Диск-гольф (також фрісбі-гольф, англ. disc golf) — індивідуальний вид спорту з летючим диском[en], у якому гравці, змагаючись, намагаються пройти відрізки за найменшу кількість кидків диска (від стартової точки — «ті» до мішені/кошика). Кожен наступний кидок виконують від місця зупинки диска[1]. Диск-гольф парки зазвичай прекрасно вписуються в інфраструктуру міських парків, лісопарків, там де є різноманітний ландшафт, що пропонує природні перешкоди на траєкторії польоту диска. Ці перешкоди є важливою частиною гри. Найбільш активно в диск-гольф грають у Північній Америці і Скандинавських країнах. Диск-гольф, на відміну від класичного гольфу, доступніший і демократичніший вид спорту. Певних вимог до форми одягу немає; для початку гравцеві буде достатньо пари дисків, щоб почати грати. Майже всі дистанції для диск-гольфу — безкоштовні. Також проводяться професійні змагання з призами, зокрема грошовими.

Гравець кидає диск у кошик

Історія виникнення

ред.

Винайдення фрісбі

ред.

Історія однієї з найбільш знаменитих іграшок XX століття почалася 1871 року, коли Вільям Рассел Фрісбі, керівник пекарні компанії Olds Baking Company в Бриджпорті (штат Коннектикут) викупив підприємство і перейменував його в Frisbie Pie Company. Пироги були обладнані піддонами з фольги, на яких була рельєфно виштампована назва компанії. Набагато пізніше, в 1920-х, студенти Єльського університету, які у великих кількостях споживали пироги пекарень Фрісбі, використовували порожні піддони для розваги, перекидаючи їх один одному по повітрю.

У червні 1947 року американський пілот Кеннет Арнольд заявив, що під час польоту над Каскадними горами бачив кілька дископодібних об'єктів невідомого походження, і з його легкої руки в газетах з'явився новий термін — летюча тарілка (flying saucer). А на початку липня американська преса рознесла по всьому світі справжню сенсацію: у штаті Нью-Мексико зазнав катастрофи інопланетний літальний апарат! Увесь світ обговорював історію, яка міцно закріпила термін «летюча тарілка» в уяві людей. Можливо, саме це і підштовхнуло двох американських пілотів-ветеранів Другої світової — Волтера Моррісона і Воррена Францоні — до винаходу пластикового аналога піддону Frisbie's Pies.

Масове виробництво дисків почалося в 1951 році, але перша версія, попри всі спроби розрекламувати іграшку у зв'язку з інопланетними летючими тарілками, не мала особливого успіху (до того часу Францоні вийшов з партнерства). До середини 1950-х Моррісон значно удосконалив летючий диск, і демонстрації, які проводив винахідник, приваблювали численних глядачів. Багато спостерігачів були впевнені, що тарілка не може літати самостійно, і намагалися розглянути дроти, які нібито тягнулися за нею. Кмітливий Моррісон брав один долар за «невидимий провід», а «чарівний» диск давав безкоштовно. На одній з демонстрацій диск побачили Артур Мелін і Річард Нерр, власники компанії WHAM-O, яка виготовляла іграшки. Вони відразу оцінили потенціал, закладений в простій, але ефектною тарілочці, і незабаром Моррісон продав їм усі права. 1957 року тарілка під назвою Pluto Platter з'явилася на прилавках магазинів. У 1958-му, коли Моррісон отримав патент на свій винахід, виробники вирішили повернутися до історичної назви (змінивши одну літеру, щоб уникнути судових розглядів) — Frisbee.

Походження і рання історія гри

ред.

Диск-гольф вперше винайдено на початку 1900-х років. Перша гра відбулась 1926 року в Бледворті (Саскачеван, Канада).[2] Рональд Гібсон і група його шкільних приятелів кидали жерстяні кришки в 4-футові круги, намальовані на піщаних залисинах на подвір'ї школи.[3] Вони називали цю гру Tin Lid Golf і грали в неї досить регулярно. Однак згодом кожен зайнявся своїми справами і часу на гру вже не було.[4] Лише в 1970-х роках канадці перевинайшли диск-гольф, коли Кен Вестерфілд організував перші відкриті чемпіонати Канади з фрісбі-фристайлу в Торонто.[5]

