Матвієнко Андрій Віталійович
Андрі́й Віта́лійович Матвіє́нко (7 листопада 1985 — 7 серпня 2014) — український прикордонник, молодший сержант, учасник російсько-української війни.
| Матвієнко Андрій Віталійович | ||
|---|---|---|
 Молодший сержант | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 7 листопада 1985 Арбузинка | |
| Смерть | 7 серпня 2014 (28 років) Донецька область, Україна  (помер від поранень) | |
| Поховання | Рівненський цвинтарd | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014 | |
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  Прикордонна служба | |
| Рід військ | Прикордонні війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Життєпис
ред.Народився в смт Арбузинка Миколаївської області. Дитячі роки провів у селі Кузнецове Доманівського району, де закінчив школу.
2007 року закінчив Кіровоградський інститут регіонального управління і економіки (КІРУЕ), влаштувався на роботу до одного з відділень Приватбанку у Кропивницькому, згодом відслужив в армії.
На війну вирушив добровольцем. Молодший інспектор прикордонної служби-дозиметрист відділу прикордонної служби «Іловайськ».
Важкопоранений 7 серпня 2014-го — автомобіль УАЗ, у якому знаходився Матвієнко, наїхав на радіокерований фугас поблизу пункту пропуску «Успенка».
11 серпня 2014 року в Кропивницькому відбулося останнє прощання з Матвієнком. Похований на Алеї Слави Ровенського кладовища в Кропивницькому.
Без Андрія лишились дружина Ірина та донька Олександра, 2011 р.н.[1]
Нагороди та вшанування
ред.- 21 серпня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
- Нагороджений відзнакою Кіровоградської області «За мужність і відвагу» (посмертно).
- Рішенням виконкому Кіровоградської обласної ради від 26.08.2014 року нагороджений відзнакою «За заслуги» ІІ ступеня (посмертно).
- 23 лютого 2016 року Кіровоградська міська рада своїм рішенням перейменувала вулицю Башкірська на вулицю Андрія Матвієнка.
- 29 грудня 2016 в Києві за підтримки благодійних фондів та участі громадських активістів й волонтерів презентовано колекційну марку, створену на честь воїнів, які загинули в боях на сході України. На ній зображені Ігор Брановицький, Ігор Гольченко, Микола Колосовський, Євген Лоскот, Андрій Матвієнко, Сергій Свищ, Олег Сидор, Сергій Табала, Георгій Тороповський.
- 27 лютого 2016 року на фасаді Кіровоградського інституту комерції відкрито пам'ятну дошку Андрію Матвієнку.
- вшановується 7 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування захисників України, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії на Сході України.[2]
- в серпні 2015 року на будинку, де проживав Андрій, відкрито та освячено меморіальну дошку його честі.[3]
Примітки
ред.- ↑ Саша Матвієнко: "Я не хочу тата-героя". Інтернет-обзор «Главное». 2 червня 2017. Архів оригіналу за 07 жовтня 2017. Процитовано 19 травня 2019.
- ↑ В Міноборони вшанували загиблих українських захисників. Дзвін Пам'яті пролунав 25 разів…
- ↑ Герої не вмирають: у Кіровограді відкрили дошку на честь загиблого в АТО Андрія Матвієнка
Джерела
ред.- Указ Президента України від 21 серпня 2014 року № 660/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
- Кіровоградці провели в останню путь Андрія Віталійовича Матвієнка
- рішення Кіровоградської міської ради
- У Кіровограді відкрили меморіальну дошку воїну АТО Андрію Матвієнку [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Матвієнко Андрій Віталійович [Архівовано 12 серпня 2021 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті загиблих