Відкрити головне меню

Джу́діт А. Ка́ррі (англ. Judith A. Curry; нар.1953) — американська кліматолог і колишня керівниця Школи Землі і атмосферних наук у Технологічному інституті Джорджії. Серед її наукових інтересів: тропічні циклони, дистанційне зондування Землі, атмосферне моделювання[en], полярний клімат, взаємодія між океаном і атмосферою, а також використання безпілотних літальних апаратів для дослідження атмосфери. Є членом Комітету з дослідження клімату в Національній дослідницькій раді[1].

Джудіт А. Каррі
Judith A. Curry
Curry 2006 200dpi.jpg
Народилася 1953
Громадянство Flag of the United States.svg США
Діяльність earth scientist, викладачка університету, кліматолог, метеоролог
Alma mater Університет Північного Іллінойсу
Чиказький університет
Заклад Технологічний інститут Джорджії, Університет Пердью і Колорадський університет у Боулдері
Науковий ступінь Бакалавр наук з географії (1974)
Ph.D. з геофізичних наук (1982)
Нагороди Henry G. Houghton Research Award (1992)
Особ. сторінка домашня сторінка
особистий блог

Джудіт Каррі у Вікісховищі?

Є співавтором Термодинаміки атмосфер і океанів (1999) (англ. Thermodynamics of Atmospheres and Oceans) і співредактором Енциклопедії атмосферних наук (2002) (англ. Encyclopedia of Atmospheric Sciences), а також більш як 140 наукових робіт. Серед її нагород Henry G. Houghton Research Award від Американського метеорологічного товариства, яку вона отримала 1992 року.

Що стосується зміни клімату, то Каррі вважає, що при прогнозування майбутніх кліматичних сценаріїв звіти МГЕЗК зазвичай нехтують тим, що вона називає «монстром невизначеності»[2]. Каррі також веде науково-популярний блог, в якому пише на теми, які пов'язані з наукою про клімат, а також про взаємодію науки і політики[3].

Зміст

ОсвітаРедагувати

1974 року Каррі закінчила з пошаною Університет Північного Іллінойсу здобувши ступінь бакалавра наук з географії. 1982 року в Чиказькому університеті здобула ступінь доктора філософії в галузі наук про Землю[4].

Кар'єраРедагувати

Професор і колишня керівниця Школи Землі й атмосферних наук у Технологічному інституті Джорджії, яку вона очолювала з 2002 по 2013 рік. Входить до складу Підкомітету з наук про Землю Консультативної ради НАСА, чия місія полягає у наданні консультацій та рекомендацій для НАСА щодо пріоритетних програм і політик. Вона є новим членом робочої групи з клімату НУОАД[3][5] і колишнім членом Ради з космічних досліджень і Робочої групи з питань клімату в національній АН[3][6].

Колишній професор атмосферних і океанічних наук в Колорадського університету в Боулдері і перебувала на посаді викладача в Університеті штату Пенсильванія, Університеті Пердью, а також Університеті Вісконсин-Медісон[3][6]. Була активною в дослідженні можливого зв'язку між інтенсивністю тропічних циклонів і глобальним потеплінням[7][8]. Її дослідницька група також провела дослідження, що пов'язує розмір ураганів із сумарною шкодою. Це дослідження показало, що, серед іншого, розмір ураганів є важливим чинником у визначенні кількості породжених системою торнадо[9].

Співавтор Термодинаміки атмосфер і океанів (1999) (англ. Thermodynamics of Atmospheres and Oceans)[10] і співредактор Енциклопедії атмосферних наук (2002) (англ. Encyclopedia of Atmospheric Sciences)[11]. Опублікувала понад 130 наукових робіт peer reviewed[12]. Серед її нагород Henry G. Houghton Research Award за 1992 рік від Американського метеорологічного товариства[12].

Зміна кліматуРедагувати

Хоча Джудіт Каррі й підтримує наукову думку щодо зміни клімату[13], але стверджує, що кліматологи повинні сприймати дружелюбніше тих, хто скептично ставиться до наукового консенсусу щодо зміни клімату[13]. Каррі заявила, що її турбує те, що вона називає «племінним характером» частини наукової кліматичної спільноти, і, що вона бачить намагання стати на заваді вільного поширення даних та їх аналізу для проведення незалежної оцінки[13].

2013 року Каррі свідчила перед підкомітетом з навколишнього середовища Палати представників[14], зупинившись на багатьох великих невизначеностях у прогнозуванні майбутнього клімату[15].

У жовтні 2014 року написала публіцистичну працю для Уолл-стрит джорнел[16], в якій стверджувала, що антропогенне потепління в кінці 21-го століття має бути меншим, ніж рівень «небезпеки» 2 °C, за винятком найбільш екстремального сценарію викидів МГЕЗК, тоді як сама МГЕЗК зробила суворіший прогноз потепління 2 °C до 2040 року.

ПриміткиРедагувати

  1. National Research Council. Review of the U.S. CLIVAR Project Office. Committee to Review the U.S. Climate Variability and Predictability (CLIVAR) Project Office, National Academies Press, 2004, p. 35.
  2. Curry, Judith A.; Webster, Peter J. (2011). Climate Science and the Uncertainty Monster. Bureau of the American Meteorological Society 175: 1667–1682. doi:10.1175/2011BAMS3139.1. «http://journals.ametsoc.org/doi/pdf/10.1175/2011BAMS3139.1» 
  3. а б в г Персональний блог Джудіт Каррі «About Climate Etc.»
  4. Judith Curry CV. 
  5. NOAA National Science Advisory Board, ред. (September 2008). A Review of the NOAA Climate Services Strategic Plan, Final Report to the National Oceanic and Atmospheric Administration. Архів оригіналу за 27 травень 2010. Процитовано 22 September 2010. 
  6. а б Hurricanes and Global Warming: The Science, Technologies, and Politics. Researcher News (NASA). April 6, 2006. Процитовано 22 September 2010. 
  7. See, for example:
  8. Refereed Papers. www.curry.eas.gatech.edu. Процитовано 24 April 2010. 
  9. Hurricanes Spawning More U.S. Tornadoes. www.livescience.com. Процитовано 22 September 2010. 
  10. Curry, Judith A.; Webster, Peter J. (1999). Thermodynamics of Atmospheres and Oceans. San Diego, California: Academic Press, a division of Harcourt Brace & Company. ISBN 0-12-199570-4. 
  11. Holton, James R.; Curry, Judith A.; Pyle, John A., ред. (2002). Encyclopedia of Atmospheric Sciences. Academic Press, a division of Harcourt Brace & Company. ISBN 978-0-12-227090-1. 
  12. а б Hurricanes and Global Warming: The Science, Technologies, and Politics. NASA Researcher News. Процитовано 20 January 2014. 
  13. а б в Revkin, Andrew (November 27, 2009). A Climate Scientist Who Engages Skeptics. New York Times. Процитовано 24 April 2010. 
  14. Subcommittee on Environment Hearing — Policy Relevant Climate Issues in Context. Архів оригіналу за 28 квітень 2013. Процитовано 9 грудень 2015. 
  15. Congressional Hearing on Policy-Relevant Climate Issues in Context
  16. [1], WSJ op-ed «Global warming statistical meltdown», October 9, 2014

ПосиланняРедагувати

General-interest articles by Curry