Джон Зерзан
Джон Зерзан (англ. John Zerzan, нар. 1943, Салем, Орегон) — американський письменник, медіахудожник, анархіст і центральна фігура примітивізму в США. У своїх роботах він критикує цивілізацію як деспотичну за своєю суттю і протиставляє її формам життя доісторичних народів, які є символом вільного суспільства. Частково його критика заходить так далеко, що він відкидає одомашнення, мову, абстрактне мислення (таке як математика і мистецтво) і концепцію часу.
| Джон Зерзан | |
|---|---|
.jpg) | |
| Народився |
10 серпня 1943[1] (80 років) Сейлем |
| Країна |
 США |
| Діяльність | письменник, new media artist, філософ, анархіст, історик |
| Галузь | мисливці і збирачі, цивілізація, Відчуження, Symbolic cultured, технологія, Масове суспільство, екологія[2] і філософія[2] |
| Alma mater | Університет Південної Каліфорнії (1975), Стенфордський університет (1966) і Державний університет Сан-Францискоd (1972) |
| Науковий ступінь | аспірант[d] |
| Знання мов | англійська[3][2] |
| Напрямок | Анархо-примітивізм і post-left anarchyd |
| IMDb | ID 4293845 |
| Сайт | johnzerzan.net |
| |
Біографія ред.
Зерзан, син чеських емігрантів, здобув ступінь бакалавра історії в Стенфордському університеті та ступінь магістра в Державному університеті Сан-Франциско. Він не завершив докторську дисертацію, яку розпочав в Університеті Південної Каліфорнії.
У 1960-х роках був заарештований за громадянську непокору під час участі у марші проти війни у В'єтнамі в університеті Берклі. Зерзана засудили до двох тижнів ув'язнення, які він відбув у в'язниці округу Аламеда. Після цього він вирішив більше ніколи не сидіти у в'язниці з власної волі, наскільки це було в його силах. У ті роки він дружив з Кеном Кізі та групою «Веселі жартівники» (англ. Merry Pranksters), а також з музичною та алкогольною тусовкою Сан-Франциско та Хейт-Ешбері.
Лівий на той час, він працював соціальним працівником у штаті Каліфорнія наприкінці 1960-х років. Розчарований умовами праці та життя низькооплачуваного працівника, він розпочав кампанію зі створення профспілки державних службовців, був обраний її віцепрезидентом у 1968 році, а роком пізніше — головою. Місцева група ситуаціоністів, однак, ображала його як «лівого бюрократа». Попри все, він симпатизував ситуаціонізму в оточенні французького письменника та художника-акціоніста Гі Дебора.
У 1970-х, коли студентський рух та рух хіпі ослабли й втратили вплив, Зерзан почав зловживати алкоголем. Вважається, що кульмінацією і переломним моментом його пристрасті стала подія, коли він спалив свої меблі на площі Сан-Франциско. Після цього, як кажуть, він більше повернувся до написання статей для анархістських періодичних видань.
Зерзан був одним з редакторів журналу «Зелена анархія» (англ. Green Anarchy), який виходив раз на пів року до 2008 року. Він також є ідейним натхненником Радіо Анархії (англ. Anarchy Radio) в Юджині на університетській радіостанції «KWVA». Він дописує до таких журналів, як «Adbusters». Час від часу подорожує світом як лектор-турист. Зерзан одружений з архівістом Університету штату Орегон і зараз живе неподалік від Юджина.
Бібліографія ред.
- When We Are Human: Notes From The Age Of Pandemics, July 2021.
- A People's History of Civilization, April 20, 2018
- Time and Time Again. Detritus Books, 2018.
- Why hope? The Stand Against Civilization. Feral House, 2015.
- Future Primitive Revisited. Feral House, May 2012.
- Origins of the 1%: The Bronze Age pamphlet. Left Bank Books, 2012.
- Origins: A John Zerzan Reader. Joint publication of FC Press and Black and Green Press, 2010.
- Twilight of the Machines. Feral House, 2008.
- Running On Emptiness. Feral House, 2002.
- Against Civilization (editor). Uncivilized Books, 1999; Expanded edition, Feral House, 2005.
- Future Primitive. Autonomedia, 1994.
- Questioning Technology (co-edited with Alice Carnes). Freedom Press, 1988; 2d edition, New Society, 1991.
- Elements of Refusal. Left Bank Books, 1988; 2d edition, C.A.L. Press, 1999.
Примітки ред.
- ↑ The Fine Art Archive — 2003.
- ↑ а б в Czech National Authority Database
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.