Вікіпедія

Джин Вігмор

Вірджинія Клер «Джин» Вігмор (англ. Virginia Claire "Gin" Wigmore; нар. 6 червня 1986, Окленд, Нова Зеландія) — новозеландська співачка і гітаристка. Найбільшу популярність здобула завдяки пісні «Brother», яка протрималася 11 тижнів на першому місці в чарті RIANZ. У 2009 році випустила дебютний альбом «Holy Smoke», який став тричі платиновим в Новій Зеландії і відкриттям року в США. 7 листопада 2011 року випустила свій другий студійний альбом «Gravel and Wine». Володарка 5 премій New Zealand Music Awards.

Джин Вігмор
Gin Wigmore
Основна інформація
Дата народження 6 червня 1986(1986-06-06)[1][2] (37 років)
Місце народження Окленд, Нова Зеландія
Роки активності 2008 — тепер. час
Громадянство Нова Зеландія
Професії співачка, джазвумен, авторка-виконавиця
Освіта Takapuna Grammar Schoold
Інструменти гітара і вокал[d]
Жанри фольк-рок
Лейбли Island Records
Нагороди
ginwigmore.com
CMNS: Файли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вігмор.

Біографія ред.

Свою першу пісню «Angelfire», Вігмор написала в 14 років, натхненна альбомом Девіда Грея White Ladder. Два роки по тому від раку помер її батько, і Вігмор перестала писати пісні. Вона за програмою обміну поїхала в Аргентину, де викладала в дитячому саду. Повернувшись у Нову Зеландію, Вігмор написала пісню Hallelujah, яку присвятила своєму батькові[3]. Джин отримала Гран-прі в конкурсі International Songwriting Competition в підлітковій номінації з піснею «Angelfire»[4], а її пісня «Hallelujah» звучала у шостому сезоні серіалу «Пагорб одного дерева».

Кар'єра ред.

У 2009 році Вігмор випустила свій дебютний повноформатний альбом Holy Smoke, записаний спільно з Райаном Адамсом і його групою «The Cardinals»[5], а сингл з альбому «Oh My» дебютував 24 серпня 2009 року на 21-му місці в чарті Zealand Singles Chart. Три інших сингли були випущені в 2010 році: «I Do», «Hey Ho» і «Too Late For Lovers».

Особисте життя ред.

У Вігмор є старший брат Оллі і сестра Люсі. У 2004 році її сестра стала учасником американського конкурсу написання пісень (англ. International Songwriting Competition)[4] і стала наймолодшим автором, який отримав Гран-Прі в історії конкурсу. У 2014 році вийшла заміж за вокаліста групи Letlive Джейсона Батлера[3].

Тури ред.

  • Holy Smoke Tour (2010)
  • The Grave Train National Tour (2010)
  • Gin Wigmore (2011)
  • The Winery Tour (2012)
  • Gravel and Wine Tour (2012)

Дискографія ред.

Студійні альбоми ред.

Рік Назва Чарт NZ Сертифікації
2009 Holy Smoke 1 NZ: 4× Platinum
2011 Gravel & Wine 1 NZ: 2× Platinum
2015 Blood to Bone 1
2018 Ivory 11

Extended plays ред.

Сингли ред.

Рік Назва Чарт NZ Сертифікації



(обсягу продажів) 		Альбом
2008 «Under My Skin» 10 Extended Play
2009 «Oh My»[6] 4 NZ: Platinum Holy Smoke
«I Do» 14 NZ: Gold
2010 «Hey Ho» 21
«Too Late for Lovers» —
2011 «Black Sheep» 13 NZ: Gold[7] Gravel & Wine

As featured artist ред.

Рік Назва Чарт NZ Сертифікації



(обсягу продажів) 		Альбом
2009 «Brother» (with Smashproof) 1 NZ: 2x Platinum The Weekend

Нагороди та номінації ред.

Рік Нагорода Категорія Результат
2009[8] New Zealand Music Awards Vodafone Single of the Year («Brother») (Smashproof featuring Gin Wigmore) Номінація
Highest Selling Single («Brother») (Smashproof featuring Gin Wigmore) Перемога
2010 New Zealand Music Awards Vodafone's People's Choice Award[9] Номінація
Mazda Best Female Solo Artist[10] Номінація
Vodafone Single of the Year («Oh My»)[11] Номінація
Best Pop Album[12] Перемога
Vodafone Album of The Year («Holy Smoke»)[13] Перемога
Breakthrough Artist Of The Year[14] Перемога
Highest Selling Album Holy Smoke[15] Перемога

Відеокліпи ред.

