Джулія Манкузо
Джулія Манкузо (англ. Julia Mancuso; нар. 9 березня 1984, Ріно, Невада, США) — американська гірськолижниця. Олімпійська чемпіонка Турина та дворазова срібна призерка змагань у Ванкувері. Триразова медалістка чемпіонатів світу, одна з лідерів у сучасному гірськолижному спорті.
| Julia Mancuso Джулія Манкузо | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Джулія Манкузо | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Загальна інформація | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Прізвиська | Super Jules | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Національність |
 США | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |
США[1][2][3] | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження |
9 березня 1984 (40 років) Рино, Невада, США | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 167 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 64 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Alma mater | The Winter Sports School in Park Cityd | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Батько | Ciro Mancusod | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вебсторінка | juliamancuso.com | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Спорт | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Країна |
США | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вид спорту | гірські лижі | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Дисципліна | усі | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Клуб | Squaw Valley Ski Team | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Команда |
США | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Участь і здобутки | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Світові змагання | 0-2-2=4 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Олімпійські ігри | 1-2-0=3 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Найвищий рейтинг | 3 (2007) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 Джулія Манкузо у Вікісховищі | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Спортивна біографія ред.
Манкузо дебютувала на етапах Кубка світу у містечку Фріско, Колорадо, 20 листопада 1999 року в віці 15 років. Перші свої очки вона здобула в сезоні 2000/01 років, зайнявши 27 місце в Супер-G у італьському Кортіна-д'Ампеццо. Хоча вона часто змагалася на етапах Кубка світу, вона завжди брала участь у чемпіонатах світу серед юніорів, на яких завоювала рекордних вісім медалей, у тому числі п'ять золотих в 2002, 2003 і 2004 роках.
Її результати на етапах Кубка світу значно покращилися протягом сезону 2005 року, коли вона піднялася на дев'яте з 55 місця в 2004 році. У 2005 році на чемпіонаті світу вона завоювала бронзові медалі в Супер-G і гігантському слаломі. Її золота медаль в 2006 році на зимових Олімпійських іграх у Турині було несподіваною, так як вона мала всього три подіуми в цьому сезоні, хоча все було через кілька тижнів після Олімпіади. Тільки один з цих подіумів був в гігантському слаломі, третє місце у фінальній гонці гігантського слалому після Олімпіади.
Вона виграла гонку, незважаючи на триваючі болі в правому коліні, яка зійшла до дисплазії кульшового суглоба.[4] Вона закінчила сезон 2006 року на восьмому місці, маючи в активі три подіуми протягом цього сезону.
На початку міжсезоння, Манкузо перенесла артроскопічну операцію на правому стегні, щоб видалити кістковий мозоль на кулі суглоба.[4] Після кількох місяців лікування, вона відновила тренування з збірною США в серпні , в їхніх літніх лижних таборах в Південній Америці. На початок сезону 2007 року вона була майже повністю відновлена.
Хоча вона почала повільно, з цілим рядом невтішних результатів у перші кілька тижнів, та все ж повільно поверталася до звичних навантажень і колишніх результатів. Вона виграла першу гонку Кубка світу 19 грудня 2006 року — швидкісний спуск в Валь-д'Ізері, Франція, а потім зайняла друге місце на наступний день. Вона виграла ще три змагання протягом сезону: Супер-G, комбінацію і швидкісний спуск. На чемпіонаті світу 2007 в Оре, Швеція, вона виграла срібну медаль у комбінації. Після трьох поспіль подіумів (2, 1, 3) в Тарвізіо, Італія, 2-4 березня 2007 року, вона стала лідером загального заліку Кубка світу. Але закінчила сезон на третьому місці після співвітчизниці Ліндсі Вонн. Проте Манкузо посіла друге місце у комбінації і швидкісному спуску.
