Науковий консенсус стосовно зміни клімату

Наразі існує однозначний науковий консенсус стосовно існування глобального потепління і того, що це потепління більшою мірою викликане людською діяльністю. Цей консенсус підтримується різними дослідженнями думок вчених та заявами наукових організацій, багато з яких прямо погоджуються з доповідями Міжурядової групи з питань зміни клімату (МГЕЗК).

З NASA, HadCRUT, NOAA, Japan Met, Berkeley Earth.

Твердження консенсусу ред.

Сучасний науковий консенсус стверджує:

Було проведено декілька досліджень наукового консенсусу. [2] Серед найбільш цитованих - дослідження змістів майже 12 000 рецензованих робіт з кліматології, опублікованих від початку 1990 року, з яких трохи більше 4000 висловлювали думку про причину глобального потепління. З них 97% погоджуються, прямо чи неявно, що глобальне потепління відбувається і викликане людиною. [3] [4] "Надзвичайно ймовірним" [5] є те що потепління виникає внаслідок "діяльності людини, особливо викидів парникових газів" в атмосферу [6]. Природні зміни самі по собі сприяли би легкому охолодженню атмосфери, а не її нагріванню[7].

Така наукова думка висловлюється у систематичних оглядах, національними та міжнародними науковими організаціями та соціологічними опитуваннями вчених-кліматологів . Внески окремих вчених, університетів та лабораторій були узагальнені у П'ятому звіті МЗГЕК, опублікованому в 2014 році[8]. Його висновки підсумовані нижче:

  • "Потепління клімату є однозначним. З 1950-х років багато спостережуваних змін є безпрецедентними".
  • "Концентрація вуглекислого газу, метану та оксиду азоту в атмосфері зросла до рівня безпрецедентного для останніх 800 000 років".
  • Вплив людини на клімат очевидний. Вкрай імовірно (95–100% ймовірності), що вплив людини був домінуючою причиною глобального потепління в період між 1951–2010 роками.
  • "Збільшення масштабів глобального потепління збільшує ймовірність тяжких, всюдисущих та незворотних наслідків". [9]
  • "Першим кроком до адаптації до майбутніх кліматичних змін є зменшення вразливості людей до існуючої мінливості клімату". [10]
  • "Загальні ризики впливу зміни клімату можна зменшити, обмеживши темпи та масштаби зміни клімату"
  • Без нової політики пом'якшення зміни клімату прогнози передбачають підвищення середньої глобальної температури в 2100 році до позначки з 3,7 до 4,8° C, порівняно з доіндустріальним рівнем (середні значення; діапазон становить від 2,5 до 7,8°С, враховуючи мінливість клімату). [11]
  • Поточна кількість глобальних викидів парникових газів не дозволяє обмежити глобальне потепління нижче 1,5 або 2° С порівняно з доіндустріальним рівнем[12]. Зобов'язання, внесені в рамках Канкунських угод, в цілому відповідають вигідним сценаріям, які дають "ймовірний" шанс (66–100% ймовірності) обмеження глобального потепління (у 2100 р.) нижче 3° С порівняно із доіндустріальним рівнем[13].

Національні та міжнародні наукові академії та наукові товариства оцінили сучасну наукову думку щодо глобального потепління . Ці оцінки, як правило, узгоджуються з висновками Міжурядової групи з питань зміни клімату .

Жоден науковий орган національного чи міжнародного статусу офіційно не висловлює незгоди із жодним із цих пунктів. Останньою науковою організацією, яка висловлювала незгоду, була Американська асоціація нафтових геологів, але у 2007 році її позиція змінилася на ухильну. Деякі інші організації, насамперед ті, хто зосереджується на геології, висловлюють схожу позицію.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Changes in global temperature are usually expressed in terms of temperature anomalies. "In climate change studies, temperature anomalies are more important than absolute temperature. A temperature anomaly is the difference from an average, or baseline, temperature. The baseline temperature is typically computed by averaging 30 or more years of temperature data."[1]
  1. Did You Know?. www.ncdc.noaa.gov. National Centers for Environmental Information, National Oceanographic and Atmospheric Administration. Процитовано 1 жовтня 2019.
  2. Cook, John; Oreskes, Naomi; Doran, Peter T.; Anderegg, William R. L.; Verheggen, Bart; Maibach, Ed W.; Carlton, J. Stuart; Lewandowsky, Stephan; Skuce, Andrew G. (2016). Consensus on consensus: a synthesis of consensus estimates on human-caused global warming. Environmental Research Letters (англ.). 11 (4): 048002. Bibcode:2016ERL....11d8002C. doi:10.1088/1748-9326/11/4/048002. ISSN 1748-9326.
  3. Cook, John; Nuccitelli, Dana; Green, Sarah A.; Richardson, Mark; Winkler, Bärbel; Painting, Rob; Way, Robert; Jacobs, Peter; Skuce, Andrew (15 травня 2013). Quantifying the consensus on anthropogenic global warming in the scientific literature. Environ. Res. Lett. IOP Publishing Ltd. 8 (2): 024024. doi:10.1088/1748-9326/8/2/024024.
  4. Scientific and Public Perspectives on Climate Change / Scientists' vs. Public Understanding of Human-Caused Global Warming. climatecommunication.yale.edu. Yale University. 29 травня 2013. Архів оригіналу за 17 квітня 2019.
  5. Wuebbles, D.J.; Fahey, D.W.; Hibbard, K.A.; Deangelo, B.; Doherty, S.; Hayhoe, K.; Horton, R.; Kossin, J.P.; Taylor, P.C. (23 листопада 2018). Climate Science Special Report / Fourth National Climate Assessment (NCA4), Volume I /Executive Summary / Highlights of the Findings of the U.S. Global Change Research Program Climate Science Special Report. U.S. Global Change Research Program. doi:10.7930/J0DJ5CTG. Архів оригіналу за 14 червня 2019.
  6. Scientific consensus: Earth's climate is warming. Climate Change: Vital Signs of the Planet. National Aeronautics and Space Administration (NASA). Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 18 серпня 2018. Multiple studies published in peer-reviewed scientific journals1 show that 97 percent or more of actively publishing climate scientists agree: Climate-warming trends over the past century are extremely likely due to human activities. In addition, most of the leading scientific organizations worldwide have issued public statements endorsing this position.
  7. IPCC, Summary for Policymakers (PDF), Detection and Attribution of Climate Change, «It is extremely likely that human influence has been the dominant cause of the observed warming since the mid-20th century» (page 17) and «In this Summary for Policymakers, the following terms have been used to indicate the assessed likelihood of an outcome or a result: (...) extremely likely: 95–100%» (page 2)., in (IPCC AR5 WG1, 2013).
  8. AR5 Synthesis Report: Climate Change 2014 — IPCC. Процитовано 1 лютого 2020.
  9. Summary for Policymakers, p.14 (archived 25 June 2014), in (IPCC AR5 WG2 A, 2014)
  10. Summary for Policymakers, p.23 (archived 25 June 2014), in (IPCC AR5 WG2 A, 2014)
  11. SPM.3 Trends in stocks and flows of greenhouse gases and their drivers, in: Summary for Policymakers [Архівовано 2020-01-28 у Wayback Machine.], p.8 (archived 2 July 2014), in (IPCC AR5 WG3, 2014)
  12. Victor, D., et al., Executive summary, in: Chapter 1: Introductory Chapter, p.4 (archived 3 July 2014), in (IPCC AR5 WG3, 2014)
  13. SPM.4.1 Long‐term mitigation pathways, in: Summary for Policymakers, p.15 (archived 2 July 2014), in (IPCC AR5 WG3, 2014)