Початок історії сучасного диск-гольфу припадає на початок 1960-х років, але немає єдиної думки щодо того, кому першому прийшла в голову ця ідея. Відомо, що багато груп людей грали незалежно одна від одної впродовж 1960-х років. Наприклад, студенти Університету Райса в Х'юстоні (Техас) ще 1964 року проводили турніри, на яких в ролі мішеней використовували дерева. На початку 1960-х років гравці в Королівському парку Пендлтона в Аугусті (Джорджія) як мішень використовувати 50-тигалонний бак для сміття. 1968 року підлітки з району вулиць Анакапа і Сола грали у фрісбі-гольф у парку Аламеда в Санта-Барбарі (Каліфорнія). Газебоси, фонтани, освітлювальні ліхтарі і дерева були частиною дистанції. Це відбувалось упродовж кількох років. Із цієї компанії Кліффорд Таун потім утримував національний рекорд з тривалості перебування диска в повітрі.

Ранні піонери спорту

ред.

Двома ранніми координаторами спорту були Джордж Саппенфілд і Кевін Доннеллі, які незалежно один від одного за підтримки компанії Wham-O змогли поширити його у свої каліфорнійських містах. Доннеллі почав грати у різновид фрісбі-гольфу під назвою вуличний фрісбі-гольф у 1959 році. 1961 року, працюючи керівником з організації відпочинку в місті Ньюпорт-Біч (Каліфорнія), він почав організовувати турніри з фрісбі-гольфу на дев'яти майданчиках, якими завідував. Кульмінацією цього став поністю задокументований міський турнір з фрісбі-гольфу 1965 року, спонсором якого була компанія Wham-O. На ньому мішенями були обручі. Було добре розписано правила, розмір мішеней, пари і призи. Турнір відвідав винахідник фрісбі Волтер Фредерік Моррісон.[6] 1965 року Саппенфілд працював помічником з організації відпочинку під час літніх канікул у коледжі. Він розробив дистанцію, призначену для гри на ній дітей. Коли 1968 року Саппенфілд закінчив коледж, то він став завідувачем парків і організації відпочинку у Рекреаційному і парковому районі Корнехо в місті Таузанд-Оукс (Каліфорнія). Саппенфілд запланував турнір з диск-гольфу як частину рекреаційного проекту і звернувся до компанії Wham-O Manufacturing, щоб ті допомогли організувати змагання. Wham-O забезпечили турнір тарілками для кидання і обручами в ролі мішеней.[7] Однак лише на початку 1970-х років майданчики почали масово з'являтися в різних місцях Середнього Заходу і Східного узбережжя.

Створення сучасної гри

ред.

"Впертий Ед" Гедрік і Дейв Даніпейс були двома винахідниками і гравцями, які дуже вплинули на теперішніх перебіг гри в диск-гольф. Гедрік ввів першу формальну мішень для диск-гольфу з ланцюгами і кошиком,[8], а 1983 року Дейв Даніпейс запатентував сучасну форму диска для диск-гольфу зі скошеним краєм, який надає дискові більшої дальності польоту і точності.[9] Дейв був одним із засновників компанії Innova Discs, добре відомого виробника дисків.[10] 1976 року Гедрік заснував DGA - Асоціацію диск-гольфу, потім PDGA - Професійну асоціацію диск-гольфу і RDGA. 1982 року Тед Сметерс взяв на себе керування PDGA, яка тепер стала незалежно встановлювати правила цього спорту.

"Впертий Ед" Гедрік почав думати про цей спорт під час своєї роботи в компанії Wham-O, коли він створив і запатентував сучасний фрісбі.[11][12] Гедрік розробив і встановив першу стандартизовану дистанцію з мішенями в місці, відомому тоді під назвою Парк дубового гаю в Ла-Каньяда-Флінтридж (Каліфорнія). (Нині парк називається Гагамонгна Вотершед Парк). Ед заснував Міжнародну асоціацію фрісбі (англ. The International Frisbee Association, IFA) і почав встановлювати стандарти для різноманітних видів спорту з використанням фрісбі, зокрема Distance, Flying disc freestyle і Guts.

Гедрік запатентував Disc Pole Hole, першу мішень для диск-гольфу, яка мала ланцюги і кошик на жердині. Він почав був розробляти мішені, тому що був втомлений сперечатися зі своїми друзями, що вважати зарахованим диском. Він заснував Професійну асоціацію диск-гольфу (англ. Professional Disc Golf Association, PDGA) і Рекреаційну асоціацію диск-гольфу (англ. Recreational Disc Golf Association, RDGA) для змагань і відпочинку відповідно. Гедрік передав контроль і управління PDGA, щоб самому зосередитися на розробці обладнання для цього спорту.[13]

1978 р. США - публікується перше видання правил диск-гольфу

Правила гри

ред.
 
