Відкрити головне меню
Швертбот Міррор-дингі

Дингі (англ. dinghy) — в загальному випадку маленька шлюпка, тузик, довжиною близько 3 метрів і місткістю 1-2 людини (у рідкісних випадках — 3). Призначається для перевезення людей, невеликих предметів із судна на берег або між судами.

ОписРедагувати

Компактність дингі зумовлена необхідністю піднімати його на борт судна невеликого розміру, зазвичай від 12 до 20 м. Судна більшої довжини можуть використовувати повнорозмірні шлюпки, тому на них тузики або дінгі, як правило, не використовуються.[1]

Через свої малі розміри дінгі найчастіше мають спрощену безнабірну конструкцію і гостроскулі обводи, а виготовляються з фанери або пластику.

Тузик (дінгі), оснащений вітрильним озброєнням, є найбільш доступним засобом для занять вітрильним спортом. У такій якості вони набули поширення після закінчення Другої світової війни, коли було створено низку проектів, спочатку призначених для спортивних цілей, і згодом отримали широке поширення. До їх числа відносяться швертботи «Кадет», «Оптиміст», «ОК-Дінгі», «Міррор-Дінгі», «Бекас».

Як правило, дінгі — це швертбот, тобто човен, який оснащено висувним плавцем-швертом, який протидіє знесенню яхти під вітер. Можливість прибирати шверт потрібна для проходу мілкою водою або при швартовці до берега.

Вітрильне озброєння дінгі в основному найпростіших типів: кет (бермудський або рейковий) або шлюп (бермудський, гуарі).

В силу своїх малих розмірів дінгі — типовий картоп-човен, тобто човен, який можна перевозити на верхньому багажнику легкового автомобіля.

Дінгі не мають високі мореплавні або ходові якості. Їх використання обмежується плаванням у закритих або внутрішніх водоймах в умовах гарної погоди і на невеликій відстані від берега. Також на борту дінгі складно знайти якийсь комфорт, часто на них немає навіть сидінь-банок і екіпаж розміщується, сидячи на днищі або бортах. Всі ці незручності окупаються малою вартістю, легкістю і простотою управління.[2]

НазваРедагувати

В період розквіту їх популярності термін «дінгі» став використовуватися в українській мові в значенні «маленький спортивний швертбот». Терміном «тузик» продовжували називати переважно гребні човни. Тим не менш, для вітрильних човнів довжиною від 4 м правильніше використовувати термін швертбот.

Дінгі в Радянському СоюзіРедагувати

У Радянському Союзі в промислових кількостях вироблялися швертботи-дінгі класів «Оптиміст», «Кадет» та «Промінь». Крім того, легкі швертботи будували саморобщики-любителі.

В даний час в Україні швертботи, які можна віднести до дінгі, практично не виробляються, так як верфі в основному використовують пластик, а цей матеріал дозволяє по тій же вартості випускати більш сучасні корпуси великих розмірів. Тим не менш, самодіяльне будівництво дінгі зберегло свою актуальність, тому що такі швертботи добре підходять для закритих водойм, можуть перевозитися на верхньому багажнику легкового автомобіля і зберігатися в гаражі. Крім того, будівництво дінгі — це чудова можливість навчитися будувати човни.

ПриміткиРедагувати

  1. Маленькая лодка с парусом название [виды кораблей: названия с фото]. siostyle.ru (ru). Архів оригіналу за 2017-12-01. Процитовано 2017-11-21. 
  2. Виды парусных кораблей. greenmoray.mybb.ru. Процитовано 2017-11-21.