Відкрити головне меню

Дол-Амрот (синд. Dol — Amrot «Пагорб Амрота») — у легендаріумі Дж. Р. Р. Толкіна місто — фортеця правителя краю Белфалас у королівстві Гондор, що стояв на узбережжі однойменної затоки.

ГеографіяРедагувати

Місто стояло на мисі, що замикав узбережжя Белфаласу, на південь від гирла річки Мортонд. У місті були розташовані Тіріт — Аеар (Морська фортеця) та замок князів краю. Дол — Амрот був столицею землі Дорн — ен — ерніль, що простягалася узбережжям Гондору від гирла річки Мортонд ло гирла річки Серні.

ІсторіяРедагувати

Дол — Амрот населяли нащадки нуменорців, темноволосі й сіроокі (зовнішність характерна для вірних нуменорців, що жили на заході острова, нащадків Дому Беора).

Вони покинули Нуменор до його загибелі і осіли в Белфаласі. У багатьох жителях Дол — Амрота і в час Війни Персня текла чиста нуменорська кров, і серед них зустрічались люди, що не просто знали сіндарин, але й використовували її як мову повсякденного спілкування.

Після заснування королівства Гондор у 3320 році Другої Епохи Еленділ пожалував правителям Белфаласу титул князів.

Фортеця була названа в пам'ять про короля Лоріену Амрота — але свою назву вона, ймовірно, отримала після його загибелі у водах затоки Белфалас в 1981 році Третьої Епохи, або була побудована в пізніший час.

За легендою, князі Дол Амроту вели своє походження від Галадрода, сина Імразора та Мітреллас, ельфійської діви з Лоріена. Скоріш за все ці легенди правдиві, оскільки під час Війни за Перстень Леголас визнав у тодішньому князеві Імрагілі нащадка ельфів.

Піддані князів жителі Дорн — ен — Ерніль, не були нащадками нуменорців, але походили від трьох Домів Едайн. При намісниках Гондору князі Дол — Амроту були незалежними правителями Белфаласу. Однак вони завжди залишались вірними намісникам, що ототожнювали давню Корону.

Під час відсутності намісника командування військом і управління Мінас — Тірітом переходило до князя Дол — Амрота Імрагіля.

Загін з Дол — Амрота, що складався з піхоти й кінних лицарів приймав участь битві на Пеленнорських полях і в поході на Чорні Ворота Мордору (Моранон).

Прапор Дол Амроту описаний у «Володарі Перснів» двічі: золоті знамена з емблемою у вигляді корабля й срібного лебедя (у війська що входило у Мінас -Тіріт), в іншому місці описано синій прапор з білим кораблем схожим на лебедя (він розвивався на Цитаделі Мінас — Тіріту, поки Імрагіль правив містом після загибелі Денетора II та видужання Фараміра.

Після відновлення королівської влади князі Дол — Амрота були серед головних радників короля.

У Дол - Амроті були наймайстерніші на весь Гондор арфісти.

ПравителіРедагувати

  1. Галадор — 2004—2129 (прожив 125 років)
  2. невідомий — 2060—2203 (прожив 143 роки)
  3. невідомий — 2120—2254 (прожив 134 роки)
  4. невідомий — 2172—2299 (прожив 127 років)
  5. невідомий — 2225—2348 (прожив 123 роки)
  6. невідомий — 2274—2400 (прожив 126 років)
  7. невідомий — 2324—2458(прожив 125 років)
  8. невідомий — 2373—2498(прожив 125 років)
  9. невідомий — 2418—2540 (прожив 122 роки)
  10. невідомий — 2463—2582 (прожив 119 років)
  11. невідомий — 2505—2623 (прожив 118 років)
  12. невідомий — 2546—2660 (прожив 114 років)
  13. невідомий — 2588—2701 (прожив 113 років)
  14. невідомий — 2627—2733 (прожив 106 років)
  15. невідомий — 2671—2746 (прожив 75 років), загинув від рук корсарів Умбару
  16. невідомий — 2709—2799 (прожив 90 років), убитий у бою
  17. невідомий — 2746—2859 (прожив 113 років)
  18. невідомий — 2785—2899 (прожив 114 років)
  19. Аглахад — 2827—2899 (прожив 105 років)
  20. Ангелімір — 2866—2977 (прожив 111 років)
  21. Адрагіль — 2917 — 3010 (прожив 93 роки)
  22. Імрагіль — 2955 — 35 Ч. Е. (прожив 99 років)
  23. Ельфір — 3087 — 57 Ч. Е. (прожив 100 років)
  24. Алфрос — 3017 — 95 Ч. Е. (прожив 98 років). Тривалість життя правителів як і всіх нуменорців скорочувалася.

ПриміткиРедагувати

  • Толкін Дж. Р. Р. Володар Перснів — (Будь-яке видання).