Починаючи з початку сезону 2009/10 вона не потрапляла на подіуми через проблеми зі спиною, так що її срібна медаль в жіночому спуску у 2010 році на Олімпіаді у Ванкувері стала ще одним сюрпризом.[5][6] Наступного дня, вона виграла ще одну срібну медаль в суперкомбінації.[7] Однак, в той час Манкузо намагалася захистити свій титул в гігантському слаломі. Ліндсі Вонн, головний конкурент Манкузо, потерпіла краху ще в першій спробі. Але проблеми з спиною зупинили її лише на восьмому місці.[8] У перший день змагань на Чемпіонаті світу-2011 в Гарміш-Партенкірхені, Німеччина, вона в черговий раз довела свій статус, вигравши срібну медаль в Супер-G.
Через місяць вона здобула свою першу гонку Кубка світу після «сухих» чотирьох років - швидкісний спуск на Фіналі кубка світу у Ленцерхайде, Швейцарія. Так як це було через кілька днів після страшного землетрусу і цунамі в Японії, вона почала збір коштів, пообіцявши половину її доходів від гонок чемпіонатів світів на сайті кампанії skiershelpingjapan.com.[9]
За останні дванадцять років вона стала однією з найтитулованіших американок на внутрішній арені - 12 перемог, 9 срібних і 8 бронзових медалей вона зібрала на дорослих чемпіонатах США і одне золото на юніорських.
Особистість ред.
Товариші спортсменки ласкаво називають її "Супер Жюль".[10] Після її золотої олімпійської медалі в 2006 році, траса в Скво-Веллі «Гірськолижний курорт» була перейменована в «Золото Юлії".[11]
Її тренер дав їй пластикову тіару як знак удачі в 2005 році, вона носила його на своєму шоломі протягом декількох змагань. Вона носила тіару, коли виграла срібну медаль в жіночому швидкісному спуску і на церемонії нагородження в 2010 році на зимових Олімпійських іграх. У 2010 році Манкузо запустила свою власну лінію нижньої білизни імені Kiss My Tiara [12]. Манкузо також моделює нижню білизну і незабутньо заявила: "Я думаю, нижня білизна це моє покликання. Ви можете бути жіночні і швидкі." [13]
Манкузо під час змагань використовує лижі Völkl черевики Lange, Marker прив'язки, і POC шоломи. У грудні 2006 року LAnge заявили, що Манкузо буде перший в історії "Ланге-спортсменка», стане обличчям плакатів, щитів, і «продовжуються зусилля, щоб продемонструвати виняткові лижних жінок-спортсменок, які також є привабливими і надихаючими».[14] Вона перейшла на Völkl лижі і Marker прив'язки після сезону 2010 року; вона була раніше з Rossignol [15]
Під час зимових Олімпійських ігор 2010, VISA спільно з Манкузо в анімованій розповіді описує, як в дитинстві вона намалювала картину - себе, але з золотою медаллю.[16] Вона також знялася в рекламі 24 Hour Fitness.
Манкузо народилася в Ріно, штат Невада, і виросла в районі озера Тахо. У неї є дві сестри — старша Ейпріл і молодша Сара. Її батько Чіро Манкузо, був заарештований і засуджений за ведення контрабанди марихуани на суму $ 140 млн, коли Юлі було п'ять років.[17] Її батьки розлучилися в 1992 році. [ 14] Після звільнення з в'язниці, Юля жила з своїм батьком.[17]
Закінчила школу зимових видів спорту в Парк-Сіті, штат Юта, в 2000 році і проживає в олімпійській долині, штат Каліфорнія.
Її хлопець Аксель Лунд Свіндаль, успішний гірськолижник з Норвегії.
Виступи на міжнародних змаганнях ред.
