Відкрити головне меню

Галина Іванівна Джунковська (після одруження — Маркова; 6 жовтня 1922(19221006) — 12 вересня 1985) — Герой Радянського Союзу (1945). У роки Німецько-радянської війни штурман ескадрильї 125-го гвардійського бомбардувального авіаційного полку (4-ї гвардійської бомбардувальної авіаційної дивізії, 1-го гвардійського бомбардувального авіаційного корпусу, 5-го гвардійського бомбардувального авіаційного корпусу, 3-й повітряної армії, 1-го Прибалтійського фронту).

Галина Іванівна Джунковська
Galina Dzhunkovskaya.jpg
Народження 6 жовтня 1922(1922-10-06)
с.Юрківка
Смерть 12 вересня 1985(1985-09-12) (62 роки)
Москва, СРСР
Поховання Кунцевське кладовище
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Освіта ЦДПУ
Роки служби 1941—1949
Партія КПРС
Звання Гв. CCCP air-force Rank major infobox.svg Майор авіації
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден ЛенінаОрден Червоного ПрапораОрден Вітчизняної війни I ступеняОрден Червоної Зірки
Медаль «За оборону Сталінграда»
Медаль «За оборону Кавказу»
Джунковська Галина Іванівна у Вікісховищі?

Зміст

БіографіяРедагувати

Народилася 6 жовтня 1922 року в селі Юрківка, нині Ставищенського району Київської області України, у селянській родині. Українка. Дитинство і юність провела в місті Грозний.

В 1938 році закінчила Грозненське медичне училище, а на 1941 рік — 2 курси Московського авіаційного інституту.

У Червоній Армії з 1941 року. У 1942 році закінчила курси штурманів при Енгельській військовій авіаційній школі льотчиків. Член ВКП (б) / КПРС з 1943 року.

На фронтах Німецько-радянської війни з січня 1943 року. На посаді штурмана ланки і ескадрильї боролася в складі Донського, Північно-Кавказького, Західного, 3-го Білоруського, 1-го Прибалтійського фронтів. Два рази горіла, була контужена, поверталася знову в стрій. До грудня 1944 гвардії старший лейтенант Галина Джунковського зробила 62 бойових вильоти, в 5 повітряних боях в складі групи збила 2 літаки противника.

Після війни служила на Далекому Сході. Працювала заступником штурмана частини. З 1949 року майор Джунковська в запасі.

У 1951 році закінчила Кіровоградський обласний педагогічний інститут, працювала в школі вчителем англійської мови. Займалася громадською роботою. Була членом правління «Товариства СРСР-Нідерланди», членом міжнародної комісії Радянського комітету ветеранів війни. Жила в Москві.

Померла 12 вересня 1985 року, похована в Москві на Кунцевському кладовищі (ділянка 9-2).

ПраціРедагувати

Г. І. Джунковська є автором кількох книг:

  • «Юність у вогні»;
  • «Розкажи, береза»
  • «Офіцер розвідки»
  • «Зліт».

НагородиРедагувати

18 серпня 1945 року Галині Іванівні Джунковській присвоєно звання Герой Радянського Союзу.

Також нагороджена:

Пам'ятьРедагувати

Ім'я Героїні носить середня школа в її рідному селі Юрківці Ставищенського району Київської області України.

ДжерелаРедагувати

  • Нагородні листи Г. І. Джунковської на сайті «Подвиг народа» (рос.)
  • Джунковская (Маркова) Галина Ивановна // Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — С. 426. — 911 с. — 100 000 экз. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
  • Мариинский Е. В горящем самолёте // Героини: очерки о женщинах — Героях Советского Союза / ред.-сост. Л. Ф. Торопов; предисл. Е. Кононенко. — Вып. 1. — М.: Политиздат, 1969. — 447 с.