Вікіпедія

Доротея Саксен-Кобург-Готська

німецька принцеса

Дороте́я Марі́я Генріє́тта Авгу́ста Луї́за Са́ксен-Ко́бург-Го́тська (нім. Dorothea Maria Henriette Auguste Louise von Sachsen-Coburg und Gotha), (нар. 30 квітня 1881 — пом. 21 січня 1967) — принцеса Саксен-Кобург-Готська, донька принца Саксен-Кобург-Готського Філіпа та бельгійської принцеси Луїзи, дружина титулярного герцога Шлезвіг-Гольштейну Ернста Ґюнтера.

Доротея Саксен-Кобург-Готська
нім. Dorothea von Sachsen-Coburg und Gotha
Доротея Саксен-Кобург-Готська
Доротея Саксен-Кобург-Готська
Світлина принцеси роботи невідомого майстра
герцогиня-консорт Шлезвіг-Гольштейну
(титулярно)
Початок правління: 2 серпня 1898
Кінець правління: 22 лютого 1921
Попередник: Адельгейда Гогенлое-Ланґенбурзька
Наступник: Кароліна Матильда Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Ауґустенбурзька
Дата народження: 30 квітня 1881(1881-04-30)
Місце народження: Відень
Країна: Австро-Угорщина
Дата смерті: 21 січня 1967(1967-01-21) (85 років)
Місце смерті: замок Таксіс, Дішинген, ФРН
Поховання церква Святого Августина (Кобург)d
Чоловік: Ернст Ґюнтер
Діти: не було
Династія: Саксен-Кобург-Готська династія, Августенбурги
Батько: Філіп Саксен-Кобург-Готський
Мати: Луїза Бельгійська

Біографія ред.

Ранні роки ред.

Народилася 30 квітня 1881 року у Відні. Була другою дитиною та єдиною донькою в родині принца Саксен-Кобург-Готського Філіпа та його дружини Луїзи Бельгійської. Мала старшого брата Леопольда Клемента. Їхній дід з материнського боку Леопольд II до 1909 року правив Бельгією.

 
З матір'ю та братом близько 1886 року

Батько служив у збройних силах Угорщини та був великим тамтешнім землевласником. Відомий нумізмат і письменник,[1] він також був довіреною особою кронпринца Австро-Угорщини Рудольфа, одруженого з його свояченицею Стефанією Бельгійською. У січні 1889 разом з двома іншими особами виявив тіла загиблого кронпринца та Марії Вечери у Маєрлінзі. Матір змальовували як наймоднішу жінку Гофбургу. Подружжя часто бувало при імператорському дворі у Відні.[2]

В дитинстві за Доротеєю часто наглядали бабуся з батьківського боку Клементина Орлеанська та особистий лікар Кобургів, доктор Браун. Від 1887 року принцеса виховувалася окремо від брата, отримавши персональну гувернантку. Її подругою з ігор часто бувала кузина Єлизавета Марія Австрійська. У 1896 році дівчина вперше здійснила з батьками велику подорож до Греції, де проходили перші Олімпійські ігри сучасності.

17 квітня 1897 року у Каннах відбулися її заручини з титулярним герцогом Шлезвіг-Гольштейну. Очільник берлінської поліції змальовував Доротею в той час як «школярку, що виглядає такою невинною та мініатюрною». Інші відмічали, що в ній «помітна єврейська кров роду Кохарі».[3]

Довірчих відносин з матір'ю у Доротеї не склалося. Луїза мала численні позашлюбні зв'язки, одним із її залицяльників був Людвіг Віктор Австрійський. Навесні 1897 року вона залишила чоловіка і відкрито жила у цивільному шлюбі з угорським шляхтичем Гезой фон Маттачич-Кеглевичем. У лютому 1898 року Філіп Саксен-Кобург-Готський викликав коханця дружини на дуель і був поранений. У травні 1898 року Луїзу помістили у психіатричну лікарню у Деблінгу. Доротея за кілька місяців узяла шлюб, який матір не схвалювала.

 
Світлина подружжя роботи Гуго Гартвіга, 24 серпня 1901, Королівська бібліотека Данії

Шлюб ред.

