Дозвіл на викиди

До́звіл на ви́киди (англ. Emission permit) — виділення державою окремому підприємству дозволу на викид визначеної кількості речовини.

Згідно Постанови КМУ, дозвіл — це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам — суб'єктам підприємницької діяльності провадити діяльність, пов'язану із штучними змінами стану атмосфери та атмосферних явищ[1].

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»[2] викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності, можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря видається за умови:

  • неперевищення протягом терміну їх дії встановлених нормативів екологічної безпеки;
  • неперевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел;
  • дотримання вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин.

Строк дії дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, — сім років, об'єкт якого належить до другої групи, — десять років, об'єкт якого належить до третьої групи, — необмежений[2].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Про затвердження Порядку погодження і видачі дозволів. zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 24 березня 2021. 
  2. а б Закону України «Про охорону атмосферного повітря». Архів оригіналу за 22 грудня 2012. Процитовано 21 вересня 2012. 

ПосиланняРедагувати