Джованні Батіста Рубіні

Джованні Батіста Рубіні (італ. Giovanni Battista Rubini; *7 квітня 1794, Романо-ді-Ломбардія, Італія — †3 березня 1854, Романо-ді-Ломбардія, Італія) — уславлений італійський співак-тенор XIX століття.

Джованні Баттіста Рубіні
Giovanni Battista Rubini
Зображення
Зображення
Основна інформація
Дата народження7 квітня 1794(1794-04-07)
Місце народженняРомано-ді-Ломбардія, Італія
Дата смерті3 березня 1854(1854-03-03) (59 років)
Місце смертіРомано-ді-Ломбардія, Італія
Роки активностіз 1814
ГромадянствоІталія Італія
Професіяспівак
Відомі учніКравцов Іван Никифорович
Співацький голостенор
Інструментивокал[d]
Жанриопера
У шлюбі зAdelaide Rubinid[1][2]
CMNS: Файли у Вікісховищі

Біографія і творчість

ред.

Джованні Батіста Рубіні в 18161817 роках мав блискучий успіх у Римі, в опері Джоаккіно Россіні «Сорока-злодійка»Gazza ladra») за п'єсою Л.-Ш. Кеньє і д’Обіньї «Сорока-злодійка, або Служанка з Палезо».

1825 року виступив уперше в столиці Франції місті Парижі.

Чарівність його голосу, стиль, редкісна елегантність в колоратурі забезпечили його успіх. Критики того часу, відгукуючись про його спів, називали його «королем тенорів». особливо Джованні Рубіні був неповторним в операх Вінченцо Белліні.

1843 року Джованні Батіста Рубіні здійснив разом із піаністом і композитором Ференцем Листом гастрольне концертне турне Голландією та Німеччиною.

1844 року в столиці Російської імперії місті Санкт-Петербурзі Джованні Рубіні виступав разом із Антоніо Тамбуріні та Полиною Віардо-Гарсіа.

Джованні Батіста Рубіні помер 3 березня 1854 року в Романо-ді-Ломбардії.

Бібліографія

ред.
  • 1839 — «12 leçons de chant moderne pour tenor ou soprano» (Париж).

Сім'я

ред.

Дружина Рубіні, француженка, уроджена Шомель (1794—1874), також мала успіх як співачка (під прзвищем Комеллі)[3].

Виноски

ред.
  1. Г. Риман Шомель // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. ЭнгельМосква: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 3. — С. 1436.
  2. Шомель // Энциклопедический словарьСПб: Брокгауз — Ефрон, 1903. — Т. XXXIXа. — С. 771.
  3. Шомель // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

Література

ред.

Посилання

ред.