Футбольний клуб «Динамо» (Сухумі) або просто «Динамо» (груз. სკ სოხუმის დინამო) — абхазький футбольний клуб з міста Сухумі, заснований 1927 року[1].

«Динамо» (Сухумі)
Повна назва Футбольний клуб
«Динамо» (Сухумі)
Засновано 1927, 2009
Розформовано 1991
Населений пункт Сухумі, Республіка Абхазія Республіка Абхазія, Грузія Грузія
Стадіон «Динамо», Сухумі
Вміщує 8000
Президент Астамур Адлейба
Головний тренер Росія Максим Никитський
Ліга Чемпіонат Абхазії
2015/16 8-ме
Домашня
Виїзна

Хронологія назв ред.

  • 1946—1960, з 1962 — «Динамо»
  • 1961 — «Ріца»

Історія ред.

Радянський період ред.

Сухумську команду «Динамо» було створено в 1927 році. Саме в цій команді виросли перші знаменитості: Вальтер Саная та Георгій Елчіді, Автанділ Гогоберидзе та Гурген Назарян, Шота Ломінадзе, Томас Овсеіян й інші. Варто відзначити, що в 1936 році у Всесоюзній першості Грузія була представлена ​​лише сухумською командою. Таке рішення було прийнято після того, як в липні того ж року сухумські юніори на тбіліському стадіоні «Динамо» переконливо переграли Аджарську збірну - 5:0. Газета «Червоний спорт» назвала футболістів з Абхазії найтехнічнішими гравцями турніру, а команду Сухумі - найбільш вольовою. Призами та грамотами були відзначені: В. Божко, Г. Елчіді, А. Орфаніді, П. Бумбуріді, Г.Саввіді, Г. Приданов, Ш. Ломінадзе, Г. Назарян, М. Іспіряні ін. В 1943 році сухумські динамівці в товариському матчі у себе на полі переграли з рахунком 3:1 тбіліських одноклубників, причому всі три м'ячі забив знаменитий Георгій Елчіді, якого прозвали Фундук. Через рік в команду прийшло боєздатне поповнення: Микита Симонян, Казбек Ажиба, брати Юрій иа Іван Вардіміаді, Геннадій Бондаренко, Георгій Грамматикопуло й ін. І гра наповнилася новим змістом. У 1944 році сухумці завоювали Кубок Грузії. У наступному році, граючи в Тбілісі, сухумські юніори перемагають господарів поля з рахунком 1:0 і стають чемпіонами республіки. У цій зустрічі грали М. Симонян (капітан команди), В. Марганія, Н. Дзяпшіпа, П. Сичинава, Г.Бондаренко (автор переможного гола), брати А. та Г. Грамматикопуло, В. Тарба й ін.

У 1948 році сухумці знову стають чемпіонами республіки, а також завойовують Кубок Грузії. Після цих тріумфальних перемог до сухумських футболістів стали придивлятися тренери провідних команд Союзу. У московський «Спартак» запросили Н. Симоняна, в ленінградське «Динамо» - Г.Бондаренко і Г. Грамматикопуло, в тбіліське «Динамо» - цілу групу гравців, в тому числі В. Марганія, Н. Дзяпшипа, Ю. Вардіміаді, А. Гогоберідзе й Г. Елчіді.

У 70—80-х рр. XX ст. в команді «Динамо» (Сухумі) грала ціла плеяда висококласних, технічних футболістів: Г.Бенідзе, Т. Жіба, Ю. Кабаков, А. Губарь, В. Хартакопуло, Т. Жанаа, А. Драч, В. Тесленко, Б. Нанба, Ю. Логуа, І. Шептицький, Р. Бостанджян, Д. Ахвледіані, Г. Чалигава, А. Кантарія, Е. Мампорія, Р. Хагба, Р. Тарба, С. Тарба й ін. Не раз, граючи в фінальному пулі за право виходу в першу лігу класу А, сухумські динамівці все ж відстояли в 1989 році це право. Але радість була затьмарена загостренням внутрішньополітичної обстановки в Абхазії. Спорт став жертвою політики - сухумське «Динамо» було розділено на дві частини за національним принципом. Відбувся розкол. Новому старшому тренеру сухумців, майстру спорту міжнародного класу Олегу Васильовичу Долматова в такій складній ситуації довелося терміново запрошувати з Москви воротаря Овчинникова, польових гравців Добашина, Сабітова, Смирнова, Бестаєва, Шептицького та ін.

