Добринське платоплато в північно-східній Болгарії, на Східній Дунайській рівнині, у Варненської області. Назва плато походить від села Добрина, розташованого в південно-західній частині Провадії.[1]

Добринське плато
Добринско плато

43°13′22″ пн. ш. 27°28′30″ сх. д. / 43.22300000002777409° пн. ш. 27.47500000002778009° сх. д. / 43.22300000002777409; 27.47500000002778009Координати: 43°13′22″ пн. ш. 27°28′30″ сх. д. / 43.22300000002777409° пн. ш. 27.47500000002778009° сх. д. / 43.22300000002777409; 27.47500000002778009
Країна Болгарія
Система Східно Дунайська равнина
Тип плато
Висота 360 м
Добринське плато. Карта розташування: Болгарія
Добринське плато
Добринське плато
Добринське плато (Болгарія)
Мапа

Добринське плато піднімається на сході східної долини Дунаю, розташоване між Провадійською ущелиною Провадійської річки на заході, Добруджанським плато на півночі, Девненської низиною на сході і Синделською низиною на півдні. Довжина плато з заходу на схід становить близько 10 км, а ширина з півночі на південь - близько 6 км. Його максимальна висота гора Бардото 360 м, розташована в північній частині в 900 м на південний - схід від села Петров Дол.[1]

Плато складається з нижніх і верхніх крейд і мергелів, обкладених еоценовими глинисто-піщаними скелями. На заході, півночі і сході схили круті, трохи вертикальні, а на південь плавно спускаються до Синдельської рівнини. Особливо примітні західні схили плато, що піднімаються вертикально над лівим берегом річки Провадія в районі міста Провадія, увінчані вапняними скелями. У деяких місцях денівеляція по сусіднім землям перевищує 300 м. В цілому плато має невеликий схил на південь.[1]

Клімат помірно-континентальний з відносно холодною зимою і теплим літом. Добринське плато відокремлене від глибоких ущелин. Від нього тече річка Манастир, ліва притока Провадійської річки, яка тече в південному напрямку і ділить плато на дві майже рівні частини.[1]

У південно-західній частині плато знаходиться село Добрина, а по її периферії - міста Провадія на заході, Девня на сході і села Петров Дол і Старозелець на півночі і Монастир на півдні.[1]

Топографічна карта

ред.

Джерела

ред.
  1. а б в г д Николай Мичев (1980). Географски речник на България. София: Наука и изкуство. с. 171. (болг.)