Вікіпедія

Джеймс Гослінг

Джеймс Артур Гослінг, OК (англ. James Arthur Gosling; 19 травня 1955) — канадський інформатик, найбільш відомий, як засновник та провідний дизайнер мови програмування Java.[3]

Джеймс Артур Гослінг
James Arthur Gosling
Ім'я при народженні англ. James Gosling
Народився 19 травня 1955(1955-05-19) (68 років)
Калгарі, Альберта, Канада
Країна  Канада
Місце проживання Метрополія затоки Сан-Франциско
Діяльність винахідник, блогер, програміст, письменник, інформатик
Галузь google[d]
Alma mater Університет Карнегі-Меллон, Калгарський університет і William Aberhart High Schoold
Науковий керівник Bob Sproulld і Радж Редді[1]
Знання мов англійська[2]
Заклад Google, Sun Microsystems і Amazon Web Services
Членство Association for Computing Machinery
Нагороди

Освіта та кар'єра ред.

Джеймс Гослінг отримав ступінь бакалавра з науки у Калгарському університеті [4], а ступінь магістра та доктора в університеті Карнегі-Меллона.[5] Під час роботи над своєю докторською дисертацією, він написав версію текстового редактора Emacs, який назвав Gosling Emacs (Gosmacs). Він побудував багатопроцесорну версію Unix для 16-шляхової комп'ютерної системи[6] під час навчання в університеті Карнегі-Меллона, до приєднання до компанії Sun Microsystems. Він також розробив там декілька компіляторів та поштових серверів.

Ґослінґ працював на Sun Microsystems між 1984 та 2010 роками. Його називають батьком мови програмування Java. Він залишив Sun Microsystems 2 квітня 2010, після чого перейшов до корпорації Oracle.[7]

28 березня 2011 року, Ґосліґ оголосив у своєму блозі, що його найняла компанія Google.[8] Через п'ять місяців він оголосив, що приєднався до стартапу Liquid Robotics.[9] 22 травня 2017, він написав на сторінці у Facebook, що приєднається до Amazon Web Services.[10]

Відзнаки ред.

Книги ред.

  • Кен Арнольд, Джеймс Ґослінґ, Девід Холмс, The Java Programming Language, Fourth Edition, Addison-Wesley Professional, 2005, ISBN 0-321-34980-6
  • Джеймс Ґослінґ, Білл Джой, Ґай Л. Стіл Мол., Гілард Брача, The Java Language Specification, Third Edition, Addison-Wesley Professional, 2005, ISBN 0-321-24678-0
  • Ken Arnold, Джеймс Ґослінґ, Девід Холмс, The Java Programming Language, Third Edition, Addison-Wesley Professional, 2000, ISBN 0-201-70433-1
  • Джеймс Ґослінґ, Білл Джой, Ґай Л. Стіл Мол., Гілард Брача, The Java Language Specification, Second Edition, Addison-Wesley, 2000, ISBN 0-201-31008-2
  • Грегорі Болела (Редактор), Бенджамін Бросгол, Джеймс Ґослінґ, Пітер Діббл, Стів Фурр, Девід Гардін, Марк Тернбл, The Real-Time Specification for Java, Addison Wesley Longman, 2000, ISBN 0-201-70323-8
  • Ken Arnold, Джеймс Ґослінґ, The Java programming language Second Edition, Addison-Wesley, 1997, ISBN 0-201-31006-6
  • Ken Arnold, Джеймс Ґослінґ, The Java programming language, Addison-Wesley, 1996, ISBN 0-201-63455-4
  • Джеймс Ґослінґ, Білл Джой, Ґай Л. Стіл Мол., The Java Language Specification, Addison Wesley Publishing Company, 1996, ISBN 0-201-63451-1
  • Джеймс Ґослінґ, Френк Єлін, команда Java, The Java Application Programming Interface, Volume 2: Window Toolkit and Applets, Addison-Wesley, 1996, ISBN 0-201-63459-7
  • Джеймс Ґослінґ, Френк Єлін, команда Java, The Java Application Programming Interface, Volume 1: Core Packages, Addison-Wesley, 1996, ISBN 0-201-63453-8
  • Джеймс Ґослінґ, Генрі МакГілтон, The Java language Environment: A white paper, Sun Microsystems, 1996
  • Джеймс Ґослінґ, Девід Розенталь, Мішель Арден, The NeWS Book: An Introduction to the Network/Extensible Window System (Sun Technical Reference Library), Springer, 1989, ISBN 0-387-96915-2

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ James Gosling - Computing History. www.computinghistory.org.uk. Архів оригіналу за 11 липня 2019. Процитовано 9 жовтня 2017.
  4. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 1 червня 2015. Процитовано 28 жовтня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. ↑ Phd Awards By Advisor [Архівовано 11 березня 2016 у Wayback Machine.]. Cs.cmu.edu. Retrieved on 2013-07-17.
  6. ↑ James Gosling mentioned a multiprocessor Unix in his statement during the US vs Microsoft Antitrust DOJ trial[en] in 1998 DOJ/Antitrust. Statement in MS Antitrust case. US DOJ. Архів оригіналу за 1 червня 2009. Процитовано February 2007.
  7. ↑ Guevin, Jennifer. (2010-04-10) Java co-creator James Gosi leaves Oracle [Архівовано 16 грудня 2013 у Wayback Machine.]. News.cnet.com. Retrieved on 2012-02-21.
  8. ↑ Next Step on the Road [Архівовано 13 червня 2018 у Wayback Machine.]. Nighthacks.com. Retrieved on 2016-05-17.
  9. ↑ I've moved again: On a New Road [Архівовано 21 жовтня 2017 у Wayback Machine.]. Nighthacks.com. Retrieved on 2016-05-17.
  10. ↑ Joining AWS [Архівовано 23 травня 2017 у Wayback Machine.].Retrieved on 2017-05-22
  11. ↑ The 2002 Economist Innovation Award Winner [Архівовано 22 квітня 2012 у Wayback Machine.].
  12. ↑ Winners of the USENIX Lifetime Achievement Award [Архівовано 11 вересня 2015 у Wayback Machine.].
  13. ↑ Governor. Архів оригіналу за 7 лютого 2008. Процитовано 28 серпня 2016.. February 20, 2007
  14. ↑ ACM Names Fellows for Computing Advances that Are Transforming Science and Society [Архівовано 22 липня 2014 у Wayback Machine.], Association for Computing Machinery, accessed 2013-12-10.
  15. ↑ http://www.ieee.org/documents/von_neumann_rl.pdf [Архівовано 2012-09-25 у Wayback Machine.] IEEE John von Neumann Medal

Посилання ред.


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джеймс_Гослінг&oldid=40514873