Джаядева

Джаядева (*जयदेव, прибл. 1200 —дата смерті невідома) — індійський середньовічний поет за часів династії Східних Гангів та Сена.

Джаядева
Джаядева та Вішну
Народився	прибл. 1200 Орісса
Помер	невідомо Орісса
Діяльність	поет
Знання мов	санскрит
Magnum opus	Gita Govindad
Конфесія	вішнуїзм
Батько	Бходжадева
Мати	Рамадеві
У шлюбі з	Падмаваті
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Походив з відомої брамінської родини. Народився у с. Кендулі Сасан, поблизу храмового міста Пурі (Орісса). Навчався санскриту та танцям у храмі Курмапатака. Згодом сам викладав тут. Водночас йому надавали покровительство магараджи з династії Східних Гангів — Чогангадева та його син Раґхава. наприкінця жив при дворі магараджи Лакшманасени у Бенгалії.

Творчість

Уславився своєю поемою «Гітаговінда» («Пісня пастуху)» на санскриті. Вона формально побудована за зразком традиційної махакав'ї, але фактично і за стилем, і за композицією цей твір нового, незвичайного типу. Кожна глава поеми містить низку розділів, в які включені падавалі (пісні фольклорного походження), що вводяться одним або двома двустишиями. Ці пісні вкладаються в розмову Крішни або його коханої Радхі, або її подруги.

Поема розповідає про те, як Крішна охолов до Радхі і віддався любовним забавам з іншими пастушками. Подруга Радхі дорікає Крішну, розповідає йому про страждання Радхі, і він повертається до своєї істинної любові — радістю возз'єднання Крішни і Радхі завершується поема.

«Гітаговінда» — переважно ліричний твір, релігійне значення йому — до перетворення в канонічний текст вішнуїзма — надано пізніше. У той же час «Гітаговінда» завдяки органічному зв'язку з фольклором переступила рамки традиційної санскритської поетики і може розглядатися як твір бенгальської літератури.

Джерела

• Denise Cush, Catherine Robinson, Michael York (Hrsg.): Encyclopedia of Hinduism. London (u.a.), Routledge 2008