Джим Томпсон

американський письменник

Джим Томпсон (англ. James Myers «Jim» Thompson; 27 вересня 1906 — 7 квітня 1977) — американський письменник.

Джим Томпсон
Jim Thompson
Ім'я при народженніДжеймс Майерс Томпсон
Народився27 вересня 1906(1906-09-27)
Анадарко, Оклахома, США
Помер7 квітня 1977(1977-04-07) (70 років)
Голлівуд, Лос-Анджелес, Каліфорнія, США
·інсульт
ГромадянствоСША
Національністьамериканець
Діяльністьписьменник
Сфера роботилітературна діяльністьd[1], трилер[1], телесценарійd[1], детективна література[d][1] і thriller[d][1]
Alma materНебраський університет
Мова творіванглійська
Роки активностіз 1929
Напрямокромани, сценарії
Жанрдетектив
Magnum opusThe Griftersd, Pop. 1280d, The Killer Inside Med, The Getaway[d][2] і Now and on Earthd[2]
ЧленствоГільдія письменників Західної Америкиd

Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Біографія

ред.

Народився в Оклахомі в сім'ї шерифа в невеликому місті Андарко. Батько Джима був азартним гравцем. Він розтратив казенні гроші, і був звільнений зі служби. Щоб уникнути арешту, відправився з сім'єю в Мексику. Протягом 14 років родина Томпсонів переїжджала з однієї нафтової копальні на іншу в надії розбагатіти. Нічого не вийшло. Батько Томпсона переніс інсульт, від якого не оговтався вже до самої смерті.

Джим закінчив університет Небраски. Працював на заводі і на нафтових свердловинах, вступив у профспілку «Індустріальні робітники світу». Під час Великої депресії він приєднався до федерального письменницькому проекту в Оклахомі, метою якого було видання путівників по штату. За часів сухого закону Томпсон добре пізнав світ гангстерів і корумпованих чиновників, які стали згодом героями його книг. У 1931 році він одружився.

Рішення стати письменником було продиктовано необхідністю заробітку. У 1941 році був опублікований перший роман письменника «Зараз і на Землі». У 40-ті роки Томпсон працював журналістом в «New York Daily News» і «Los Angeles Times Mirror». На початку 50-х він потрапив в «чорні списки» сенатора Маккарті за свою колишню належність до компартії. Він залишився без роботи. У ці роки він пише автобіографію «Поганий хлопець» і роман «Алкоголіки» (обидва 1953), заснований на досвіді власних непростих відносин зі спиртними напоями.

Наприкінці 1950-х років Томпсон був запрошений до Голлівуду Стенлі Кубриком. Він став співавтором двох сценаріїв цього режисера. Багато романів самого Томпсона також були екранізовані.

Сам письменник так охарактеризував свою творчість:

  «Є 32 способи написати оповідання, і я використав усі. Але основа сюжету завжди одна - речі зовсім не такі, якими вони нам здаються»  

Смерть

ред.

Перенісши ряд апоплексичних ударів, Томпсон помер 7 квітня 1977 року.

Бібліографія

ред.
  • Now and on Earth (1942)
  • Heed the Thunder (aka Sins of the Fathers) (1946)
  • Nothing More Than Murder (1949)
  • The Killer Inside Me (1952)
  • Cropper's Cabin (1952)
  • Recoil (1953)
  • The Alcoholics (1953)
  • Savage Night (1953)
  • Bad Boy (1953)
  • The Criminal (1953)
  • The Golden Gizmo (aka The Golden Sinner) (1954)
  • Roughneck (1954)
  • A Swell-Looking Babe (1954)
  • A Hell of a Woman (1954)
  • The Nothing Man (1954)
  • After Dark, My Sweet (1955)
  • The Kill-Off (1957)
  • Wild Town (1957)
  • The Getaway (1958)
  • The Transgressors (1961)
  • The Grifters (1963)
  • Pop. 1280 (1964)
  • Texas By the Tail (1965)
  • South of Heaven (1967)
  • Nothing But a Man (1970)
  • Child of Rage (1972)
  • King Blood (1973)
  • Fireworks: The Lost Writings of Jim Thompson (1988)
  • The Rip-Off (1989)

Екранізації Джима Томпсона

ред.
  • Втеча (фільм, 1972)
  • Покидьки (фільм, 1990)
  • Втеча (фільм, 1994)
  • Бездоганна репутація (фільм)
  • Після настання темряви, моя дорога (фільм)
  • Вбивця всередині мене (фільм) | Вбивця всередині мене]]
  • Чорна серія (фільм, 1979)

Цікаві факти

ред.
  • У 2006 році було оголошено, що Стенлі Кубрик збирався поставити фільм заснований на романі «Божевільний на волі» Джима Томпсона в 1950-х роках. Але проект не був реалізований ним аж до його смерті в 1999 році.

Примітки

ред.
  1. а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
  2. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #119337525 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.


Посилання

ред.