Субаткан-яйла

	Субаткан-яйла
Країна	Україна
	Субаткан-яйла у Вікісховищі

Субаткан-яйла (інколи Довгору́ківська яйла́, крим. Suv Batqan yayla) — гірський масив (яйла) у складі Головної гряди Кримських гір.

Загальний опис ред.

Складається з двох структурних масивів: нижнього, висотою 560—1025 метрів над рівнем моря, і верхнього, представленого височиною Тирке-яйла, висотою близько 1000—1287 метрів над рівнем моря, складених з мармуроподібними вапняками.

На сході глибокою долиною річки Бурульча яйла відділена від сусіднього масиву Карабі-Яйла, на заході обривається крутими кам'янистими схилами до долини Салгиру. На півдні межує з масивом Демірджі-яйла (з'єднується з ним вузьким хребтом височини Тирке-яйла), на півночі ж поступово знижується й переходить у долину між Головною та Внутрішньою грядами Кримських гір. У південній частині яйли протікає невелика річка Субаткан. Найвища точка — гора Буки (1023 м).

Назва ред.

Історично плоскогір'я носило назву Субаткан-яйла за назвою річки Субаткан (Суботхан), що протікає по ньому. Suv batqan кримськотатарською означає «поринаючий у воду». На початку XX століття увійшла в ужиток назва Довгоруківська яйла по імені землевласників Долгорукових, яким належали землі в долині Салгира, що примикають до яйли з заходу.

Основні гори ред.

Основні гори Довгоруківської яйли: Буки (1023 м), Чалбаш (1003 м), Калан-Баїр (914 м), Янкой-Баїр (883 м), Базар-Оба (855 м), Коль-Баїр (818 м).

Джерела яйли ред.

Джерела:

Альошина Вода
Ан-Чапі
Ені-Сала
Кучук-Янкой
Чел-Баш
Чел-Баш-2
Ярма-Чокрак
Ярма-Чокрак-2
У геологів (джерело)
Вейрат-Чокрак
Кольваїрське джерело
Чобан-Су-Ат
Джилки-Чокрак
Джерело Надії
Читліук-Чокрак

Печери ред.

Назва	Глибина, м	Довжина, м	Категорія
Аверкієва	145	460	2а
Альошина Вода (з сифонами)	+40	3200	3б
Голубина	100	1325	3б
Землянична	90	120	1
Ені-Сала-3	20	300	2а
Червона (Кизил-Коба)	+135	13850	4б
Лю-Хосар	48	110	1
Мар-Хосар (Марченко)	93	386	2б
Провал	104	1250	2б
Тріщинна	35	90	1
Ева	26	30	1

Посилання ред.

Література ред.

Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.