У 1990 році було створено нову грузинську Лігу Умаглесі, до якої приєдналися більшість грузинських футбольних клубів, в тому числі Динамо (Тбілісі) і Торпедо (Кутаїсі). На противагу іншим, «Динамо» (Сухумі) волів залишитися в радянській системі футбольних Ліг. У цей же час були сформовані колишніми гравцями кутаїського «Динамо» клуби «Цхумі» й АСМК. Будучи новачками першої ліги, сухумське «Динамо» в 1990 році з 38-ми матчів «Динамо» здобуло 14 перемог, 8 ігор завершили внічию й 16 програли, посівши в підсумковій таблиці 12-те місце. Непоганий дебют для щойно сформованої команди, яка випередила багатьох досвідчених клубів, у тому числі: «Зеніт», «Кубань», «Котайк», «Кайрат» і ще чотири команди. Найбільшу кількість зустрічей тоді за абхазький клуб провів у першій лізі Тамаз Єнікой - 37 матчів. Найкращий бомбардир сезону Георгій Чалигава - 12 м'ячів. Після закінчення сезону 1990 року провідні гравці сухумського «Динамо» перейшли грати за різні команди вищої ліги. І напередодні нового сезону знову постала проблема комплектування команди. Адже в розпорядженні керівників динамівського клубу залишилися лише воротар Сергій Смєлов, захисники Саїд і Родеро Тарба, півзахисники Тамаз Єнікой, Тенгіз Логуа, Даур Ахвледіані, Джума Квараггхелія, Джемал Губаз, нападники Георгій Чалигава і Роман Хагба. Становище було критичним. Як і раніше сухумцям допомогли москвичі. Вони терміново делегували в динамівський клуб ряд досвідчених гравців, в тому числі Лева Березнера, Андрія Жирова, Сергія Білоусова, Геннадія Тимофеєва, Анзора Коблева, Аслана Мустафаєва. Сухумци не тільки вистояли, а й зайняли досить високе, 10-те місце в підсумковій таблиці. Після 1991 року, в зв'язку з війною в Абхазії та Грузії, майже всі абхазькі футбольні клуби тимчасово припинили свої виступи.

Відмінну гру показали в заключному турі футбольного чемпіонату країни (перша ліга) в 1991 році сухумські динамівці, які зустрілися на своєму Республіканському стадіоні з одноклубниками зі Ставрополя. Для того, щоб потрапити в першу десятку в підсумковій таблиці, в число найкращих команд, сухумцям необхідно було здобути перемогу над суперником з будь-яким рахунком. Однак і команду, і її керівників хвилювало те, що у господарів поля був негативний баланс забитих і пропущених м'ячів (44-49). Тому перед колективом було поставлено завдання - не тільки неодмінно здобути перемогу над досвідченим суперником, але і постаратися забити якомога більше голів. І з цим завданням сухумці впоралися блискуче.

На рахунку Р. Хагби - 10 забитих м'ячів, за ним з 7-ма голами був Л. Березнер. На третьому місці Т. Енік - 5 голів. За 4 голи забили Г. Чалшава, А. Коблєв, Г. Тимофеєв й Т. Логуа. По три голи провели С. Тарба, С. Белоусов і Д. Губаз. Два м'ячі - на рахунку А. Жирова й один - у дебютанта команди Р. Аджинджал. Цікаво, що в різний час начальниками команди майстрів сухумського «Динамо» були: М. Берулава, Г. Грамматикопуло, В. Барциц, Б.Нанба і В. Делба. А президентами Федерації футболу - Г. Берулава, Н. Кемуларія, Г. Цобехія, В. Міканба, Р. Ампар, В. Аршба, Г. Цвінарія, А. Міквабія і А. Дзапшба.

В абхазькому чемпіонаті ред.

В 1994 році «Динамо» (Сухумі) стає одним з клубів-засновників Чемпіонату Абхазії та стає її першим переможцем, але вже через декілька років команда припинила своє існування.

27 жовтня 2009 року в «Республіці Абхазії» був знову відроджений клуб «Динамо» (Сухумі), який став правонаступником й продовжувачем традицій сухумської футбольної команди «Динамо», яку було створено в 1927 році.

Перша команда «Динамо» з моменту утворення взяла участь у двох «чемпіонатах Абхазії», зайнявши в дебютному сезоні третє місце та виграла «кубок Абхазії». Форвард «Динамо» Геннадій Кація став найкращим бомбардиром чемпіонату в сезоні 2010 року. І вже в 2011 році команда «Динамо» вела боротьбу за перемогу й лише на фініші поступилася досвідченішим конкурентам. У цьому сезоні перед командою поставлено завдання - перемогти в «чемпіонаті» та в «Кубку Абхазії».

