Дзьоган мангровий
| Дзьоган мангровий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Veniliornis sanguineus (Lichtenstein, 1793) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Дзьога́н мангровий[2] (Veniliornis sanguineus) — вид дятлоподібних птахів родини дятлових (Picidae)[3]. Мешкає в Гвіані.
Опис ред.
Довжина птаха становить 13-14 см. Верхня частина тіла малинова з легким оливковим відтінком, крила темно-червоні, махові пера коричневі. Обличчя, шия, скроні і горло коричневі, нижня частина тіла і нижні покривні пера крил коричневі або сірі, поцятковані тонкими білими або охристими смужками. Хвіст шоколадно-коричневий. У самців тім'я і потилиця темно-червоні, поцятковані коричневими смужками, у самиць тім'я коричневе або сіре. Очі карі, дзьоб сіруватий, лапи сірі. Молоді птахи мають більш коричневе забарвлення[4].
Поширення і екологія ред.
Мангрові дзьогани мешкають на узбережжі Гаяни, Суринаму і Французької Гвіани, не далі, ніж за 140—180 км від моря. Вони живуть у мангрових і заболочених лісах, на болотах і плантаціях. Зустрічаються поодинці або парами, живляться мурахами, жуками та іншими комахами. Розмножуються протягом всього року.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Veniliornis sanguineus. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 10 березня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Woodpeckers. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 10 березня 2022.
- ↑ Gorman, Gerard (2014). Woodpeckers of the World: A Photographic Guide. Firefly Books. с. 308. ISBN 978-1770853096.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |