Дисульфідний зв'язок
Ця стаття не містить посилань на джерела. (лютий 2019) |
Дисульфі́дний зв'язо́к — ненасичений ковалентний зв'язок, що виникає за рахунок зв'язування двох атомів сульфуру в тіольних групах, також відомий як SS-зв'язок або дисульфідний місток. Загальна структура зв'язку, таким чином, — C-S-S-C.
Термін майже виключно використовується в біохімії, де найпоширенішим прикладом є утворення дисульфідних зв'язків у білках між амінокислотами цистеїн або (рідше) метіонін, що містять тіольні групи. Амінокислоти, що створюють дисульфідний зв'язок, можуть належати як в одному, так і різним поліпептидним ланцюжкам білка. Дисульфідні зв'язки утворюються в процесі посттрансляційної модифікації білків і служать для підтримки третинної і четвертинної структур білка.
У організмі підтримується тіол-дисульфідна рівновага, яка дозволяє регулювати активність ферментів, гормонів та згортання крові, проникність мембран[1][2]. Ртуть має спорідненість до сірки, тому вона здатна порушувати дисульфідні зв'язки у білках[3].
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Michael C Yi, Chaitan Khosla - Thiol-Disulfide Exchange Reactions in the Mammalian Extracellular Environment.
- ↑ Lars I Leichert, Ursula Jakob - Global methods to monitor the thiol-disulfide state of proteins in vivo.
- ↑ Jonathan G. Melnick, Kevin Yurkerwich, Gerard Parkincorresponding - On the Chalcogenophilicity of Mercury: Evidence for a Strong Hg–Se Bond in [TmBut]HgSePh and its Relevance to the Toxicity of Mercury.
- ↑ Е.В.Калинина, Н.Н.Чернов, М.Д.Новичкова - Роль глутатиона, глутатионтрансферазы и глутаредоксина в регуляции редокс-зависимых процессов.
|
Це незавершена стаття з біохімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |