Джеймс Б'юкенен Дюк

американський промисловець, виробник тютюну та електроенергії

Джеймс Б'юкенен Дюк (англ. James Buchanan Duke, 23 грудня 1856 року — 10 жовтня 1925 року) — американський промисловець, виробник тютюну та електроенергії. Відомий просуванням на ринок сучасної сигарети[6] та підтримкою Дюкського університету.

Джеймс Б'юкенен Дюк
James Buchanan Duke
Бафет спілкується з університетською молоддю
Ім'я при народженніісп. James Buchanan Duke
Народився23 грудня 1856(1856-12-23)[1][2][…]
Дарем, Північна Кароліна, США
Помер10 жовтня 1925(1925-10-10)[1][2][3] (68 років)
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
ПохованняDuke Chapeld[4]
Країна США
Діяльністьбізнесмен
Відомий завдякизасновник American Tobacco Company
КонфесіяМетодизм
БатькоWashington Duked
МатиArtelia Duked[5]
Брати, сестриBenjamin Newton Duked
У шлюбі зЛіліан Флетчер Маккріді (1904—1906), Ненелайн Хольт Інмен (1907—1925)
ДітиДоріс (1912—1993)

Ранні роки

ред.
 
Будинок Д. Б. Д'юка на П'ятій авеню, Нью-Йорк

Джеймс Б'юкенен Дюк, відомий під прізвиськом Бак, народився 23 грудня 1856 року поряд з Даремом, штат Північна Кароліна, у родині Вашінґтона Дюка і його другої дружини Артелії Роні Дюк[7].

Джеймс Б'юкенен був наймолодшим у родині: у нього було два єдинокровних брати від першого шлюбу батька: Сідні Тейлор і Броуді Леонідас — і рідні сестри Мері Елізабет і брат Бенджамін Ньютон[8].

Ділова кар'єра

ред.

Тютюновий бізнес

ред.

Вашінґтон Дюк (1820—1905) володів тютюновою компанією, контроль над якою його сини Джеймс Б'юкенен і Бенджамін Ньютон (1855—1929) отримали в 1880-х. У 1885 році Джеймс Б'юкенен Дюк придбав ліцензію на першу автоматичну машину з виготовлення сигарет, винайдену Джеймсом Альбертом Бонсаком (англ. James Albert Bonsack). До 1890 року Дюк забезпечував 40 % американського ринку сигарет, після чого об'єднав компанії, які конкурували з ним, у American Tobacco Company, створивши таким чином монополію.

На початку 1900-х Дюк намагався підкорити британський ринок, дотримуючись стратегії, схожої на застосовану ним у США. Це призвело до консолідації британських виробників в єдину корпорацію Imperial Tobacco Company of Great Britain and Ireland, Ltd (Imperial Tobacco). Після двох років напруженого протистояння у Великій Британії Imperial Tobacco почала атаку на американський ринок, змусивши American Tobacco вступити в переговори. У підсумку було досягнуто згоди про розподіл сфер впливу: American Tobacco отримує американський ринок, Imperial Tobacco залишає за собою британські території, а решту світу забезпечує сигаретами спільна компанія British American Tobacco.

У цей період Дюк періодично наражався на позовні вимоги з боку ділових партнерів і акціонерів. У 1906 році American Tobacco Company була визнана винною в порушенні антитрестівського законодавства й примусово розділена на чотири компанії American Tobacco Company, Liggett and Myers, R.J. Reynolds і P. Lorillard Company.

У 1911 році Верховний суд США виніс рішення, яке припинило монополію American Tobacco Company. Компанія була розділена на кілька менших фірм, з яких під контролем Дюка залишилася тільки British-American Tobacco Company.

Текстильний бізнес

ред.

У 1892 році Дюки відкрили в Даремі першу текстильну фірму, на чолі якої став Бенджамін Ньютон Дюк.

Енергетичний бізнес

ред.

На зламі XIX і XX століть Джеймс Б'юкенен Дюк заснував American Development Company, яка почала скуповувати землі й права водокористування річки Катоба. У 1904 році він відкрив Catawba Power Company, а наступного року разом з братом — Southern Power Company, згодом перейменовану в Duke Power. Компанія стала основою енергетичної корпорації Duke Energy. Компанія поставляла електроенергію на текстильну фабрику Дюків і протягом 20 років розширилася в багато разів, довівши загальну кількість забезпечуваних нею виробництв до трьох сотень. Duke Power вибудувала електричну мережу, яка забезпечувала енергією міста Підмонта в Північній і Південній Кароліні. У 1928 році на заході Північної Кароліни з'явилося водосховище Лейк-Джеймс, яке забезпечувало виробництво електроенергії й отримало ім'я на честь Джеймса Б'юкенена Дюка.

