Джеймс Ірвін
Джеймс Бенсон Ірвін (англ. James Irwin; 17 березня 1930, Пітсбург, Пенсільванія — 8 серпня 1991, Глінвуд Спрінгс, Колорадо) — полковник військово-повітряних сил США, астронавт, восьма людина на Місяці.
Джеймс Ірвін | |
---|---|
англ. James Benson Irwin | |
Народився | 17 березня 1930[4][1][…] Піттсбург, Пенсільванія, США[5] |
Помер | 8 серпня 1991[1][2][3] (61 рік) Ґленвуд-Спрінґс, Колорадо, США[5] ·інфаркт міокарда |
Поховання | Арлінгтонський національний цвинтар[6] |
Країна | США |
Діяльність | офіцер, космонавт, льотчик, бортінженер |
Alma mater | Університет Мічигану, Школа льотчиків-випробовувальників ВПС СШАd, Військово-морська Академія США і East High Schoold |
Знання мов | англійська |
Заклад | Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору |
Військове звання | полковник[d] |
Нагороди | |
IMDb | ID 0410393 |
|
Освіта
ред.- 1947 — у Солт Лейк Сіті (Юта) закінчив середню школу. (East High School).
- 1951 — служба у військово-повітряних силах США. Отримав кваліфікацію льотчика.
- 1957 — в Мічиганському університеті отримав ступінь магістра з навігації і пілотування літаків.
- 1957–1960 — працює на базі військово-повітряних сил США у штаті Огайо, бере участь у випробовуваннях ракети AIM-47.
- 1960–1961 — закінчує школу для льотчиків-випробовувальників (Air Force Experimental Flight Test Pilot School) на базі Едвардс Каліфорнії.
- грудень 1963 — навчання на базі Едвардс в Каліфорнії (Air Force Aerospace Research Pilot School)
Джеймс Ірвін закінчує школу молодших офіцерів (Squadron Officer School). Брав участь у роботі над літаком YF-12A, випробовуваннях літака F-12 на базі Едвардс в Каліфорнії.
- у липні 1972 вже у званні полковника перейшов до резерву (запасу).
Як пілот налітав 7 015 годин.
Кар'єра астронавта
ред.- 1963 — взяв участь у третьому наборі астронавтів NASA. Став одним з 34 фіналістів. Однак за медичними даними не пройшов, з уваги на те, що раніше під час польотів на літаках у 1961 зламав обидві ноги.
- 4 квітня 1966 включений до п'ятої групи астронавтів NASA (NASA 5).
- 1 червня 1968 — участь у програмі польотів на Місяць Аполлон, зокрема участь у випробовуванні модулів LM (LTA-8 — LM Test Article 8).
- 1969 — включений у резервний екіпаж місії Аполлон-10 та rezerwowej lotu Аполлон-12 i основний екіпаж — Аполлон-15 (як пілот місячного модуля).
- 27 липня — 7 серпня 1971 — брав участь у польоті на Місяць — місія Аполлон-15.
- серпень 1971 — включений до резервного екіпажу експедиції Аполлон-17.
- липень 1972 — припинення співпраці з NASA.
Космічні польоти
ред.Космічні польоти, в яких брав участь Джеймс Ірвін. | |||||
---|---|---|---|---|---|
№ | Дата старту | Дата приземлення | Космічний корабель | Функція | Тривалість |
1 | |||||
Особистий час перебування в космосі — 12 днів 7 годин 11 хвилин i 53 секунд. |
26 липня — 7 серпня 1971 — рілот місячного модуля «Falcon» місії Аполлон-15. Колеги Ірвіна по космічному польоту на Місяць:
- Девід Скотт — командир
- Альфред Ворден — пілот командного модуля
Після праці в НАСА Ірвін заснував у Колорадо Спрінгс релігійну організацію High Flight Foundation, яку очолив.
У восьмидесятих роках організував ряд експедицій на гору Арарат з метою пошуку залишків Ноєвого Ковчега. Стверджував, що з космосу спостерігав його фрагменти. Але ці експедиції були неуспішними.
Написав і видав книги:
- «To Rule The Night» (1973) (де виклав історію своєї праці в корпусі астронавтів, зокрема політ Аполлон-15).
- «More Than Earthlings» (1983),
- «More Than an Ark on Ararat» (1985)
- «Destination Moon» (1989).
Нагороди та відзнаки
ред.Примітки
ред.- ↑ а б в Encyclopædia Britannica
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ а б Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
- ↑ Ирвин Джеймс // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б Artists + Artworks
- ↑ https://ancexplorer.army.mil/publicwmv/index.html#/arlington-national/
Посилання
ред.- Biografia na stronie NASA [Архівовано 23 липня 2009 у Wayback Machine.](англ.)
- Biogram na stronie Spacefacts [Архівовано 23 лютого 2020 у Wayback Machine.](англ.)