Вікіпедія

Джон Конрой, 3-й баронет

Щодо інших людей з іменем Джон Конрой див. Джон Конрой (значення).

Джон Конрой (16 серпня 1845(18450816) — 15 грудня 1900) — британський аналітичний хімік.

Джон Конрой
Народився 16 серпня 1845(1845-08-16)
Кенсінгтон, Мідлсекс, Англія, Сполучене Королівство
Помер 15 грудня 1900(1900-12-15) (55 років)
Рим, Італія
Поховання Римський протестантський цвинтар[1]
Країна  Сполучене Королівство
Діяльність фізико-хімік
Alma mater Крайст Черч
Ітонський коледж
Галузь аналітична хімія
Заклад Коледж Бейлліол
Науковий керівник Огастес Джордж Вернон Гаркортd
Аспіранти, докторанти Гарольд Гартліd[2]
Членство Лондонське королівське товариство[3]
Батько Едвард Конрой, 2-й баронетd
Мати Аліша Парзонсd
Нагороди

Життєпис ред.

Конрой народився 1845 року в Кенсінгтоні. Був сином Едварда Конроя, 2-го баронета (1809—1869), та леді Аліші Конрой. Рід Конроїв походив з ірландської шляхти графства Роскоммон[4]. Дід, Джон Конрой, був управителем двору матері королеви Вікторії — герцогині Вікторії Саксен-Кобург-Заальфельдської.

Конрой навчався в Ітонському коледжі та в коледжі Церкви Христа в Оксфорді й вивчав природничі науки. 1868 року отримав науковий ступінь першого класу[5]. Науковим керівником Конроя був науковець у галузі хімічної кінетики Огастес Джордж Вернон Гаркорт[en][6].

Конрой жив переважно в селі Арборфілд[en] графства Беркшир разом із матір'ю до 1880 року[5]. До сфери наукових інтересів Конроя входили питання аналітичної хімії, зокрема щодо оптичних вимірювань. Працював він переважно в лабораторії коледжу Церкви Христа, займав учительські посади в Кібл-коледжі (1880—1890), Бейлліол-коледжі та Триніті-коледжі (1886—1890). Працював у лабораторії Бейлліол-Триніті[en] разом з Гарольдом Гартлі[en] та іншими[7].

1890 року Конрой обраний членом коледжу Бейлліол[8], а 1891 — членом Лондонського Королівського Товариства[9].

Помер 1900 року в Римі. Неодружений, дітей не мав. Відтак, після його смерті баронетство Конроїв згасло.

Примітки ред.

  1. ↑ Find a Grave — 1996.
  2. ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  3. ↑ https://catalogues.royalsociety.org/CalmView/Record.aspx?src=CalmView.Persons&id=NA8180&pos=1
  4. ↑ Edmund Curtis, 'The O'Maolchonaire Family: Unpublished Letters from Sir Edward Conry, Bart., to H.F. Hoare, Esq., 1864' in Journal of the Galway Archaeological and Historical Society, Vol 19, No. 3/4, (1941)
  5. ↑ а б Arborfield Local History Society - Families - Conroy. www.arborfieldhistory.org.uk. Процитовано 5 листопада 2023.
  6. ↑ «Academic Genealogy of the NDSU Department of Chemistry, Biochemistry and Molecular Biology» (PDF). North Dakota State University, USA
  7. ↑ Balliol College | British History Online. www.british-history.ac.uk. Процитовано 5 листопада 2023.
  8. ↑ Balliol Archives -. archives.balliol.ox.ac.uk. Процитовано 5 листопада 2023.
  9. ↑ Certificate Election EC/1891/06. catalogues.royalsociety.org. Процитовано 5 листопада 2023.
  Це незавершена стаття про хіміка.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
  Це незавершена стаття про особу Великої Британії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джон_Конрой,_3-й_баронет&oldid=41732041