Доллі де Леон
Доллі Ерншоу де Леон — філіппінська актриса кіно, телебачення та театру. Вона найвідоміша своїми ролями у фільмах «Вирок», «Історія Ха» та «Трикутник смутку», який отримав « Золоту пальмову гілку».[2]
Доллі де Леон | ||||
---|---|---|---|---|
Народилася |
12 квітня 1969[1] (55 років) Маніла, Філіппіни | |||
Діяльність | кіноакторка | |||
IMDb | nm2976018 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Доллі де Леон у Вікісховищі |
Раннє життя та кар'єра ред.
Доллі де Леон народилася та виросла в Манілі в сім'ї батьків, які походили з Ілокосу та Вісайських островів. Вона відвідувала Філіппінський університет Діліман, де її наставником був покійний національний артист театру Тоні Мабеса, і здобула ступінь бакалавра театральних мистецтв у 1995 році. Потім вона почала зніматися в мильних операх, перш ніж перейти в кіно, продовжуючи займатися театром і милом. Її перша робота на великому екрані була у фільмі «Shake, Rattle, and Roll III» у 1991 році. В інтерв'ю Variety де Леон назвала театр своїм «першим коханням».[2][3][4]
За десятиліття де Леон зіграла багато ролей, переважно епізодичних, на Філіппінах. Де Леон також працював із відомими філіппінськими режисерами, зокрема Лавом Діасом, Еріком Матті та Антуанеттою Жадаоне.[4]
У 2018 році вона пройшла прослуховування без агента та отримала роль у міжнародному фільмі «Трикутник смутку» сценарію та режисера Рубена Естлунда, який показали на Каннському кінофестивалі 2022 року, де він отримав «Золоту пальмову гілку». Її роль у цьому фільмі, яку Variety описав як «крадіжку сцени», багато хто вважає її проривною роллю на місцевому та міжнародному рівнях. Згодом вона підписала контракт із Fusion Entertainment для управління всіма сферами, а також із Герш.[5][6][7]
Вибрана фільмографія ред.
Фільми ред.
- Hintayan ng Langit (2018) як мер Сьюзан
- Вердикт (2019) як Ельза
- Historya ni Ha (2021) як Dahlia
- Трикутник смутку (2022) як Ебігейл
Телебачення ред.
- Фольклор: Сім днів пекла (2021) як Лурдес
- Wish Ko Lang, Sukob (2022)
Нагороди та номінації ред.
рік | Нагорода | Категорія | Номінована робота | Результат | Ref |
---|---|---|---|---|---|
2017 рік | Philstage Gawad Buhay | Видатне виконання в ансамблі | Племена | Перемога | [7] |
2020 рік | Нагороди FAMAS | Найкраща актриса другого плану | Вердикт | Перемога | [8] |
Luna Awards | Номінація | [8] | |||
2022 рік | Gawad Urian Awards[en] | Найкраща актриса другого плану | Історія Ха | Номінація | [8] |
Міддлбурзький кінофестиваль | Нагорода за прорив | Трикутник смутку | Awarded | [9] |
Примітки ред.
- ↑ English Wikipedia community Wikipedia — 2001.
- ↑ а б Ravindran, Manori (25 травня 2022). Hello, Dolly! ‘Triangle of Sadness’ Star on Her Breakout Role and Getting Steamy With Harris Dickinson. Variety (амер.). Процитовано 28 травня 2022.
- ↑ Will the Philippines finally get an Oscar nomination in Dolly De Leon?. Manila Bulletin (амер.). 4 жовтня 2022. Процитовано 5 жовтня 2022.
- ↑ а б [Only IN Hollywood] Surprise, surprise – Dolly de Leon is the talk of Cannes!. RAPPLER (амер.). 26 травня 2022. Процитовано 28 травня 2022.
- ↑ NEPALES, JANET SUSAN R. Dolly de Leon on her scene-stealing performance, first bed scene in Cannes entry 'Triangle of Sadness'. GMA News Online (англ.). Процитовано 28 травня 2022.
- ↑ Davis, Clayton (23 травня 2022). There Will Be a ‘Triangle of Sadness’ If Awards Aren’t Given to Ruben Östlund and Dolly De Leon. Variety (амер.). Процитовано 28 травня 2022.
- ↑ а б Complex, Valerie (29 червня 2022). Fusion Entertainment Signs Breakout ‘Triangle Of Sadness’ Actress Dolly de Leon. Deadline (амер.). Процитовано 1 вересня 2022.
- ↑ а б в Dolly De Leon. IMDb. Процитовано 30 вересня 2022.
- ↑ Tangcay, Jazz (30 вересня 2022). ‘Woman King’ Director Gina Prince-Bythewood and ‘Triangle of Sadness’ Star Dolly De Leon Among Middleburg Film Festival Honorees. Variety (амер.). Процитовано 30 вересня 2022.
Посилання ред.
- Доллі де Леон на сайті IMDb (англ.)
- Доллі де Леон у соцмережі «Твіттер»