Відкрити головне меню

Галина Іванівна Джунковська (після одруження — Маркова; 6 жовтня 1922(19221006) — 12 вересня 1985) — Герой Радянського Союзу (1945). У роки Німецько-радянської війни штурман ескадрильї 125-го гвардійського бомбардувального авіаційного полку (4-ї гвардійської бомбардувальної авіаційної дивізії, 1-го гвардійського бомбардувального авіаційного корпусу, 5-го гвардійського бомбардувального авіаційного корпусу, 3-й повітряної армії, 1-го Прибалтійського фронту).

Галина Іванівна Джунковська
Народження 6 жовтня 1922(1922-10-06)
с.Юрківка
Смерть 12 вересня 1985(1985-09-12) (62 роки)
Москва, СРСР
Поховання Кунцевське кладовище
Громадянство СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Освіта ЦДПУ
Роки служби 1941—1949
Партія КПРС
Звання Гв. CCCP air-force Rank major infobox.svg Майор авіації
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден ЛенінаОрден Червоного ПрапораОрден Вітчизняної війни I ступеняОрден Червоної Зірки
Медаль «За оборону Сталінграда»
Медаль «За оборону Кавказу»
Джунковська Галина Іванівна у Вікісховищі?

БіографіяРедагувати

Народилася 6 жовтня 1922 року в селі Юрківка, нині Ставищенського району Київської області України, у селянській родині. Українка. Дитинство і юність провела в місті Грозний.

В 1938 році закінчила Грозненське медичне училище, а на 1941 рік — 2 курси Московського авіаційного інституту.

У Червоній Армії з 1941 року. У 1942 році закінчила курси штурманів при Енгельській військовій авіаційній школі льотчиків. Член ВКП (б) / КПРС з 1943 року.

На фронтах Німецько-радянської війни з січня 1943 року. На посаді штурмана ланки і ескадрильї боролася в складі Донського, Північно-Кавказького, Західного, 3-го Білоруського, 1-го Прибалтійського фронтів. Два рази горіла, була контужена, поверталася знову в стрій. До грудня 1944 гвардії старший лейтенант Галина Джунковського зробила 62 бойових вильоти, в 5 повітряних боях в складі групи збила 2 літаки противника.

Після війни служила на Далекому Сході. Працювала заступником штурмана частини. З 1949 року майор Джунковська в запасі.

У 1951 році закінчила Кіровоградський обласний педагогічний інститут, працювала в школі вчителем англійської мови. Займалася громадською роботою. Була членом правління «Товариства СРСР-Нідерланди», членом міжнародної комісії Радянського комітету ветеранів війни. Жила в Москві.

Померла 12 вересня 1985 року, похована в Москві на Кунцевському кладовищі (ділянка 9-2).

ПраціРедагувати

Г. І. Джунковська є автором кількох книг:

  • «Юність у вогні»;
  • «Розкажи, береза»
  • «Офіцер розвідки»
  • «Зліт».

НагородиРедагувати

18 серпня 1945 року Галині Іванівні Джунковській присвоєно звання Герой Радянського Союзу.

Також нагороджена:

Пам'ятьРедагувати

Ім'я Героїні носить середня школа в її рідному селі Юрківці Ставищенського району Київської області України.

ДжерелаРедагувати

  • Нагородні листи Г. І. Джунковської на сайті «Подвиг народа» (рос.)
  • Джунковская (Маркова) Галина Ивановна // Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — С. 426. — 911 с. — 100 000 экз. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
  • Мариинский Е. В горящем самолёте // Героини: очерки о женщинах — Героях Советского Союза / ред.-сост. Л. Ф. Торопов; предисл. Е. Кононенко. — Вып. 1. — М.: Политиздат, 1969. — 447 с.