Джочі-Хасар
Хасар (монг. Хасар) або Джочі-Хасар (монг. Жочи Хасар) (1164? — 1213?) — син Єсугея і Оелуни, рідний (молодший) брат Чингісхана. За легендарну влучність при стрільбі з лука його ще називали Хабуту-Хасар (монг. Ховт Хасар «Хасар-лучник»).
Хасар | |
---|---|
монг. ᠵᠣᠴᠢ ᠬᠠᠰᠠᠷ | |
Голова улуса | |
? — 1213? | |
Народився |
1164? |
Помер |
1213? |
Відомий як | військовослужбовець |
Країна | Юань[1] |
Рід Кіят-Борджигін | |
Батько | Єсугей-Баатур |
Мати | Оелун |
У шлюбі з | Чечекен |
Діти | Єгу (Єгелей), Єсунге-Енхтумур, Тогтонгаа, Багтагдар, Халарч |
Хасар був вірним соратником Чингісхана, і розділяв з ним всі негаразди та радості. Саме завдяки уявній зраді Хасара Чингісхану вдалося в 1203 році зловити в пастку хана караїтів Ван-хана і здобути вирішальну перемогу для кінцевого об'єднання монгольських племен під єдиним началом. Лише одного разу він віддалився від свого брата Чингісхана — коли шаману Кокочу[ru] вдалося на короткий час розсварити між собою ханську родину.
Після поділу Чингісханом Монгольської імперії на улуси, то Хасару було виділено улус на захід від хребта Великий Хінган, між річками Аргунь і Хайлар.
З потомства братів Чингісхана тільки нащадки Хасара отримали права царевичів (інші увійшли до складу аристократії). Відомий випадок, коли в 1336 році на престол Табаристана був поставлений нащадок Хасара по імені Тога-Темур. Однак насправді, навіть в самій Монголії на нащадків Хасара дивилися косо, не визнаючи їхнє право царевичів.
ДжерелаРедагувати
- Уэзерфорд Дж. Чингисхан и рождение современного мира = Genghis Khan and the Making of the Modern World / Джек Уэзерфорд / Пер. с англ. — М. : АСТ, 2008. — 496 с. — (Историческая библиотека) — 4000 прим. — ISBN 978-5-17-048486-7, ISBN 5-17-031548-1, ISBN 978-5-17-031548-2. (в пер.)
- Султанов Т. І. Чингиз-хан и Чингизиды: Судьба и власть / Т. И. Султанов. — М. : АСТ, АСТ Москва, 2006. — 448 с. — (Историческая библиотека) — 5000 прим. — ISBN 5-17-035804-0, ISBN 5-9713-1680-X. (в пер.)
- ↑ China Biographical Database