У 2010 році дитяча команда «Динамо» (Сухумі) 2000 року народження посіла третє місце на міжнародному турнірі пам'яті Валентина Бубукіна.

У керівництва «Динамо» є плани по створенню розвиненої сучасної інфраструктури, в даний момент ведуться переговори, про повернення колишніх спортивних об'єктів динамівців: спортбази й стадіону в місті Сухумі. При цьому «керівництво клубу» головною і найважливішою метою «Динамо» в середньостроковій перспективі визначило вихід команди в Російський чемпіонат. Створення клубу рівня прем'єр ліги, здатного гідно представляти абхазький футбол на російській та міжнародній арені.

Досягнення ред.

  •   Чемпіонат Грузинської РСР
    •   Чемпіон (2): 1947, 1948
  •   Чемпіонат Абхазії
    •   Чемпіон (1): 1994

Статистика виступів ред.

У чемпіонаті СРСР ред.

Рік Змагання Місце І В Н П М Тренер Примітки
1946 Третя група, Закавказька зона 2 12 6 5 1
1961 Клас «Б», Союзні республіки, 1-ша зона 9 30 12 5 13 43-35
1962 Клас «Б», Союзні республіки, 1-ша зона 8 32 10 12 10 36-33
1963 Клас «Б», Союзні республіки, 1-ша зона 6 30 11 13 6 34-23
1964 Клас «Б» СРСР, РРФСР, 4-та зона 9 34 11 11 12 35-39
1965 Клас «Б» СРСР, РРФСР, 4-та зона 5 38 21 4 13 69-43
Клас «Б» СРСР, РРФСР, 1/2 фіналу 3 3 1 0 2 4-9
1966 >Клас «Б» СРСР, РРФСР, 4-та зона 13 38 13 10 15 45-44
1967 >Клас «Б» СРСР, РРФСР, 4-та зона 6 38 16 13 9 59-35
Клас «Б» СРСР, РРФСР, 1/2 фіналу 4 3 0 1 2 2-4
1968 Клас «Б» СРСР, РРФСР, 4-та зона 13 40 15 8 17 60-53
1969 Клас «Б» СРСР, РРФСР, Закавказька зона 18 38 12 7 19 50-46
1970 Клас «Б», РРФСР, 2-га зона, 1-ша підгрупа 13 34 9 11 14 31-37
1971 Друга ліга СРСР, 4-та зона 13 38 12 12 14 50-50
1972 Друга ліга, 3-тя ліга 16 36 7 15 14 35-51
1973 Друга ліга, 4-та зона 17 34 8 5+1 20 32-53
1977 Друга ліга, 4-та зона 16 42 13 12 17 47-64
1978 Друга ліга, 4-та зона 18 46 15 12 19 61-66
1979 Друга ліга, 4-та зона 8 46 18 16 12 49-39
1980 Друга ліга, 9-та зона 4 30 15 3 12 48-31
1981 Друга ліга, 9-та зона, 1-8 місця 3 44 20 10 14 73-58
1982 Друга ліга, 9-та зона 5 32 15 8 9 38-34
1983 Друга ліга, 9-та зона 12 32 12 6 14 38-42
1984 Друга ліга, 9-та зона 10 32 14 5 13 49-48
1985 Друга ліга, 9-та зона 7 30 15 4 11 44-30
1986 Друга ліга, 9-та зона 2 30 18 3 9 52-33
1987 Друга ліга, 9-та зона 2 30 16 7 7 51-32
1988 Друга ліга, 9-та зона 6 38 18 7 13 55-42
1989 Друга ліга, 9-та зона 1 42 29 7 6 92-35
Друга ліга, фінал Б 1 4 3 0 1 5-1 Перехід у Першу лігу
1990 Перша ліга 12 38 14 8 16 36-41
1991 Перша ліга 10 42 16 11 15 50-50

Кубок СРСР ред.

  • 1961 — 1/64 фіналу
  • 1962 — 1/256 фіналу
  • 1963 — 1/512 фіналу
  • 1964 — 1/64 фіналу
  • 1965 — 1/16 фіналу
  • 1965/1966 — 1/512 фіналу
  • 1966/1967 — 1/256 фіналу
  • 1967/1968 — 1/2048 фіналу
  • 1987/1988 — 1/8 фіналу
  • 1988/1989 — 1/64 фіналу
  • 1990/1991 — 1/64 фіналу
  • 1991/1992 — 1/64 фіналу

Відомі гравці ред.

Примітки ред.

Джерела ред.