Вікіпедія

Дзета Сітки

зоря в сузір'ї Сітка
ζ Сітки

Розташування ζ Сітки (обведено)
Дані спостереження
Епоха J2000.0
Сузір’я Сітка
ζ1 Ret
Пряме сходження 03г 17х 46.16331с[1]
Схилення −62° 34′ 31.1541″[1]
Видима зоряна величина (V) 5.52[2]
ζ2 Ret
Пряме сходження 03г 18х 12.81853с[3]
Схилення −62° 30′ 22.9048″[3]
Видима зоряна величина (V) 5.22[2]
Характеристики
Спектральний клас G3−5V + G2V[4]>
показник кольору U−B +0.08 / +0.01[2]
показник кольору B−V +0.63 / +0.58[2]
Тип змінності
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) +12.21±0.17[1] км/сек
Власний рух (μ) за пр. піднес.: +1,337.591[1] мас/рік

за схиленням: +649.930[1] мас/рік

Відстань 39.29 світлових років
12.05 парсек
Подробиці
Маса 0.958[5] M☉
Інші позначення
ζ Reticuli, WDS J03182-6230
Посилання
SIMBADдані для zet01+Ret

ζ Сітки (дзета Сітки, лат. Zeta Reticuli) — подвійна зоря в сузір'ї Сітка. Перебуває на відстані близько 39 світлових років від Сонячної системи. Зоряну систему можна побачити неозброєним оком, однак вона розташована поблизу Південного полюсу світу й доступна для спостережень тільки з місцевостей на південь від тропіка Рака.

Характеристики ред.

Система являє собою дві зорі, схожі за своїми властивостями на Сонце. Вони віддалені одна від одної на відстань близько 3750 а. о.[6] і роблять повний оберт навколо спільного центра мас приблизно за один мільйон років. Раніше вважалося, що обидві вони утворилися в галактичному гало, однак подальші дослідження показали, що вони зародилися, певніше, в диску, тому їхній вік оцінюється в 8 мільярдів років.

ζ Сітки A ред.

ζ1 Сітки відносять до спектрального класу G2,5 V, вона має 93 % сонячної маси, 79 % світності і 91 % діаметра Сонця. Температура поверхні становить 5725 К. Металічність (вміст елементів важчих від гелію) становить 60 % від сонячної[7].

ζ Сітки B ред.

ζ2 Сітки дуже схожа на наше Сонце: вона належить до спектрального класу G1 V, має 99 % маси Сонця, 99 % його діаметра і 102 % його світності. Температура поверхні зорі становить до 5875 К. Зоря цікава, оскільки дуже схожа на Сонце і дає змогу спостерігати процеси, що відбуваються в подвійних системах.

Найближче оточення зірки ред.

У таблиці перелічено зоряні системи, які перебувають у межах 10 св. р. від ζ Сітки, і деякі яскраві зорі в межах до 20 св. р.:

Зоря Спектральний клас Відстань, св. р.
L 127-97 M0 V 2,8
BD-69 177 DA3 VII 3,4
L 227-140 DZ7 VII 6,8
CP(D)-69 177 DA VII 7,4
CD-53 570 K-M V 7,9
HL 88-59 DA7 VII 8,0
GJ 1068 p? 8,7
CD-53 889 K5 V 9,1
BPM 17964 M2 Ve 9,5
CD-57 1079 K7 V 9,7
ζ Золотої Риби[ru] F7-8 V 9,7
HD 13445[ru] K0-1 V 10
α Столової Гори[ru] G5-6 V 14
CP-65 475 K1 V-IIIp 14
ζ Тукана[ru] F9,5 V 16
β Південної Гідри[ru] G2 IV 18
ι Годинника[ru] G0 Vp 20

ζ Сітки в культурі ред.

  • У фільмах «Чужий» і «Чужі» на вигаданому планетоїді LV-426 на орбіті газового гіганта Кальпамос у системі ζ2 Сітки люди виявили корабель Космічних жокеїв[ru], а на його борту — яйця Чужих.
  • У фільмі «Прометей» на вигаданий планетоїд LV-223, супутник газового гіганта Кальпамос у системі ζ2 Сітки, сідає земний дослідний корабель «Прометей». Команда шукає джерела людства, але знайшовши на планетоїді споруди високорозвиненої цивілізації, разом з ними знаходить і загрозу, яка може призвести до зникнення людського роду.
  • У грі Alien: Isolation (укр. Чужий: Ізоляція) на вигаданій космічної станції «Севастополь», що перебуває на орбіті газового гіганта KG-348 у системі ζ Сітки відбувається зараження Чужими. Після трагічних подій станція сходить з орбіти і згорає в атмосфері газового гіганта.
  • «Zeta Reticuli» — пісня гурту Bondage Fairies.
  • У пісні Exo-Politics гурту Muse згадуються «Дзети» (пов'язане з «Проєкт Серпо»).
  • У сольному альбомі гітариста гурту Meshuggah Фредеріка Тордендаля під назвою «Sol Niger Within» (1997) у назвах двох композицій згадується Дзета Сітки (Zeta 1 — Reticuli і Zeta 2 — Reticuli).
  • «Zeta Reticoli» — пісня італійського рок-гурту Meganoidi[it].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г д Gaia collaboration (August 2018). Gaia Data Release 2. Astronomy & Astrophysics (Summary of the contents and survey properties). 616. A1. arXiv:1804.09365. Bibcode:2018A&A...616A...1G. doi:10.1051/0004-6361/201833051. Gaia DR2 record at VizieR.
  2. ↑ а б в г Feinstein, A. (1966). Photoelectric observations of Southern late-type stars. Informational Bulletin of the Southern Hemisphere. 8: 30. Bibcode:1966IBSH....8...30F.
  3. ↑ а б van Leeuwen, F. (November 2007), Validation of the new Hipparcos reduction, Astronomy and Astrophysics, 474 (2): 653—664, arXiv:0708.1752, Bibcode:2007A&A...474..653V, doi:10.1051/0004-6361:20078357
  4. ↑ del Peloso, E. F.; da Silva, L.; Porto de Mello, G. F. (June 2000). zeta1 and zeta2 Reticuli and the existence of the zeta Herculis group. Astronomy and Astrophysics. 358: 233—241. Bibcode:2000A&A...358..233D.
  5. ↑ Takeda, G. та ін. (2007). Stellar parameters of nearby cool stars. II. Physical properties of ~1000 cool stars from the SPOCS catalog. Astrophysical Journal Supplement Series. 168 (2): 297—318. arXiv:astro-ph/0607235. Bibcode:2007ApJS..168..297T. doi:10.1086/509763. Note: see VizieR catalogue J/ApJS/168/297 [Архівовано 30 вересня 2012 у Wayback Machine.].
  6. ↑ ζ1 and ζ2 Reticuli: a puzzling solar-type twin system [Архівовано 21 липня 2015 у Wayback Machine.].
  7. ↑ Zeta1 and zeta2 Reticuli and the existence of the zeta Herculis group(англ.).

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дзета_Сітки&oldid=39675619