Вікіпедія

Джудіт Каррі

Джу́діт А. Ка́ррі (англ. Judith A. Curry; нар. 1953) — американська кліматолог і колишня керівниця Школи Землі і атмосферних наук у Технологічному інституті Джорджії. Серед її наукових інтересів: тропічні циклони, дистанційне зондування Землі, атмосферне моделювання[en], полярний клімат, взаємодія між океаном і атмосферою, а також використання безпілотних літальних апаратів для дослідження атмосфери. Є членом Комітету з дослідження клімату в Національній дослідницькій раді[3].

Джудіт А. Каррі
Judith A. Curry
Народилася 1953
США
Країна США США
Діяльність землезнавець, викладачка університету, кліматолог, метеоролог
Alma mater Університет Північного Іллінойсу
Чиказький університет
Заклад Технологічний інститут Джорджії[1]
Університет Пердью
Університет Колорадо у Боулдері
Науковий ступінь Бакалавр наук з географії (1974)
Ph.D. з геофізичних наук (1982)
Науковий керівник Hsiao-Lan Kuod[2]
Аспіранти, докторанти Carol Anne Claysond[2]
Нагороди Henry G. Houghton Research Award (1992)
Особ. сторінка домашня сторінка
особистий блог
CMNS: Джудіт Каррі у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Каррі.

Є співавтором Термодинаміки атмосфер і океанів (1999) (англ. Thermodynamics of Atmospheres and Oceans) і співредактором Енциклопедії атмосферних наук (2002) (англ. Encyclopedia of Atmospheric Sciences), а також більш як 140 наукових робіт. Серед її нагород Henry G. Houghton Research Award від Американського метеорологічного товариства, яку вона отримала 1992 року.

Що стосується зміни клімату, то Каррі вважає, що при прогнозування майбутніх кліматичних сценаріїв звіти МГЕЗК зазвичай нехтують тим, що вона називає «монстром невизначеності»[4]. Каррі також веде науково-популярний блог, в якому пише на теми, які пов'язані з наукою про клімат, а також про взаємодію науки і політики[5].

Освіта ред.

1974 року Каррі закінчила з пошаною Університет Північного Іллінойсу здобувши ступінь бакалавра наук з географії. 1982 року в Чиказькому університеті здобула ступінь доктора філософії в галузі наук про Землю[6].

Кар'єра ред.

Професор і колишня керівниця Школи Землі й атмосферних наук у Технологічному інституті Джорджії, яку вона очолювала з 2002 по 2013 рік. Входить до складу Підкомітету з наук про Землю Консультативної ради НАСА, чия місія полягає у наданні консультацій та рекомендацій для НАСА щодо пріоритетних програм і політик. Вона є новим членом робочої групи з клімату НУОАД[5][7] і колишнім членом Ради з космічних досліджень і Робочої групи з питань клімату в національній АН[5][8].

Колишній професор атмосферних і океанічних наук в Колорадського університету в Боулдері і перебувала на посаді викладача в Університеті штату Пенсильванія, Університеті Пердью, а також Університеті Вісконсин-Медісон[5][8]. Була активною в дослідженні можливого зв'язку між інтенсивністю тропічних циклонів і глобальним потеплінням[9][10]. Її дослідницька група також провела дослідження, що пов'язує розмір ураганів із сумарною шкодою. Це дослідження показало, що, серед іншого, розмір ураганів є важливим чинником у визначенні кількості породжених системою торнадо[11].

Співавтор Термодинаміки атмосфер і океанів (1999) (англ. Thermodynamics of Atmospheres and Oceans)[12] і співредактор Енциклопедії атмосферних наук (2002) (англ. Encyclopedia of Atmospheric Sciences)[13]. Опублікувала понад 130 наукових робіт peer reviewed[14]. Серед її нагород Henry G. Houghton Research Award за 1992 рік від Американського метеорологічного товариства[14].

Зміна клімату ред.

