Єпи́скоп Дими́трій (в миру Дани́ло Усти́мович Устимо́вич; *1745, Київ — †26 травня 1805, Смоленськ) — український релігійний та освітній діяч, єпископ Полтавський і Бориспільський, Смоленський і Брянський, перший вікарій Київської митрополії. Префект Києво-Могилянської академії.

Біографія ред.

Народився 1745 року в сім'ї київського міщанина Устима Лонгинова[1].

Майже все життя його було пов'язане з Києво-Могилянською академією, в якій він навчався (17621774) й викладав. Після закінчення класу богослов'я (1774) отримав атестат і його рекомендували вчителем вищого класу граматики.

З 1775 року послідовно викладав грецьку мову, піїтику, риторику, філософію. 1785 році його обрано префектом.

У квітні 1778 році прийняв чернечий постриг у Київському Братському монастирі. 1785 році висвячений в ігумени Золотоніського Красногірського монастиря, але залишався викладачем богослов'я Києво-Могилянської академії.

1791 року направлено архімандритом Переяславського Вознесенського монастиря. 14 серпня 1793 року хіротонізовано на єпископа Полтавського і Бориспільського та вікарія Київської митрополії.

1 травня 1795 примусово емігрував на Московщину, де призначено Смоленським єпископом, де він і провів останні роки свого життя.

Заповів Києво-Могилянській академії всю свою бібліотеку.

Похований у Смоленському Успенському соборі.

Посилання ред.

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 30 червня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)