Благодійність

ред.
 
Пам'ятник Д. Б. Дюку в кампусі Дюкського університету, робота скульптора Ч. Кека

У грудні 1924 року Дюк заснував Фонд Дюка, трастовий фонд з капіталом 40 млн доларів (430 млн доларів у 2005 році). Частина коштів була передана Триніті-коледжу. Даремський університет на прохання Дюка перейменований на Дюкський університет на честь його батька.

Особисте життя

ред.

Джеймс Б'юкенен Дюк був одружений двічі. У 1904 році він побрався з Ліліан Флетчер Маккріді. За два роки шлюб розпався. У 1907 році Дюк одружився з удовою Ненелайн Хольт Інмен. 22 листопада 1912 року в них народилася дочка Доріс. Вона виросла в Дюк Фармс в Гіллзборо, штатНью-Джерсі. Цю ділянку колишніх сільськогосподарських земель площею 8 км² її батько разом з ландшафтними архітекторами Джеймсом Лілом Грінліфом і Гораціо Бекінгемом перетворили в унікальний парк, який мав два зимових сади, дев'ять озер, 35 фонтанів, 45 будівель, незліченну кількість скульптур, більше 2,5 миль кам'яних огорож і більше 18 миль доріг[9].

Джеймс Б'юкенен Дюк помер 10 жовтня 1925 року в Нью-Йорку і похований разом з батьком і братом в меморіальній каплиці кампусу Дюкського університету.

Ім'я Джеймса Б'юкенена Дюка отримала головна бібліотека кампусу Університету Фурмана.

Заповіт

ред.

За заповітом Дюка приблизно половина його статку передавалася до Фонду Дюка, що збільшило його до 67 млн $ (725 млн $ в 2005 році). В установчих документах фонду Дюк особливо обумовив, що спрямовує кошти на підтримку Дюкського університету, Девідсон-коледжу, Університету Фурмана, Університету Джонсона Сміта, некомерційних лікарень і дитячих будинків Північної і Південної Кароліни, а також сільських парафій Методистської церкви Північної Кароліни, пасторів, що пішли на пенсію, і членів їхніх сімей.

Інша частина спадщини Дюка, приблизно 100 млн $ (1 млрд $ в 2005 році), перейшла до дванадцятирічної доньки Доріс, перетворивши її в «найбагатшу дівчинку у світі»[10]. Також Доріс висунула позов проти власної матері за контроль над Дюк Фармс і виграла його. Вважаючи, що Дюк Фармс нагадують їй про батька, Доріс Дюк не стала активно перебудовувати територію, змінивши тільки зимовий сад, щоб створити присвячені батькові Сади Дюка[11]. У цих садах представлена велика колекція скульптур, яка стала доступна для публіки в 1964 році. У травні 2008 року доступ до неї був закритий у зв'язку з перетворенням Дюк Фармс на заповідник навколишнього середовища й навчальний центр[12].

Примітки

ред.
  1. а б в Encyclopædia Britannica
  2. а б в SNAC — 2010.
  3. а б в NCpedia
  4. Find a Grave — 1996.
  5. Geni.com — 2006.
  6. James Buchanan Duke: Father of the Modern Cigarette. Архів оригіналу за 19 листопада 2020. Процитовано 7 березня 2016.
  7. The Duke Family and its Legacy. Архів оригіналу за 17 травня 2008. Процитовано 7 березня 2016.
  8. Durden, Robert Franklin, «The Dukes of Durham: 1865—1929», Duke University Press, 1975.
  9. The creation of Duke Farms. Архів оригіналу за 14 квітня 2016. Процитовано 21 квітня 2016.
  10. Doris Duke, 80, Heiress Whose Great Wealth Couldn't Buy Happiness, Is Dead
  11. The Gardens at Duke Farms. Архів оригіналу за 18 травня 2008. Процитовано 7 березня 2016.
  12. it's the final months of the gardens being on display in the greenhouses that have enchanted visitors since 1964. Архів оригіналу за 28 березня 2016. Процитовано 7 березня 2016.