Джуліан Баджині

британський філософ, автор науково-популярних книжок

Джуліан Баджіні (англ. Julian Baggini, 9 вересня 1968, Фолкстон) — британський філософ і журналіст, автор науково-популярних книжок з філософії[3].

Джуліан Баджині
Julian Baggini-1.jpg
Народження 9 вересня 1968(1968-09-09) (53 роки)
Англія, Велика Британія
Громадянство (підданство) Flag of the United Kingdom.svg Велика Британія
Знання мов
  • англійська[1]
  • Діяльність
  • письменник
  • Alma mater Університетський коледж Лондона[2] і Редінзький університетd
    julianbaggini.com

    CMNS: Джуліан Баджині у Вікісховищі

    БіографіяРедагувати

    Народився у Фолкстоні 9 вересня 1968 року в родині емігранта з Італії та матері-англійки[4]. Виріс в Кенті й закінчив «Harvey Grammar School» у Фолькстоні[5].

    Вивчав філософію в Університетському коледжі Лондона, де 1996 року здобув ступінь доктора філософії, захистивши дисертацію на тему персональної ідентичності[6][7].

    Редактор і співзасновник «Філософського журналу» (англ. The Philosophers Magazine). Володар престижної премії з філософії Лондонського університету. Автор книги «Свиня, яка хотіла, щоб її з'їли. Цікаві філософські загадки» (англ. The Pig that Wants to be Eaten: And Ninety-Nine Other Thought Experiments). Публікується в центральній британській пресі та розробляє наукові програми для ВВС. Регулярно виступає колумністом у газеті «The Guardian»[8]

    ТвориРедагувати

    • How The World Thinks: A Global History Of Philosophy — Granta, 2018 ISBN 978-1783782284
    • A Short History of Truth — Quercus, 2017 ISBN 978-1-78648-888-6
    • Freedom Regained: The Possibility of Free Will — Granta Books, 2015
    • The Ego Trick: What Does It Mean To Be You? — Granta Books, 2011
    • Really Really Big Questions about Faith — Kingfisher (children's book), 2011 ISBN 9780753431511
    • Should You Judge This Book by Its Cover? — Granta, 2009
    • The Duck That Won the Lottery: And 99 Other Bad Arguments (published in paperback in UK as Do They Think You're Stupid?) — Granta, 2008 ISBN 978-1-84708-083-7
    • Complaint: From Minor Moans to Principled Protests — Profile Books, 2008. ISBN 978-1-84668-057-1
    • Secular Believers — BBC Two, 2007
    • Welcome to Everytown: a journey into the English mind — Granta, 2007.
    • The Ethics Toolkit: A Compendium of Ethical Concepts and Methods, Blackwell, 2007 (co-written with Peter S. Fosl) ISBN 978-1-4051-3231-2
    • Do You Think What You Think You Think? — Granta, 2006 (co-written with Stangroom, J.)
    • The Pig that Wants to be Eaten and 99 other thought experiments — Granta, 2005.
    • What's It All about? Philosophy and the meaning of life — Granta, 2004.
    • Making Sense: Philosophy Behind the Headlines — Oxford University Press, 2002.
    • Atheism: A Very Short Introduction — Oxford University Press, 2003. ISBN 978-0-19-280424-2
    • Philosophy: Key Themes — Palgrave Macmillan, 2002.
    • Philosophy: Key Texts — Palgrave Macmillan, 2002.
    • The Philosopher's Toolkit: A Compendium of Philosophical Concepts and Methods — Blackwell, 2002 (co-written with Peter S. Fosl) ISBN 978-1-4051-9018-3
    • Great Thinkers A-Z — Continuum, 2004 (co-written with Stangroom, J. (eds.))
    • What Philosophers Think — Continuum, 2003 (co-written with Stangroom, J. (eds.))
    • New British Philosophy: The interviews — Routledge, 2002 (co-written with L.Alpeart (eds.)).

    ПриміткиРедагувати

    1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    2. https://philpeople.org/profiles/julian-baggini
    3. Profile: Julian Baggini. BBC. 2009-03-03. Процитовано 16 March 2012. 
    4. Kennedy, Maev (2012-08-19). There'll be blue-sky thinking over the white cliffs of Dover. The Guardian. Процитовано 20 March 2019. 
    5. Mesure, Susie (2014-02-02). Julian Baggini: Eat, think, and be merry - the ethics of food. The Independent. Процитовано 20 March 2019. 
    6. Julian Baggini. davidhigham. Процитовано 30 October 2015. 
    7. 1990 - 1999. UCL. Процитовано 30 October 2015. 
    8. Profile: Julian Baggini. The Guardian. Процитовано 20 March 2019. 

    ПосиланняРедагувати