Диригент (фільм 2018)
«Диригент» (нід. De dirigent, англ. The Conductor) — фільм нідерландської режисерки Марії Петерс, оснований на фактах життя Антонії Бріко, прем'єра якого відбулася 25 жовтня 2018 року[1].
Диригент | |
|---|---|
| англ. The Conductor, нідерл. De dirigent | |
| Жанр | біографічний, драма |
| Режисер | Марія Петерс |
| Продюсери | Берт Меєр, Дейв Шрам |
| Сценарист | Марія Петерс |
| На основі | фактів життя Антонії Бріко |
| У головних ролях |
Крістіан де Брейн, Бенжамін Вейнрайт, Скотт Тренер Шофілд. |
| Оператори | Рольф Декенс |
| Кінокомпанія | Shooting Star Filmcompany, AVROTROS |
| Тривалість | 137 хв. |
| Мова | англійська, нідерландська |
| Країна | Нідерланди, Бельгія |
| Рік | 2018 |
| IMDb | ID 6932818 |
| theconductorthemovie.com | |
Історія створення ред.
Натхненням до створення картини, за словами Марії Петерс, став документальний фільм «Антонія. Портрет жінки» режисерів Джуді Коллінз та Джила Голдмілоу[2].
Над своїм фільмом Петерс працювала тринадцять років[3].
Фільмування проходило в Гаазі, Амстердамі (Нідерланди), Антверпені (Бельгія) та Софії (Болгарія)[4].
Сюжет ред.
Події фільму розпочинаються у Нью-Йорку у 1926 році.
Віллі Вотерс з дитинства закохана у музику, відтоді, як у п'ятирічному віці почула гру Альберта Швейцера на органі. Вона мріє стати диригентом, попри скептичне ставлення до цього оточення. Щоб оплатити заняття для вступу та подальше навчання у консерваторії, Віллі влаштовується на роботу до кабаре, де грає на піаніно.
Невдовзі вона змушена залишити консерваторію. Також вона дізнається, що її справжнє ім'я Антонія Бріко та те, що її виховували прийомні батьки.
Задля втілення мрії, Антонія їде на свою батьківщину, до Нідерландів, де звертається по допомогу до відомого диригента Менгельберга. Своєю чергою, він направляє її з рекомендаційним листом у Берлін до іншого диригента, Карла Мука.
У Берліні Бріко навчається у Берлінський державній музичній академії та після навчання, за допомогою Мука, успішно виступає з Берлінським філармонічним оркестром, після чого здійснює тур Європою.
Через деякий час вона отримує запрошення на виступ у США, де, за підтримки першої леді, створює Нью-Йоркський симфонічний жіночий оркестр, з яким працює протягом чотирьох років.
Після цього Бріко виступає з різними оркестрами, присвятивши музиці все життя.
Сприйняття ред.
За відгуком спеціалізованого сайту Slash Film, присвяченого новинам кіноіндустрії, «„Диригент“ наповнить ваше серце любов'ю та надією, надаючи вам щось чудове, що варто дивитися та слухати»[5].
Нагороди та номініції ред.
Примітки ред.
- ↑ The Conductor (укр.), процитовано 26 січня 2024
- ↑ juneautumn (20 серпня 2020). Maria Peters. 1001 BÜCHER (de-DE) . Процитовано 26 січня 2024.
- ↑ Rovers, Ronald (24 жовтня 2018). De dirigent. Filmkrant (nl-NL) . Процитовано 26 січня 2024.
- ↑ The Conductor (2018) - Filming & production - IMDb (амер.), процитовано 26 січня 2024
- ↑ Emberwing, Amelia (29 листопада 2019). 'The Conductor' Review: A Wonderful Biopic About A Woman Who Deserves A Bigger Spotlight [Denver Film Festival]. /Film (амер.). Процитовано 26 січня 2024.
- ↑ Golden and Platin Film, Netherlands (2018). IMDb. Процитовано 26 січня 2024.
- ↑ effiecient (4 липня 2018). Christanne de Bruijn won for an award. The Conductor (nl-NL) . Процитовано 26 січня 2024.
- ↑ Jill (13 листопада 2019). Denver Film Festival Award-Winning Films, 2019. Drinks with films (англ.). Процитовано 26 січня 2024.