Дистимія

хронічні депресивні настрої, що не досягають ступеня вираженої депресії

Дистимі́я або субдепресія — хронічні депресивні настрої, що не досягають ступеня вираженої депресії при біполярному афективному розладі. Характерними є: постійна втома, ангедонія, відчуття внутрішнього дискомфорту, похмурі думки, поганий сон. При цьому в побуті, на роботі люди з дистимією загалом адаптовані. Бувають періоди доброго самопочуття, що тривають кілька діб і навіть тижнів. Найчастіше маніфестує у зрілому віці, але може початися і в молодих людей, навіть у допубертатний період.

Дистимія
Спеціальність психіатрія і клінічна психологія
Ведення психотерапія
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11 6A72
МКХ-10 F34.1
МКХ-9 300.4
MedlinePlus 000918
MeSH D019263

Симптоми ред.

Найчастіше субдепресія спостерігається у жінок. Її симптоми виявляються в почутті пригніченості, різкій зміні настрою, песимізмі, апатії, байдужості до навколишніх і подій. Хворі демонструють відчуженість від світу, постійно перебувають у стані туги та моральної спустошеності, причини яких пояснити неможливо. Спостерігаються порушення сну — напади безсоння, ранні пробудження, неспокійний сон. Крім цього, розлад супроводжується такими симптомами:

  • пригніченим станом, почуттям власної непотрібності;
  • страхом, відчуттям безнадійності та безвиході;
  • високою фізичною стомлюваністю, відсутністю життєвих сил;
  • розладами харчової поведінки (відсутністю апетиту або його аномальним підвищенням);
  • впевненістю людини, що вона нічого не досягла у житті;
  • соціальна відгородженість, замкненість, вторинна депривація;
  • повільністю в психічному та фізичному плані.

Перебуваючи в цьому стані, людина не може сконцентруватися на чомусь, їй складно приймати рішення.

Якщо своєчасно не розпочати лікування дистимії, вона викликає розвиток комплексу неповноцінності та провини. Порушення харчування призводить до проблем з органами шлунково-кишкового тракту, також часто виникають головні болі, біль у м'язах та суглобах, задишка, сльозотеча. Хронічна соматична дистимія призводить до виникнення нав'язливих думок про хворобу та смерть.