У віці 17 років стала дружиною 35-річного Ернста Ґюнтера Шлезвіг-Гольштейнського, молодшого брата імператриці Німеччини Августи Вікторії. Вінчання пройшло 2 серпня 1898 у Кобурзі. Оселилися молодята у Новому замку Прімкенау, який був зведений за бажанням Ернста Ґюнтера у 1895—1897 роках. Частина внутрішнього оздоблення були перевезена із родинного замку в Августенбурзі. Інтер'єр будівлі доповнювали антикварні меблі, гобелени та порцеляновий посуд. Художня колекція включала роботи відомих майстрів, у тому числі картини Антона Граффа, Стаббса й автопортрет Антоніса ван Дейка.[3]

Пара часто подорожувала Європою. Обоє пристрастно полюбляли полювання, влаштовували їх і в угіддях Прімкенау, у тому числі, для вельможних гостей.[4] Дітей у подружжя не з'явилося. Герцог мав позашлюбні зв'язки, у тому числі з фрейліною дружини, Ерікою фон Засс.

Від контактів з матір'ю, яка вийшла 1904 року з клініки, Доротея відмовилась, але періодично допомагала їй матеріально. 1906 року було оформлене розлучення батьків.

Протягом Першої світової війни герцогиня, як і багато аристократів її кола, турбувалася про поранених в маєтку Прімкенау. Здавши екзамен на медсестру, також працювала у польовому шпиталі Берліну під іменем сестри Доротеї.[5]

11 листопада 1920 року пара всиновила небожів, Марію Луїзу та Йоганна Георга Глюксбурзьких, дітей Альбрехта Шлезвіг-Гольштейна,.Діти виховувалися у Прімкенау, але в акті усиновлення було зазначено, що вони не успадковують ані титулів, ані майна. Брат і сестра мали власні апартаменти та отримували приватні уроки у спеціально найнятих вчителів. Втім, вже 22 лютого 1921 року Ернст Ґюнтер помер.

Решта життя ред.

Після смерті чоловіка герцогиня зіткнулася з фінансовими проблемами, що посилилися загальною економічною ситуацією в Німеччині. Мешкала усамітнено. У 1924 році перетворила міську броварню, яка перейшла в її власність, на «Замок-готель» (нім. «Schloß-Hotel»).[6] У 1933 році залишила Новий замок Прімкенау й оселилася у Палаці Принців у тому ж місті. 9 лютого 1945 року[7] з колонною фургонів виїхала з Прімкенау на захід, наступного дня до міста увійшли частини 1-го Українського фронту. Після Другої світової війни мешкала у Hohes Schloss — головній будівлі замку Таксісів у Дишингені,[8] який продовжує перебувати у приватній власності родини Турн-унд-Таксісів.

Померла 21 січня 1967 року у замку Таксісів. Була похована у крипті церкви Святого Августина у Кобурзі.[9]

Генеалогія ред.

Фердинанд Саксен-Кобург-Готський
 
 
Марія Антонія Кохарі
 
 
Луї-Філіпп I 
 
Марія Амалія Неаполітанська
 
 
Леопольд I
 
 
Луїза Марія Орлеанська
 
 
Йозеф Австрійський
 
 
Марія Доротея Вюртемберзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Август Саксен-Кобург-Готський
 
 
 
 
 
 
Клементина Орлеанська
 
 
 
 
 
 
Леопольд II
 
 
 
 
 
 
Марія Генрієтта Австрійська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Філіп Саксен-Кобург-Готський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Луїза Бельгійська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Доротея
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки ред.

  1. ↑ Coburg Fülöp, (Cariudo, Kariudo), szász-coburg-góthai herczeg. [1] (угор.)
  2. ↑ Belgiens unglückliche Bräute, Teil 3. [2] (нім.)
  3. ↑ а б From Louis XIV To Primkenau: A Genealogical Journey Of Schleswig-Holstein-Sonderburg-Augustenburg's Last Duchess: Princess Dorothea von Saxe-Coburg und Gotha. [3] (англ.)
  4. ↑ Відомості про Вільгельма II. [4] (пол.)
  5. ↑ Schwaben, Hans. Der Weltkrieg 1914: ein unpolitisches Kriegs-Tagebuch zum ewigen Gedenken. Hamburg: Hansa, 1914. [5] (нім.)
  6. ↑ Історія міста Пшемкув. [6] (пол.)
  7. ↑ Historia Niewypłakana: Przemków. [7] (пол.)
  8. ↑ Schloss Taxis. [8] (нім.)
  9. ↑ Церква Святого Августина у Кобурзі. [9] (англ.)

Література ред.

  • La fortune de Dora. Une petite-fille de Léopold II chez les nazis. Olivier Defrance & Joseph van Loon, Racine, Brussels, 2013.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Доротея_Саксен-Кобург-Готська&oldid=41877255