Ті - місце кидка
 
Кошик для Диск-гольфу

Гравець повинен послідовно пройти дистанцію, яка традиційно складається з 18 відрізків, але досить часто зустрічаються скорочені дистанції - з 9 відрізків, рідше 6, 12, 24 та 27 [14].

Ті (англ. tee pad)

ред.

Початок відрізка («ті») – місце кидка, зазвичай штучний килим-газон або майданчик з бетону, асфальту, гуми, гравію[15], орієнтований на кошик, оскільки його не завжди видно, і стовпчик з номером і схемою відрізка. PDGA рекомендує розмір «ті» не менш як 1,2 метра 3 метри завдовжки[15].

Кошик/мішень

ред.

Кошик на стовпі, іноді з яскравим жовтим ободом зверху, і ланцюгами-вловлювачами під ним. Зверху той самий номер відрізка. Попавши в ланцюги, диск зупиняється і падає в кошик з характерним звуком.

Іноді використовують мішені-об'єкти, які по-особливому дзвенять якщо попасти в них диском. Вони зазвичай коштують дешевше, ніж кошики, однак приносять менше задоволення від гри.

Хід гри

ред.

Гравці невеликими групами (3-5 осіб) виконують кидки з першої точки «ті», в заданому порядку. Кожен наступний кидок виконують від місця зупинки диска після попереднього кидка. Першим кидок виконує той, чий диск лежить далі від кошика/мішені. Кидки виконують до тих пір, поки диск не потрапить до кошика. Після того, як всі гравці групи завершили відрізок, вони переходять до наступного відрізку, і так до кінця дистанції.

Підрахунок очок

ред.

Кидки на кожному відрізку складаються, а потім підсумовуються всі кидки з усіх відрізків. Переможцем стає той, хто пройде дистанцію, виконавши найменшу кількість кидків.

Рахунок

ред.
Рахунок Назва Опис
-4 Кондор (Condor) На чотири кидки менше, ніж пар
-3 Альбатрос (Albatross) На три кидки менше, ніж пар
-2 Ігл (Eagle) На два кидки менше, ніж пар
-1 Берді (Birdie) На один кидок менше, ніж пар
0 Пар (Par) Кількість кидків, за який гравець повинен пройти відрізок за регламентом
+1 Богі (Bogey) На один кидок більше, ніж пар
+2 Подвійний богі (Double bogey) На два кидки більше, ніж пар
+3 Потрійний богі (Triple bogey) На три кидки більше, ніж пар

Читайте також повні правила диск-гольфу [Архівовано 10 серпня 2020 у Wayback Machine.] українською мовою.

Диски

ред.

Виготовлені з м'якого гнучкого пластику. Зазвичай діаметр диска 21 см і вага 150 - 180 г. Форма і вага диска регламентовані PDGA (Професійна асоціація диск-гольфу), в офіційних змаганнях гравець може використовувати лише схвалені PDGA диски. Для диск-гольфу використовується величезна кількість дисків, що розрізняються між собою різними характеристиками польоту. Основні характеристики польоту: швидкість (Speed), планування (Glide), поворот (Turn), спад (Fade). Маючи різні комбінації польотних характеристик, диски утворюють три основні групи: драйвер (для дальніх кидків), мід-ренч (для кидків середньої дальності) і паттер (для потрапляння в кошик). Основні характеристики польоту деякі виробники позначають чотирма цифрами у зазначеному порядку. Зовні диски відрізняються профілем перерізу - наприклад, більш плоске дно і більш гострий край у драйвера.

Також існує міні-диск (маркер). Його використовують гравці для маркування місця зупинки диска. Міні-диск кладуть впритул перед зупиненим диском, по лінії від центру диска до кошика, і кидок виконують від міні-диска.

Траєкторія польоту диска і спеціальні кидки

ред.

Фази польоту диска, вибір диска

ред.

На відміну від гольфу, гравець у диск-гольф має більше можливостей вибрати траєкторію польоту і спосіб кидка. Ми будемо розглядати диски для дальніх кидків (драйвер), оскільки в них найбільш виражені дві фази польоту. Також ми будемо використовувати в описі кидок бекхенд правою рукою. Якщо ви лівша, або кидаєте форхенд, вам потрібно дзеркально відобразити те, про що піде мова нижче.

