Донецький планетарій
Донецький планетарій — цифровий повнокупольний планетарій, розташований в Донецьку біля скверу «Сокіл».
Донецький планетарій  | |
|---|---|
 | |
| 47°59′31″ пн. ш. 37°48′12″ сх. д. / 47.99220100002777656° пн. ш. 37.80360100002777557° сх. д.Координати: 47°59′31″ пн. ш. 37°48′12″ сх. д. / 47.99220100002777656° пн. ш. 37.80360100002777557° сх. д. | |
| Тип | планетарій |
| Країна |
 Україна |
| Адреса | м. Донецьк, вул. Артема, 46-Б |
  Донецький планетарій (Україна) | |
 | |
 Донецький планетарій у Вікісховищі | |
Планетарій був відкритий у 1962 році і спочатку розташовувався в іншій, меншій будівлі. У 2008 році планетарій переїхав до нової будівлі, обладнаної цифровою проєкційною системою, ставши першим в Україні цифровим планетарієм[1].
Історія ред.
Будівля в Київському Районі ред.
Перша будівля планетарію була збудована в Донецьку в лютому 1962 року за ініціативи професора Дмитра Оглобліна. Планетарій знаходився в Київському районі на вул. Артема, 165. Апарат планетарію «Малий Цейс» був оптико-механічним. 17 лютого 1962 року професор Сергій Костянтинович Всехсвятський прочитав у планетарії першу публічну лекцію з астрономії[2].
В 1990 в обсерваторію проникли вандали і зламали обладнання[2].
Будівля біля скверу «Сокіл» ред.
Нова будівля була збудована у Ворошиловському районі Донецька біля обласного Палацу дитячої та юнацької творчості та скверу «Сокіл». Відкриття будівлі відбулося 30 серпня 2008 року в межах святкування Дня міста. На відкритті були присутні мер Донецька Олександр Лук'янченко, космонавт Олександр Волков, телефоном з борту МКС виступив її командир Сергій Волков[3].
15 квітня 2011 року Донецька міська рада присвоїла планетарію ім'я льотчика-космонавта Георгія Берегового, уродженця Донецької області[4].
10-11 грудня 2022 року планетарій зазнав пошкоджень від обстрілів[5].
Технічні характеристики ред.
Планетарій знаходиться у двоповерховій будівлі загальною площею близько 700 м2, побудованій ТОВ «Донбаська інвестиційно-будівельна компанія». На проект було витрачено загалом 25 мільйонів гривень. Планетарій має залу на 88 місць діаметром 12 метрів[6].
Примітки ред.
- ↑ Основні дати історії Українських планетаріїв. Союз планетаріїв України. Процитовано 2 лютого 2024.
- ↑ а б Донецкий планетарий готовится к переезду. Архів оригіналу за 2 грудня 2012.
- ↑ Донецк получил сигнал из космоса. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 1 вересня 2008.
- ↑ Донецкому планетарию присвоено имя летчика-космонавта Георгия Тимофеевича Берегового. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 25 червня 2020.
- ↑ В окупованому Донецьку від обстрілів постраждали будівлі планетарію та "медуніверситету". ОстроВ. 11 грудня 2022. Процитовано 2 лютого 2024.
- ↑ Новый планетарий откроется в Донецке 30 августа.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
Посилання ред.
- Сайт цифрового Донецкого планетария. Архів оригіналу за 2 грудня 2012.
- Донецкий планетарий. Архів оригіналу за 2 грудня 2012.
- Донецкий планетарий готовится к переезду. Архів оригіналу за 2 грудня 2012.
- Новый планетарий откроется в Донецке 30 августа.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - В Донецке откроют планетарий стоимостью 25 млн грн.
- В Донецке откроют цифровой планетарий. Такого в Украине ещё нет. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 1 вересня 2008.
- Донецкий планетарий., infodon.org.ua (Перевірено 19 березня 2009)
- Оборудование донецкого планетария.
- Марсианские хроники на Ветке.
- Планетарий. Архів оригіналу за 10 лютого 2013. Процитовано 11 січня 2011.
- Сайт Натальи Григорьевны Сидоренко, внештатного лектора первого донецкого планетария. Архів оригіналу за 2 грудня 2012.
- Илья Шумило — планетный мечтатель.
- Сайт компании Литер.