Олімпійські ігри ред.
| Змагання | Слалом | Г. слалом | Ш. спуск | Суперг. | Комбі. |
|---|---|---|---|---|---|
| Солт-Лейк-Сіті 2002
|
13 | ||||
 Турин 2006
|
1 | 7 | 11 | 9 | |
.svg){kind=small} Ванкувер 2010
|
8 | 2 | 9 | 2 |
Чемпіонати світу ред.
| Рік | Місце | Слалом | Гігантський слалом |
Супер-G | Швидкісний спуск |
Комбінація |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 2003 | .svg){kind=small} Санкт-Моріц |
DNF1 | 21 | 7 | ||
| 2005 | Борміо |
8 | 3 | 3 | 9 | |
| 2007 |  Оре |
5 | 6 | 10 | 2 | |
| 2009 |  Валь-д'Ізер |
18 | DNF1 | DNF1 | ||
| 2011 |  Гарміш-Партенкірхен |
DNF1 | 16 | 2 | 6 | 7 |
Юніорські чемпіонати світу ред.
| Рік | Місце | Слалом | Гігантський слалом |
Супер-G | Швидкісний спуск |
Комбінація |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 2000 | Квебек |
DNF2 | DNF2 | 4 | 11 | |
| 2001 | Верб'є |
7 | 23 | 11 | 8 | |
| 2002 | Тарвізіо, Селла-Невеа, Равасклетто |
7 | 1 | 5 | 1 | 1 |
| 2003 | Пюї-Сен-Венсан, Монженевр, Серре-Шевальє |
43 | 5 | 1 | 3 | 14 |
| 2004 |  Марибор |
6 | 4 | 3 | 5 | 1 |
Кубок світу ред.
Положення в заліках ред.
| Сезон | Вік | Загальний | Слалом | Гігантський слалом |
Супер-G | Швидкісний спуск |
Комбінація |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 2001 | 16 | 113 | 55 | — | 47 | — | — |
| 2002 | 17 | 73 | — | — | 37 | 33 | 17 |
| 2003 | 18 | 46 | 44 | — | 25 | 27 | 5 |
| 2004 | 19 | 55 | 32 | 58 | 27 | 42 | — |
| 2005 | 20 | 9 | 26 | 7 | 13 | 10 | 6 |
| 2006 | 21 | 8 | 22 | 11 | 6 | 11 | 8 |
| 2007 | 22 | 3 | 24 | 4 | 4 | 2 | 2 |
| 2008 | 23 | 7 | 28 | 5 | 8 | 7 | 6 |
| 2009 | 24 | 27 | 42 | 17 | 27 | 24 | 36 |
| 2010 | 25 | 20 | — | 28 | 16 | 9 | 22 |
| 2011 | 26 | 5 | 51 | 9 | 3 | 3 | 8 |
| 2012 | 27 | 4 | 50 | 9 | 2 | 5 | 22 |
Подіуми етапів КС ред.
- 7 перемог – (3 - швидкісний спуск, 2 - Супер-G, 1 - комбінація, 1 - паралельний слалом)
- 31 подіум – (11 - швидкісний спуск, 11 - Супер-G, 5 - гігантський слалом, 3 - комбінація, 1 паралельний слалом) (станом на 18.03.2012)
| Сезон | Дата | Локація | Дисципліна | Місце |
|---|---|---|---|---|
| 2006 | 27 січня 2006 | Кортіна-д'Ампеццо, Італія |
Супер-G | 2 |
| 28 січня 2006 | швидкісний спуск | 2 | ||
| 4 лютого 2006 | Офтершванг, Німеччина |
гігантський слалом | 3 | |
| 2007 | 19 грудня 2006 | Валь-д'Ізер, Франція |
швидкісний спуск | 1 |
| 20 грудня 2006 | швидкісний спуск | 2 | ||
| 13 січня 2007 |  Альтенмаркт, Австрія |
швидкісний спуск | 3 | |
| 14 січня 2007 | комбінація | 1 | ||
| 19 січня 2007 | Кортіна-д'Ампеццо, Італія |
Супер-G | 1 | |
| 20 січня 2007 | швидкісний спуск | 2 | ||
| 21 січня 2007 | гігантський слалом | 2 | ||
| 2 березня 2007 | Тарвізіо, Італія |
комбінація | 2 | |
| 3 березня 2007 | швидкісний спуск | 1 | ||
