Донецький прикордонний загін

1 прикордонний загін (Донецький прикз, Бригада Гвардії наступу - "Гарт", в/ч 9937) — територіальний орган охорони ділянки україно-російського кордону в межах Донецької області та узбережжя Азовського моря. Підпорядкований Донецько-Луганському регіональному управлінню Державної прикордонної служби України. Загальна протяжність ділянки відповідальності складає 193 км. З них: по лінії зіткнення — 105 км, сухопутна ділянка — 64 км, річкова ділянка — 41 км, по береговій смузі — 88 км, по морю — 81,6 км.[1]

Донецький прикордонний загін
Емблема Донецького прикордонного загону
Засновано1993 рік
Країна Україна
У складіСхідне РУ
Гарнізон/Штаб87521, м. Маріуполь, вул. Гагаріна, 150-а
ПрізвиськаГарт
Війни/битвиРосійсько-українська війна
Нагороди
Почесна відзнака «За мужність та відвагу»
Почесна відзнака «За мужність та відвагу»
Командування
Поточний
командувач
полковник Коцюрба Анатолій Олексійович

Медіафайли на Вікісховищі

Під час війни Донецький прикордонний загін виконує службово-бойові завдання вздовж лінії зіткнення у межах Донецької області.[1]

Історія частини

ред.

Сформована в 1993 році на базі ОКПП «Маріуполь» як Донецький загін прикордонного контролю. Реорганізована в Донецький прикордонний загін у 2000 році.

До початку збройної агресії Російської Федерації проти України, до загону входили:

  • управління (м. Маріуполь)
  • відділ прикордонної служби (тип Б) «Маріуполь»
  • відділ прикордонної служби (тип Б) «Новоазовськ»
  • відділ прикордонної служби (тип Б) «Амвросіївка»
  • відділ прикордонної служби (тип Б) «Дмитрівка»
  • відділ прикордонної служби (тип А) «Донецьк»
  • відділ прикордонної служби (тип А) «Іловайськ»
  • дивізіон катерів морської охорони
  • мобільна прикордонна застава
  • п'ять прикордонних постів
  • два інспекторських пости
  • підрозділи забезпечення

На загін покладались завдання з охорони державного кордону загальною протяжністю 310,5 кілометра, з них суходолом — 178,5 кілометра, узбережжям Азовського моря — 132 кілометри.

27 липня 2022 року 1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України указом Президента України Володимира Зеленського відзначений почесною відзнакою «За мужність та відвагу».[2]

Структура

ред.

Станом на 2016—2019 роки:

  • управління
  • відділ прикордонної служби «Ялта»
  • відділ прикордонної служби «Маріуполь»
  • окрема бойова прикордонна комендатура (обпк) «Сартана»
  • окрема бойова прикордонна комендатура (обпк) «Волноваха»
  • мобільна прикордонна застава «Маріуполь»
  • окрема зенітна артилерійська прикордонна застава
  • підрозділи забезпечення

Командири

ред.
  • полковник Мачехін М. Е. (до 1992 р.)
  • полковник Курдін М. Ф. (1992 — 1998 рр.)
  • полковник Сабадаш А. А. (1998 — 2002 рр.)
  • підполковник Данилко І. А. (2002 — 2005 рр.)
  • полковник Луцький О. Л. (2005 — 2006 рр.)
  • полковник Васянкін І. Ю. (2006 — 2008 рр.)[3]
  • полковник Шаблій М. І. (2008 — 2010 рр.)
  • полковник Пургін Д. В. (2010 — 2012 рр.)[4]
  • полковник Лисюк Ю. О. (2012 — 201? рр.)[5]
  • полковник Чорнопіщук І. М. (2015 — 2018 рр.)
  • полковник Коцюрба А. О. (2018 — 201? рр.)

Втрати особого складу під час бойових дій

ред.
Дата звання ПІБ Обставини загибелі
02.07.2014 молодший сержант Пресняков Володимир Миколайович під час обстрілу з мінометів пункту пропуску Новоазовськ.
02.07.2014 старший прапорщик Семеновський Олег Миколайович помер у лікарні від поранень, отриманих у ніч на 2 липня під час обстрілу терористами пункту пропуску Новоазовськ.
05.07.2014 старший прапорщик Ковальов Олександр Володимирович під час обстрілу бойовиками з мінометів та стрілецької зброї пункту технічного спостереження на узбережжі Азовського моря в районі смт. Сєдове Донецької області.
09.07.2014 старший солдат Циганков Олексій Вікторович отримав важкі поранення під час мінометного обстрілу прикордонного блокпоста в смт. Сєдове, лікарям довелось ампутувати праву ногу, помер в Новоазовській лікарні.
31.07.2014 старший солдат Басак Олександр Олександрович під час обстрілу диверсійно-розвідувальної групою в районі н.п. Василівка (Амвросіївський район) в Донецькій області з мінометів та гранатометів.
31.07.2014 сержант Паршутін Олег Володимирович під час обстрілу диверсійно-розвідувальної групою в районі н.п. Василівка (Амвросіївський район) в Донецькій області з мінометів та гранатометів.
31.07.2014 молодший сержант Черноморченко Ростислав Олександрович під час обстрілу диверсійно-розвідувальної групою в районі н.п. Василівка (Амвросіївський район) в Донецькій області з мінометів та гранатометів.
31.07.2014 прапорщик Філіпповський Юрій Володимирович під час обстрілу диверсійно-розвідувальної групою в районі н.п. Василівка (Амвросіївський район) в Донецькій області з мінометів та гранатометів.
08.08.2014 молодший сержант Матвієнко Андрій Віталійович помер від поранень, отриманих напередодні під час підриву на фугасі.
14.08.2014 старший прапорщик Дюмін Роман Вікторович в результаті зіткнення з групою озброєних осіб в районі мосту с. Успенка.
23.08.2014 старшина Ніколенко Микола Леонідович під час бойового зіткнення з російськими збройними формуваннями в районі селища Лисиче (Амвросіївський район Донецька область).
23.08.2014 молодший сержант Васильченко Олексій Леонідович під час бойового зіткнення з російськими збройними формуваннями в районі селища Лисиче (Амвросіївський район Донецька область).
5.5.2024 старший солдат Решетівський Тарас Йосифович
  • 02024-09-1616 вересня 2024 — Корнієнко Олексій. 30.12.1993, с. Мирогоща Друга Рівненської області [6]
  • 02024-09-1616 вересня 2024 — Лесик Роман. 26 лютого 1975, м. Дрогобич [7]

Джерела

ред.

Примітки

ред.
  1. а б Донецький прикордонний загін. Державна прикордонна служба України (рос.). Архів оригіналу за 7 травня 2019. Процитовано 7 травня 2019.
  2. Указ Президента України від 27 липня 2022 року № 534/2022 «Про відзначення почесною відзнакою «За мужність та відвагу»»
  3. Командиры ПО Украины с 1992 г. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 4 квітня 2019.
  4. Назначен новый руководитель Донецкого пограничного отряда. Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 4 квітня 2019.
  5. ПРИЗНАЧЕНО НОВОГО КЕРІВНИКА ДОНЕЦЬКОГО ПРИКОРДОННОГО. Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 4 квітня 2019.
  6. Мартинюк, Ілона (22 вересня 2024). У понеділок Львів попрощається із трьома загиблими захисниками України (ФОТО). Varta1. Архів оригіналу за 5 жовтня 2024.
  7. Мартинюк, Ілона (19 вересня 2024). Під час захисту України від ворога загинув Герой Роман Лесик родом з Львівщини. Varta1. Архів оригіналу за 8 жовтня 2024.