1) Високошвидкісна перша частина польоту (сильне обертання)

ред.
  • За замовчуванням усі диски при високій початковій швидкості і швидкості обертання будуть прагнути праворуч, це називається поворот (Turn)
  • При цьому, якщо параметр швидкості диска високий (11-13), то новачкові не вистачить сил, щоб диск пішов праворуч. (нижча підйомна сила завдяки більш плоскому профілю)
  • Параметр Терн у диска тим сильніший, чим більше від'ємне число зазначено на ньому.
  • Високошвидкісний диск, але з сильним терном компенсує слабкі кидки новачків.

2) Низькошвидкісна фаза польоту (швидкість диска зменшується через опір повітря)

ред.
  • За замовчуванням усі диски при зменшенні швидкості будуть прагнути ліворуч, це називається спад (Fade) (за рахунок прецесії викликаної гравітацією)
  • При цьому, якщо параметр швидкості диска високий (11-13), то спад почнеться швидше, і диск звалиться наліво. (нижча підйомна сила за завдяки більш плоскому профілю)
  • Параметр спад (Fade) у диска тим сильніший, чим більше число зазначене на ньому,
  • Диск зі слабким поворотом (Turn), але сильним спадом (Fade) компенсує сильні кидки гравців, дозволяючи диску повернутися ліворуч в кінці утворюючи S подібну траєкторію польоту.

Ідеальний драйвер диск

ред.

Ідеальний драйвер диск для вас - диск який при кидку з технікою і силою буде пролітати точніше і далі. Якщо вам не пощастило, і ви все-таки купили диск, який не підходить для вас (завалюється праворуч, не встигнувши завернути наліво або ж летить ліворуч відразу ж, сильно зменшуючи відстань) То ви можете вдатися до хитрощів - нахилять диск у ту або іншу сторону, компенсуючи його польотні характеристики.

Хайзер і Анхайзер

ред.

Для кидків Бекхенд правою рукою - Хайзер (англ. hyzer) - зовнішній (лівий) край диска опущений вниз, Анхайзер - (англ. anhyzer) - зовнішній (лівий) край диска піднятий вгору. Для Кидків Форхенд, все навпаки. Все залежить від використовуваного диска в грі. Так звичайна поведінка диска при кидку Бекхенд правою рукою - за зниження швидкості його обертання - він падає лівіше первісної траєкторії запуску, при Форхенді - правіше. Використовуючи різні кути нахилу, можна коректувати траєкторію польоту кожного диска, змушуючи його летіти праворуч/ліворуч у першій частині польоту (коли він крутиться швидко). Таким чином, знаючи індивідуальні параметри польоту диска і використовуючи різний кут нахилу, можна успішно обходити всі перешкоди на шляху до кошика. Наприклад, диск з сильним спадом можна змусити летіти по U і S - подібних траєкторіях, нахиливши диск направо при кидку Бекхенд правою рукою (Анхайзер) На дистанції диск-гольфу є відрізки, де гравець зобов'язаний обійти перешкоду, зазвичай дерево, тільки праворуч або тільки зліва.

Спеціальні кидки

ред.

У кидку апсайд-даун диск кидають у вертикальному положенні з-за плеча, так само як м'яч або камінь. Диск повертається в повітрі зазвичай в нормальне положення (догори дном) і знижується знову вертикально. Кидок можна використовувати, наприклад, щоб подолати високу перешкоду.

У деяких випадках можна використовувати кидок ролер, коли диск котиться по землі. Кидок підходить для обходу перешкоди знизу.

Ще одним рідкісним є кидок тамбер, диск кидають у вертикальному положенні з-за плеча, при цьому внутрішній бік диска спрямований до гравця. Кидок може бути низьким (прямо) і високим (для обходу високих перешкод). Особливість цього кидка в зворотному обертанні, завдяки якому практично відсутня небезпека того, що диск покотиться після падіння на землю.

Безпека

ред.

Місця для гри розташовані зазвичай в громадських парках і фрісбі-диск під час польоту становить певну небезпеку. Іноді відрізки можуть навіть перетинати велосипедну або спортивну доріжку. На газонах і лавках можуть бути люди, які спостерігають, відпочивають, а також інші гравці. Деякі дистанції розташовані по краях полів традиційного гольфу. Гравець, який кидає, не завжди володіє ситуацією, наприклад вітром, і при напрямку фрісбі-диска в бік людей зобов'язаний привернути їхню увагу криком фо-ор! Група гравців повинна відпустити гравців, які розпочали грати раніше, на безпечну відстань.