| 4 березня 2007 | Супер-G | 3 | ||
| 2008 | 27 жовтня 2007 | Сьйолден, Австрія |
гігантський слалом | 2 |
| 21 грудня 2007 | Санкт-Антон, Австрія |
швидкісний спуск | 3 | |
| 22 грудня 2007 | комбінація | 3 | ||
| 28 грудня 2007 | Лінц, Австрія |
гігантський слалом | 2 | |
| 20 січня 2008 | Кортіна-д'Ампеццо, Італія |
Супер-G | 2 | |
| 22 лютого 2008 | Ванкувер, Канада |
швидкісний спуск | 3 | |
| 2010 | 7 березня 2010 | Кран-Монтана, Швейцарія |
Супер-G | 3 |
| 2011 | 5 грудня 2010 | Лейк-Луїз, Канада |
Супер-G | 3 |
| 22 січня 2011 | Кортіна-д'Ампеццо, Італія |
швидкісний спуск | 2 | |
| 27 лютого 2011 | Оре, Швеція |
Супер-G | 3 | |
| 6 березня 2011 | Тарвізіо, Італія |
Супер-G | 2 | |
| 16 березня 2011 | Ленцерхайде, Швейцарія |
швидкісний спуск | 1 | |
| 2012 | 26 листопада 2011 | Аспен, США |
гігантський слалом | 3 |
| 4 грудня 2011 | Лейк-Луїз, Канада |
Супер-G | 3 | |
| 7 січня 2012 | Бад-Кляйнкірхгайм, Австрія |
швидкісний спуск | 2 | |
| 5 лютого 2012 | Гарміш-Партенкірхен, Німеччина |
Супер-G | 1 | |
| 21 лютого 2012 |  Москва, Росія |
паралельний слалом | 1 | |
| 15 березня 2012 | Шладмінг, Австрія |
Супер-G | 2 |
Кубок Північної Америки ред.
Часто брала участь в цих змаганнях - дебютувала ще у 1999 році з 30-того місця, а вже у четвертому для себе змаганні стала другою. Востаннє з'являлася на цих змаганнях у 2005 році, здобувши срібло у швидкісному спуску. 5 разів ставала переможницею етапів Кубка Північної Америки, а також 8 разів отримувала срібні нагороди і раз - бронзу. У сезоні 2000 року виграла залік гігантського слалому і стала другою в загальному заліку. А у сезоні 2002 року виграла залік слалому.
Кубок Європи ред.
У сезонах 2001 і 2004 брала участь в кількох гонках Кубка Європи, проте високих рейтингів не займала через низьку кількість участей в них. Подіум був лише раз - 21/12/2000 в французькому Лез-Оррі.
Кубок Австралії і Нової Зеландії ред.
Взяла участь лише в одній гонці (17/08/2010), проте навіть не фінішувала.
Джерела ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джулія Манкузо |
- Профіль на сайті FIS(англ.)
- FIS-Ski.com – положення у Кубку світу – Джулія Манкузо
- Ski-db.com [Архівовано 7 серпня 2012 у Wayback Machine.] – результати – Джулія Манкузо
- Sports Reference.com [Архівовано 30 січня 2010 у Wayback Machine.] – Олімпійські результати – Джулія Манкузо
- Julia Mancuso.com [Архівовано 5 червня 2012 у Wayback Machine.] – особистий сайт
- U.S. Ski Team.com – профіль – Джулія Манкузо
- Völkl Skis[недоступне посилання з листопадаа 2019] – атлети – Джулія Манкузо
- Lange Ski Boots[недоступне посилання з липня 2019] – команда – Джулія Манкузо
- Відеоінтерв'ю з Джулією під час Олімпіади-2010 в Ванкувері [Архівовано 28 червня 2013 у Wayback Machine.]