Хоча Джудіт Каррі й підтримує наукову думку щодо зміни клімату[15], але стверджує, що кліматологи повинні сприймати дружелюбніше тих, хто скептично ставиться до наукового консенсусу щодо зміни клімату[15]. Каррі заявила, що її турбує те, що вона називає «племінним характером» частини наукової кліматичної спільноти, і, що вона бачить намагання стати на заваді вільного поширення даних та їх аналізу для проведення незалежної оцінки[15].

2013 року Каррі свідчила перед підкомітетом з навколишнього середовища Палати представників[16], зупинившись на багатьох великих невизначеностях у прогнозуванні майбутнього клімату[17].

У жовтні 2014 року написала публіцистичну працю для Уолл-стріт джорнел[18], в якій стверджувала, що антропогенне потепління в кінці 21-го століття має бути меншим, ніж рівень «небезпеки» 2 °C, за винятком найбільш екстремального сценарію викидів МГЕЗК, тоді як сама МГЕЗК зробила суворіший прогноз потепління 2 °C до 2040 року.

Примітки ред.

  1. ↑ https://eas.gatech.edu/people/curry-dr-judith
  2. ↑ а б Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  3. ↑ National Research Council. Review of the U.S. CLIVAR Project Office. Committee to Review the U.S. Climate Variability and Predictability (CLIVAR) Project Office, National Academies Press, 2004, p. 35.
  4. ↑ Curry, Judith A.; Webster, Peter J. (2011). Climate Science and the Uncertainty Monster. Bureau of the American Meteorological Society. 175: 1667—1682. doi:10.1175/2011BAMS3139.1. http://journals.ametsoc.org/doi/pdf/10.1175/2011BAMS3139.1 {{cite journal}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)
  5. ↑ а б в г Персональний блог Джудіт Каррі «About Climate Etc.». Архів оригіналу за 10 грудня 2015. Процитовано 9 грудня 2015.
  6. ↑ Judith Curry CV. Архів оригіналу за 19 липня 2011. Процитовано 9 грудня 2015.
  7. ↑ NOAA National Science Advisory Board, ред. (September 2008). A Review of the NOAA Climate Services Strategic Plan, Final Report to the National Oceanic and Atmospheric Administration (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 травня 2010. Процитовано 22 вересня 2010.
  8. ↑ а б Hurricanes and Global Warming: The Science, Technologies, and Politics. Researcher News (NASA). 6 квітня 2006. Архів оригіналу за 28 травня 2011. Процитовано 22 вересня 2010.
  9. ↑ See, for example:
  10. ↑ Refereed Papers. www.curry.eas.gatech.edu. Архів оригіналу за 19 липня 2011. Процитовано 24 квітня 2010.
  11. ↑ Hurricanes Spawning More U.S. Tornadoes. www.livescience.com. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 22 вересня 2010.
  12. ↑ Curry, Judith A.; Webster, Peter J. (1999). Thermodynamics of Atmospheres and Oceans. San Diego, California: Academic Press, a division of Harcourt Brace & Company. ISBN 0-12-199570-4.
  13. ↑ Holton, James R.; Curry, Judith A.; Pyle, John A., ред. (2002). Encyclopedia of Atmospheric Sciences. Academic Press, a division of Harcourt Brace & Company. ISBN 978-0-12-227090-1.
  14. ↑ а б Hurricanes and Global Warming: The Science, Technologies, and Politics. NASA Researcher News. Архів оригіналу за 28 травня 2011. Процитовано 20 січня 2014.
  15. ↑ а б в Revkin, Andrew (27 листопада 2009). A Climate Scientist Who Engages Skeptics. New York Times. Архів оригіналу за 2 грудня 2009. Процитовано 24 квітня 2010.
  16. ↑ Subcommittee on Environment Hearing — Policy Relevant Climate Issues in Context. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 9 грудня 2015.
  17. ↑ Congressional Hearing on Policy-Relevant Climate Issues in Context. Архів оригіналу за 22 листопада 2015. Процитовано 9 грудня 2015.
  18. ↑ [1] [Архівовано 22 жовтня 2014 у Wayback Machine.], WSJ op-ed «Global warming statistical meltdown», October 9, 2014

Посилання ред.

General-interest articles by Curry
  Це незавершена стаття про особу США.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джудіт_Каррі&oldid=40429727