Відкрити головне меню

Джумагулов Апас Джумагулович

Апас Джумагулович Джумагулов (кирг. Апас Жумагулович Жумагулов; нар. 19 вересня 1934) — киргизький радянський науковець, партійний діяч, політик, дипломат і бізнесмен, голова Ради міністрів Киргизької РСР у 1986-1991 роках, 3-й прем'єр-міністр Киргизстану. Член ЦК КПРС у 19901991 роках. Доктор геологічних наук.

Джумагулов Апас Джумагулович
кирг. Апас Жумагулович Жумагулов


Прапор
11-й Голова Ради міністрів Киргизької РСР
20 травня 1986 — 21 січня 1991 року
Попередник: Арстанбек Дуйшеєв
Наступник: Насирдін Ісанов
Прапор
3-й Прем'єр-міністр Киргизстану
14 грудня 1993 — 14 березня 1998 року
Попередник: Алмамбет Матубраїмов
Наступник: Кубаничбек Жумалієв
 
Партія: КПРС
Освіта: Російський державний університет нафти і газу імені І. М. Губкіна[d]
Науковий ступінь: доктор геологічних наук
Народження: 19 вересня 1934(1934-09-19) (85 років)
Киргизстан
Громадянство: Киргизстан і СРСР
Нагороди:
орден Дружби (Російська Федерація) орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» орден «Манас» Орден «За заслуги перед Федеративною Республикою Німеччина»

ЖиттєписРедагувати

1958 року закінчив Московський інститут нафтохімічної й газової промисловості імені І. М. Губкіна за спеціальністю гірничий інженер-геолог. Там же закінчив аспірантуру й захистив кандидатську дисертацію. 1981 року закінчив Академію суспільних наук при ЦК КПРС.

У 19581959 роках працював на посадах лаборанта, старшого лаборанта Комплексної юної геологічної експедиції АН СРСР у Москві. Від 1959 до 1960 року був старшим геологом нафтопромислу Чангир-Таш управління «Кыргызнефть». У 1960—1962 роках — завідувач центральної науково-дослідної лабораторії, головний геолог контори буріння. У 1962—1973 — головний інженер нафтопромислового управління «Кыргызнефть».

Від 1973 року на партійній роботі:

  • 1937—1979 — завідувач промислово-транспортного відділу ЦК КП Киргизької РСР;
  • 1979—1985 — секретар ЦК Компартії республіки;
  • 1985—1986 — перший секретар Іссик-Кульського обкому партії;
  • 1986—1991 — голова Ради міністрів Киргизької РСР.

Після здобуття Киргизстаном незалежності залишився на державній службі:

Окрім того був головою Фонду милосердя, інновації й подолання бідності (1997-2005), головою ради директорів компанії «Постнофф и К», Москва (2003—2005), головою ради директорів «Азия Цемент», керівником проекту з будівництва цементного заводу в Пензенській області (2007—2016). Від 2007 до 2017 року очолював раду директорів Кара-Балтийського гірничо-рудного комбінату. Від 2016 року — керівник проекту з будівництва цементного заводу в Кемінському районі Чуйської області.

Є академіком Міжнародної інженерної академії, Інженерної академії Киргизстану, дійсним іноземним членом Російської академії природничих наук, членом Академії педагогічних і соціальних наук Росії. Почесний професор Державного педагогічного університету імені Арабаєва. Член Ост-Академії (Брухзаль, Німеччина).

Депутат Верховного ради Киргизької РСР і Жогорку Кенеш, депутат Верховної ради СРСР 12-го скликання.

ДжерелаРедагувати