Рік Назва Режисер(и)
2008 «These Roses» Special Problems[16]
«Under My Skin» Special Problems[17]
«S. O. S.» Dan Reisinger[18]
2009 «Brother» Chris Graham[19]
«Oh My» Stuart Gosling[20]
«I Do» Gemma Lee
2010 «Hey Ho» Moh Azima[21][22][23]
«Too Late for Lovers»
2011 «Black Sheep» Sean Gilligan
2012 «Man Like That» Sean Gilligan

Примітки ред.

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1033536113 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Discogs — 2000.
  3. ↑ а б Gin Wigmore (англ.). maxfoundation.co.nz. Архів оригіналу за 13 грудня 2012. Процитовано 20 листопада 2012.
  4. ↑ а б 2004 GRAND PRIZE WINNER (англ.). songwritingcompetition.com. Архів оригіналу за 17 червня 2008. Процитовано 20 листопада 2012.
  5. ↑ Gin Wigmore and the Cardinals (англ.). stereokill.net. Архів оригіналу за 13 грудня 2012. Процитовано 20 листопада 2012.
  6. ↑ Gin — Oh My: New Zealand Peak. Архів оригіналу за 21 жовтня 2012. Процитовано 13 квітня 2019.
  7. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 13 квітня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  8. ↑ WINNERS FOR THE VODAFONE NEW ZEALAND MUSIC AWARDS 2009 « Vodafone New Zealand Music Awards. Nzmusicawards.co.nz. Архів оригіналу за 13 грудня 2012. Процитовано 15 лютого 2012.
  9. ↑ Vodafone People’s Choice Award « Vodafone New Zealand Music Awards. Nzmusicawards.co.nz. Архів оригіналу за 1 листопада 2010. Процитовано 15 лютого 2012.
  10. ↑ Best Female Solo Artist « Vodafone New Zealand Music Awards. Nzmusicawards.co.nz. Архів оригіналу за 13 жовтня 2010. Процитовано 15 лютого 2012.
  11. ↑ Vodafone Single of the Year « Vodafone New Zealand Music Awards. Nzmusicawards.co.nz. Архів оригіналу за 13 жовтня 2010. Процитовано 15 лютого 2012.
  12. ↑ THE EDGE Best Pop Album « Vodafone New Zealand Music Awards. Nzmusicawards.co.nz. Архів оригіналу за 1 листопада 2010. Процитовано 15 лютого 2012.
  13. ↑ Russian Standard Vodka Album Of The Year « Vodafone New Zealand Music Awards. Nzmusicawards.co.nz. Архів оригіналу за 1 листопада 2010. Процитовано 15 лютого 2012.
  14. ↑ Pacific Blue Breakthrough Artist of the Year « Vodafone New Zealand Music Awards. Nzmusicawards.co.nz. Архів оригіналу за 2 листопада 2010. Процитовано 15 лютого 2012.
  15. ↑ Highest Selling NZ Album « Vodafone New Zealand Music Awards. Nzmusicawards.co.nz. Архів оригіналу за 1 листопада 2010. Процитовано 15 лютого 2012.
  16. ↑ Music Videos: These Roses - Gin Wigmore. Special Problems. Архів оригіналу за 13 грудня 2012. Процитовано 22 серпня 2011.
  17. ↑ Music Videos: Under My Skin - Gin Wigmore. Special Problems. Архів оригіналу за 13 грудня 2012. Процитовано 22 серпня 2011.
  18. ↑ Music Videos: SOS - Gin Wigmore. The Physical TV Company. Архів оригіналу за 13 грудня 2012. Процитовано 10 липня 2010.
  19. ↑ Brother. NZ On Screen. Архів оригіналу за 13 грудня 2012. Процитовано 10 липня 2010.
  20. ↑ Gin Wigmore - Oh My. Vimeo. Архів оригіналу за 13 грудня 2012. Процитовано 10 липня 2010.
  21. ↑ Hopkins, Steve (21 лютого 2010). Gin Wigmore's sexy new look a tonic. Sunday News. Stuff.co.nz. Архів оригіналу за 13 грудня 2012. Процитовано 10 липня 2010.
  22. ↑ Too Late For Lovers - Gin Wigmore. Vevo. Архів оригіналу за 13 грудня 2012. Процитовано 10 липня 2010.
  23. ↑ Gottlieb, Steven (25 січня 2010). BOOKED: Gin Wigmore - Moh Azima, director. Video Static. Архів оригіналу за 13 грудня 2012. Процитовано 10 липня 2010.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джин_Вігмор&oldid=34835077