Джудіт Вебб
Джудіт Вебб — колишній майор британської армії та прихильниця рівних фізичних стандартів для військовослужбовців чоловічої та жіночої статі. Увійшла до списку 100 жінок Бі-бі-сі за 2013 та 2014 роки. Була першою жінкою, яка командувала повністю чоловічим ескадроном британської армії.
| Джудіт Вебб | |
|---|---|
 | |
| Країна |
.svg){kind=small} Велика Британія |
| Діяльність | офіцерка |
| Знання мов | англійська |
| Військове звання | майор |
| Нагороди | |
У грудні 2016 року Бі-бі-сі включила її до свого списку п'яти жінок, яких немає у Вікіпедії, але вони повинні там бути (разом з Хатун Каді, Стефані Гарві[en], Тесс Асплунд та Лаурою Коритон)[1].
Армійська кар'єра ред.
Вебб служила в 28-му полку зв'язку британської армії, також служила в Німеччині та на Кіпрі. Вона була першою жінкою, яка командувала повністю чоловічим підрозділом. Звільнилася з армії в 1986 році[2][3][4]. У 2013 та 2014 роках Вебб виступала проти допуску жінок до бойових піхотних підрозділів британської армії, оскільки стверджувала, що жінки повинні відповідати тому ж рівню фізичної підготовки, що й чоловіки, незважаючи на те, що вони «різні фізіологічно». Вона критично поставилася до змін у стандартах найму, які зменшили рівень вимог як для чоловіків, так і для жінок, заявивши, що це була спроба «виконати вимоги ґендерної рівності». Джудіт Вебб також наводила як доказ двох жінок, які не пройшли кваліфікацію в Корпусі морської піхоти США[2][3][4] .
Особисте життя ред.
Вебб та її родина керували приватною школою для дівчаток Rossholme Girls' School у Східному Бренті, Сомерсет, майже 60 років. Й сама Джудіт керувала школою з 1986 по 2005 роки, після чого закрила її, тому що школа була надто мала для продовження діяльності і не могла розширюватись. Приміщення були переобладнані як житло для відпочинку[5][6] . Вебб була включена до списку 100 жінок Бі-бі-сі за 2013[7] та 2014[8] роки і завдяки цьому познайомилася з кенійкою Джойс Аруга, яка хотіла відкрити школу в нетрях Найробі. Вебб запропонувала їй запас шкільної форми, що залишилася від Россхольмської школи, і продовжила збір коштів для підтримки школи, яка називається Россхольмський освітній центр[6][9].
Примітки ред.
- ↑ White, Catriona (7 грудня 2016). Five women who aren't on Wikipedia but should be. bbc.co.uk.
- ↑ а б Morrison, Alex (9 травня 2014). Female soldiers give views on close combat question. BBC News. Процитовано 30 грудня 2016.
- ↑ а б Retired army officer calls for UK to allow women in combat. BBC News. 26 січня 2013. Процитовано 30 грудня 2016.
- ↑ а б Rojas, John-Paul Ford (24 січня 2013). Army 'has dropped fitness standards to allow more women to join'. The Daily Telegraph. Процитовано 30 грудня 2016.
- ↑ Rossholme. East Brent History Portal. Архів оригіналу за 21 квітня 2016. Процитовано 30 грудня 2016.
- ↑ а б Norton, Jenny (20 грудня 2016). 100 Women: The English girls' school reborn in a Nairobi slum. BBC News. Процитовано 30 грудня 2016.
- ↑ 100 Women: Who took part?. BBC. 22 листопада 2013. Процитовано 30 грудня 2016.
- ↑ Who are the 100 Women 2014?. BBC. 26 жовтня 2014.
- ↑ Rossholme lives again. Rossholme Country Holidays. Процитовано 20 грудня 2016.