Джузеппе Паріні (італ. Giuseppe Parini, 23 травня 1729, Бозізе — 15 серпня 1799, Мілан) — італійський поет, представник італійського просвітницького класицизму.

Джузеппе Паріні
Giuseppe Parini pastel on paper.jpg
Народився 23 травня 1729(1729-05-23)[1][2][…]
Бозізіо-Парині, Провінція Лекко, Ломбардія[4]
Помер 15 серпня 1799(1799-08-15)[5][1][…] (70 років) або 15 серпня 1779(1779-08-15) (50 років)
Мілан[6]
Поховання Кладовище Мояццаd
Діяльність поет, письменник
Знання мов італійська[7]
Членство Accademia dei Trasformatid і Аркадська академіяd
Magnum opus Lode al Beato Angelo Carlettid і День[d]
Посада абат
Конфесія Римо-католицька церква

БіографіяРедагувати

Народився в сім'ї дрібного торговця в Ломбардії. Здобув освіту в Мілані. З 1754 — абат. У 1768 працював редактором газети. З 1769 викладав красномовство і витончене мистецтво.

У 1760 році почав писати сатиричну поему в чотирьох частинах «День» («Il giorno»), де висміює неробство і духовну нікчемність аристократії. У 1763 опублікував першу частину «Ранок» («Il mattino»), яка принесла йому популярність. У 1765 представив «Полудень» (Il mezzogiorno). Решта частини — «Вечір» («Il vespro») і «Ніч» («La notte») залишив незавершеними, їх публікація відбулася вже після смерті поета.

Сатирична поема Паріні була популярна в Росії в 1820—1830 роках. Князь Одоєвський рекомендував перекладачам звернути на неї увагу в 1824 році. Деякі літературознавці вважають, що в першому розділі «Євгенія Онєгіна» позначається вплив поезії Паріні, що говорить про знайомство Пушкіна з його творчістю.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати

  • Паріні Джузеппе // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник. : у 2 т. / За ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — 864 с.