Вікіпедія

Джессі Ф. Боун

Боун, Джессі Ф.
Народився 15 червня 1916(1916-06-15)[1][2]
Такома, Вашингтон
Помер 6 січня 2006(2006-01-06)
Сьєрра-Віста, Аризона
Поховання Сьєрра-Віста[3]
Країна  США
Діяльність лікар ветеринарної медицини, письменник, науково-педагогічний працівник

Джессі Франклін Боун (15 червня 1916 Такома, Вашингтон — 6 січня 2006 Сьєрра-Віста, Аризона) — американський ветеринар та автор наукової фантастики.

Життя ред.

Боун був сином Гомера Боуна[en], сенатора США і судді Апеляційного суду Сполучених Штатів Америки, і Єви К. Сібері Вілдт. У 1937 році він закінчив Університет штату Вашингтон у Пуллмені з дипломом лікаря-ветеринара, також навчався у Стенфордському університеті (штат Каліфорнія) та в Інституті патології Збройних сил США (у Вашингтоні, округ Колумбія). E 1937 році приєднався до Армії США ветеринаром, демобілізувався у 1946 році у чині підполковникаа медичної служби звання підполковника та ще два роки провів у запасі. Захистив дисертацію в Університеті штату Орегон (у Корвалісі) і отримав там докторський ступінь.

У 1950 році він одружився та переїхав із дружиною Фелізітаз до Корвалліс (Орегон), де працював професором порівняльної анатомії в Університеті штату Орегон. У пари було четверо дітей.

Також викладав у Національному Університеті Зімбабве (Хараре), був професором анатомії в Університеті Росса на о. Сент-Кіттс (Віргінські о-ви), читав лекції в Єгипті та Кенії.

У 1976 році він звільнився з військової служби, а в 1978 році отримав статус почесного професора в Університеті штату Орегон. Після виходу на пенсію пара жила в Сьєрра-Віста, штат Аризона. Боуна поховали на головному цвинтарі у місті Форт Уачука[en].

Крім спеціальної літератури, Боун опублікував низку науково-фантастичних оповідань і романів. Його перше науково-фантастичне оповідання «Тип виживання» було опубліковано в журналі Гелексі сайнс фікшн у березні 1957 року.

У 1962 році вийшов його дебютний науково-фантастичний роман «Люди Лані». Не дивно, що такий «продукт» знаходить покупців по всій галактиці. Роман є добротним прикладом концептуального перевороту в науковій фантастиці. Лані — це позаземна раса гуманоїдних жінок, які щасливі, лише коли оголені й роблять чоловіка щасливим, в романі зображено представників космічної раси, яких еволюція нагородила не тільки розумом, але і хвостами, проте вони визнані істотами «другого сорту» і позбавлені будь-яких прав.

Оповідання Боуна «Тригермен» було номіновано на премію «Г'юго» 1959 року в номінації оповідання.

Інші твори Боуна як правило не підіймаються над рівнем рутинної пригодницької та популяризаторської наукової фантастики (з упором на біологію та медицину).

Загалом до кінця 1970-х Боун написав ще чотири науково-фантастичні романи та близько 30 оповідань та повістей.

Бібліографія ред.

романи
Збірки
  • «Воскреслі» (англ. «Resurrected», 2011)
повісті та оповідання

1957 рік:

  • «Тип виживання» (повість у: Galaxy Science Fiction, березень 1957)
  • «Види на карантині» (у: «Super Science Fiction, грудень 1957»)

1958 рік:

  • «Вбивця» (повість у: «If», лютий 1958)
  • «Інструмент творення» (у: «Super Science Fiction», квітень 1958 р.)
  • «Меч» (у: Fantastic Universe, вересень 1958)
  • «Швидко рухаються» (у: Super-Science Fiction, грудень 1958)
  • «Тригермен» (у: Astounding Science Fiction, грудень 1958)

1959 рік:

  • «Нічого, крім терору» (у: «Фантастика, січень 1959»)
  • «Внутрішній удар» (повість у: Galaxy Magazine, лютий 1959)
  • «Другий шанс» (у: «Супутникова наукова фантастика», лютий 1959 р.)

1960 рік:

  • «Культурний обмін» (повість у: If, січень 1960)
  • «Артефакти Іссахара» (повість у: Amazing Science Fiction Stories, квітень 1960)
  • «Пожежний» (у: «Фантастичні науково-фантастичні історії», травень 1960 р.)
  • «Благородний Редман» (повість у: Amazing Science Fiction Stories, July 1960)
  • «Щоб заглушити океан» (повість у: If, вересень 1960)
  • «Місіонер» (у: «Дивовижні історії», жовтень 1960 р.)
  • «Питання мужності» (повість у: «Дивовижні історії», грудень 1960 р.)

1961:

  • «Приз для Едді» (повість у: «Analog Science Fact → Fiction», квітень 1961 р.)
  • «Зброя» (у: Дивовижні історії, червень 1961)
  • «Спецефекти» (у: Фантастичні історії, листопад 1961)

1962 рік:

  • «Пандемія» (повість у: «Аналоговий науковий факт → Наукова фантастика», лютий 1962 р.)
  • «Батько-засновник» (повість у: «Galaxy Magazine, квітень 1962»)

1963 рік:

  • «За надану службу» (у: «Дивовижні історії, квітень 1963»)
  • «На четвертій планеті» (повість у:Galaxy Magazine, квітень 1963)

1967 рік:

  • «Волосся можливо…» (у: «If», січень 1967)

1971:

1974 рік:

  • «Верховний священик» (1974, в антології: «Дивні боги», Роджер Елвуд (ред.):)
  • «Ігроман» (1974, у: Роджер Елвуд (ред.): «Криза»)

1976:

  • «Технічні характеристики» (у: Дивовижні історії, січень 1976)

1978 рік:

  • «Головна страва» (у: «Журнал наукової фантастики Айзека Азімова, травень-червень 1978»)
  • «Твін» (у: Amazing Stories, серпень 1978)
нехудожня література
  • як редактор: Медицина та хірургія коней. Текст і довідкова робота. American Veterinary Publishing, Wheaton, Ill. 1963.
  • Анатомія та фізіологія тварин. Reston Publishing, Reston, Virginia 1979, ISBN 0-8359-0220-X.

Література ред.

Посилання ред.


  1. ↑ Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  2. ↑ http://www.sf-encyclopedia.com/entry/bone_j_f
  3. ↑ Find a Grave — 1996.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джессі_Ф._Боун&oldid=40938085