Добринське плато
Добринське плато — плато в північно-східній Болгарії, на Східній Дунайській рівнині, у Варненської області. Назва плато походить від села Добрина, розташованого в південно-західній частині Провадії.[1]
Добринське плато Добринско плато | ||||
43°13′22″ пн. ш. 27°28′30″ сх. д. / 43.22300000002777409° пн. ш. 27.47500000002778009° сх. д.Координати: 43°13′22″ пн. ш. 27°28′30″ сх. д. / 43.22300000002777409° пн. ш. 27.47500000002778009° сх. д. | ||||
Країна | Болгарія | |||
---|---|---|---|---|
Система | Східно Дунайська равнина | |||
Тип | плато | |||
Висота | 360 м | |||
![]() |
Добринське плато піднімається на сході східної долини Дунаю, розташоване між Провадійською ущелиною Провадійської річки на заході, Добруджанським плато на півночі, Девненської низиною на сході і Синделською низиною на півдні. Довжина плато з заходу на схід становить близько 10 км, а ширина з півночі на південь - близько 6 км. Його максимальна висота гора Бардото 360 м, розташована в північній частині в 900 м на південний - схід від села Петров Дол.[1]
Плато складається з нижніх і верхніх крейд і мергелів, обкладених еоценовими глинисто-піщаними скелями. На заході, півночі і сході схили круті, трохи вертикальні, а на південь плавно спускаються до Синдельської рівнини. Особливо примітні західні схили плато, що піднімаються вертикально над лівим берегом річки Провадія в районі міста Провадія, увінчані вапняними скелями. У деяких місцях денівеляція по сусіднім землям перевищує 300 м. В цілому плато має невеликий схил на південь.[1]
Клімат помірно-континентальний з відносно холодною зимою і теплим літом. Добринське плато відокремлене від глибоких ущелин. Від нього тече річка Манастир, ліва притока Провадійської річки, яка тече в південному напрямку і ділить плато на дві майже рівні частини.[1]
У південно-західній частині плато знаходиться село Добрина, а по її периферії - міста Провадія на заході, Девня на сході і села Петров Дол і Старозелець на півночі і Монастир на півдні.[1]
Топографічна карта
ред.- Аркуш карти K-35-31. Масштаб: 1 : 100 000.
- Аркуш карти K-35-32. Масштаб: 1 : 100 000.
Джерела
ред.- ↑ а б в г д Николай Мичев (1980). Географски речник на България. София: Наука и изкуство. с. 171. (болг.)
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |