Долобський з'їзд

Долобський з'їзд — один із значних етапів у намаганнях давньоруських князів припинити чвари та об'єднати зусилля перед половецькою загрозою. Відбувся на початку 1103 року біля Долобського озера поблизу Києва.

О. Д. Ківшенко."Долобський з'їзд князів — побачення князя Володимира Мономаха з князем Святополком".

На Долобському з'їзді князів Володимир Мономах красномовно змалював тодішнє життя русичів: виїде смерд в поле орати, а половець раптово на нього нападе, вб'є його, забере коня, вирушить у село і там розграбує селянські пожитки, спалить тік, забере в полон дружину смерда і його дітей.[1]

Переяславський князь Володимир Мономах і київський князь Святополк Ізяславич домовилися виступити спільним походом проти половців. До них приєдналося ще кілька князів.

Долобський з'їзд 1103 року, як і блискуча перемога руського війська, стали визначальними факторами у зміцненні Давньоруської держави, в певному зближенні руських князів, консолідації державних сил, посиленні авторитету Володимира Мономаха.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Вадим Рожков (2014-07-20). Давня Русь і кочівники. Газета «День», №130-131, сторінка 8. 

ДжерелаРедагувати

  • Літопис руський. К., 1989
  • Грушевський М. С. Історія України-Руси, т. 2. К., 1992
  • Толочко П. П.  Київ. Русь. К 1996. С. В. Євтушенко.

ЛітератураРедагувати