Диск-гольф в Україні

ред.

Перший турнір з диск-гольфу був проведений у 2015 році, учасниками були гравці алтимат фризбі та грали дисками для алтимату 175 грам, а цілями були дерева. Вже 2016 року в турнірі грали дисками для диск-гольфу, але цілями були дерева та інші предмети в парку. Перший турнір з кошиками для диск-гольфу Lutsk Disc Golf Open відбувся у Луцьку в 2017 році.

Перший офіційний Чемпіонат України відбувся у Києві в 2018 році, в цьому турнірі взяли участь також іноземні гравці. Наступні роки диск-гольф почав активно розвиватись у різним міста, а у 2020 році зявились перші стаціонарні курси в Києві та Івано-Франківську.

Чемпіони України з Диск-гольф

ред.

2018 - Jeremiah Desrosier (США)

2019 - Богдан Алексєєв (Луцьк, Україна)

2020 - Дмитро Геращенко (Козин Україна)

2021 - Дмитро Геращенко (Козин Україна)

2022 - Богдан Алексєєв (Луцьк, Україна)

2023 - Богдан Алексєєв (Луцьк, Україна)

Різне

ред.

Деякі гравці практикують гру в сутінках. До фрісбі-диска прикріплюють світлодіоди і під час польоту він являє собою захопливе видовище. Взимку, коли темніє рано, це залишається єдиним способом пограти в улюблену гру, і не загубити при цьому жодного диска.

Див. також

ред.

Посилання

ред.

Сайт Диск-гольф в Україні [Архівовано 13 серпня 2020 у Wayback Machine.]

Примітки

ред.
  1. On Your Own; Connecting a Fairway. The New York Times. 2 липня 1990. ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 15 серпня 2017. Процитовано 10 травня 2017.
  2. History of Disc Golf – Deaf Disc Golf Association. www.ddga.org (амер.). Архів оригіналу за 4 січня 2020. Процитовано 2 червня 2017.
  3. Pg. 72" A Chain of Events - The Origin and Evolution of Disc Golf"
  4. Disc Golf. Disc Golf History. Архів оригіналу за 20 листопада 2020. Процитовано 28 червня 2013.
  5. Canadian Open Frisbee Championships. Frisbee Pioneer Ken Westerfield. Архів оригіналу за 25 грудня 2014. Процитовано 24 грудня 2014.
  6. Altmyer, Don (2011). Kevin Donnelly: Disc Golf. Disc Golfer (Fall 2011). Архів оригіналу за 23 грудня 2014. Процитовано 28 серпня 2017.
  7. Gregoire, Matt (23 вересня 2008). Brief History of Disc Golf and the PDGA. Professional Disc Golf Association (англ.). Архів оригіналу за 4 серпня 2017. Процитовано 11 травня 2017.
  8. About Ed Headrick - Father of Disc Golf - DGA | Disc Golf Association. DGA | Disc Golf Association (амер.). Архів оригіналу за 4 квітня 2017. Процитовано 11 травня 2017.
  9. Gregoire, Matt (30 січня 2015). Disc Golf Hall Of Fame. Professional Disc Golf Association (англ.). Архів оригіналу за 29 серпня 2017. Процитовано 11 травня 2017.
  10. Innova - The Choice Of Champions - #1 in Disc Golf - Innova Disc Golf. innovadiscs.com (амер.). Архів оригіналу за 29 серпня 2017. Процитовано 11 травня 2017.
  11. Ed Headrick, Designer of the Modern Frisbee, Dies at 78. New York Times. Архів оригіналу за 29 серпня 2016. Процитовано 14 червня 2002.
  12. The History of Disc Golf. Discgolf.com. Архів оригіналу за 24 березня 2016. Процитовано 27 грудня 2011.
  13. Archive: 1978 Disc Golf Association Disc Golf Promotional Development Guide. PDF 11 pages (PDF). Discgolf.com. Архів оригіналу (PDF) за 15 квітня 2012. Процитовано 29 вересня 2013.
  14. Карта дистанції з 24 відрізків для диск-гольфу (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 січня 2013. Процитовано 17 січня 2013.
  15. а б PDGA Disc Golf Course Design Recommendations (PDF). PDGA.com. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017.