- Профіль на Ski2b.com [Архівовано 16 грудня 2009 у Wayback Machine.]
- Профіль [Архівовано 8 листопада 2008 у Wayback Machine.]
- ↑ http://espn.go.com/espnw/blogs/motivation/article/5948103/julia-mancuso-talks-training-tiaras
- ↑ http://espn.go.com/olympics/skiing/story/_/id/9009721/anna-fenninger-wins-super-g-tina-maze-gets-death-threat
- ↑ http://espn.go.com/olympics/winter/2014/story/_/id/10434749/2014-sochi-olympics-final-training-women-downhill-canceled
- ↑ а б Whiting, Sam (26 листопада 2006). Julia's Gold: Neither sleet, nor snow, nor familial dysfunction will knock Julia Mancuso off form. San Francisco Chronicle. Архів оригіналу за 1 грудня 2008. Процитовано 23 березня 2007.
- ↑ Dampf, Andrew (17 лютого 2010). Vonn captures gold; Mancuso silver. Associated Press. Архів оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 24 червня 2012.
- ↑ SI.com (18 лютого 2010). Vonn falls in super-combined, fails to place; Mancuso grabs silver. CNN. Архів оригіналу за 4 червня 2011. Процитовано 18 лютого 2010.
- ↑ Tim Layden (24 лютого 2010). Vonn's crash derails unlucky teammate Mancuso. Sports Illustrated. Архів оригіналу за 26 жовтня 2012. Процитовано 24 червня 2012.
- ↑ Dale Robertson (25 лютого 2010). Mancuso can't salvage medal in giant slalom. Houston Chronicle. Архів оригіналу за 6 липня 2013. Процитовано 24 червня 2012.
- ↑ Dale Robertson (15 березня 2010). Alpine skiers pledge WCup prize money to Japan. Associated Press. Архів оригіналу за 4 листопада 2012. Процитовано 24 червня 2012.
- ↑ Julia Mancuso Olympic Skier is «Super Jules». Bitten and Bound. 19 лютого 2010. Архів оригіналу за 22 лютого 2010. Процитовано 24 червня 2012.
- ↑ Whiting, Sam (26 листопада 2006). Julia's Gold: Neither sleet, nor snow, nor familial dysfunction will knock Julia Mancuso off form. SFGate.com. Hearst Communications Inc. Архів оригіналу за 24 січня 2012. Процитовано 24 червня 2012.
- ↑ Racy! Olympic skier launches lingerie line. New York: Associated Press. 11 лютого 2010. Архів оригіналу за 1 грудня 2008. Процитовано 11 лютого 2010.
- ↑ Longmore, Andrew (11 лютого 2007). Schuss in boots: All eyes will be on America’s pin-up of the slopes, nicknamed Princess, as she goes for gold today in Åre, Sweden. London: The Sunday Times (UK). Архів оригіналу за 13 лютого 2007. Процитовано 24 березня 2007.
- ↑ Lange introduces "new" Lange Girl concept; names Mancuso first Lange Girl Athlete. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 23 березня 2007.
Ski Racing Short Films BONUS: Julia Mancuso: Lange Girl. Архів оригіналу за 3 квітня 2007. Процитовано 23 березня 2007. - ↑ Ski Racing.com [Архівовано 26 листопада 2018 у Wayback Machine.] – Mancuso joins Marker Volkl Team – 2010-05-04
- ↑ Visa Go World Julia Mancuso. The Inspiration Room. 13 лютого 2010. Архів оригіналу за 15 лютого 2010. Процитовано 17 лютого 2010.
- ↑ а б Layden, Tim (13 лютого 2006). Skiing is believing. Sports Illustrated. Архів оригіналу за 1 березня 2010. Процитовано 18 лютого 2010.