Джанфранческо Гуарнієрі

бразильський актор

Джанфранческо Гуарнієрі, італ. Gianfrancesco Guarnieri (* 6 серпня 1934(19340806), Мілан, — † 22 липня 2006, Сан-Паулу) — бразильський актор і драматург італійського походження.

Джанфранческо Гуарнієрі
Gianfrancesco Guarnieri
італ. Gianfrancesco Guarnieri
Guarnieri.jpg
Народився 6 серпня 1934(1934-08-06)
Мілан, Італія
Помер 22 липня 2006(2006-07-22) (71 рік)
Сан-Паулу, Бразилія
  • ниркова недостатність
  • Громадянство Flag of Italy (2003–2006).svg Італія
    Flag of Brazil.svg Бразилія
    Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
    Діяльність актор, драматург
    Роки діяльності 19682006
    Діти Flávio Guarnierid і Paulo Guarnierid
    IMDb nm0345427
    Нагороди та премії
    орден «За заслуги в культурі»

    CMNS: Джанфранческо Гуарнієрі
    Gianfrancesco Guarnieri
    у Вікісховищі

    БіографіяРедагувати

    Особисте життяРедагувати

    Джанфранческо Гуарнієрі народився в Мілані в сім'ї Ельзи і Едоардо Гуарнієрі. Коли йому були три роки, сім'я переїхала з фашистскої Італії до Бразилії. До переїзду в 1953 році до Сан-Паулу, він разом з сім'єю жив в передмісті Ріо-де-Жанейро, де, за його словами, на його майбутнє творчий розвиток надала великий вплив його дівчина Маргарида[1].

    Він був двічі одружений: з 1958 по 1965 роки на журналістці Сесілії Томпсон, а з 1965 року і до своєї смерті — на соціологові Ванії Сантанні. Від першого шлюбу народилося двоє дітей — Паула і Флавіу Гуарнієрі, що продовжили справу батька і що стали акторами. Від другого шлюбу народилося троє дітей — Клаудіу, Фернанду і Маріана.

    Кар'єраРедагувати

    Джанфранческо Гуарнієрі був помітною фігурою в бразильському театральному мистецтві. Його перша п'єса, написана у віці 21 року, «Eles não usam black-tie» («Вони не носять чорні краватки») і поставлена в 1958 році на сцені театра Арена стала першою бразильською п'єсою, що протрималася в репертуарі більше року. Успішна екранізація цієї п'єси в 1981 році, головні ролі в якій виконали він сам і Фернанда Монтенегро[2], укріпила значущість цієї соціальної драми. Режисер Леон Хірцман отримав спеціальне гран-прі журі, премію ФІПРЕССІ на Венеціанському кінофестивалі в 1982 році за свою роботу над цим фільмом. Гварнієрі є автором понад 20 п'єс, у тому числі і музичних.

    Крім театральної роботи, Джанфранчесько Гуарнієрі активно знімався на телебаченні, писав сценарії для телепередач і знімався в кінофільмах. За свою більш ніж сорокалітню кар'єру, він взяв участь більш ніж в 40 телевізійних проектах, знявся більш ніж в 10 кінофільмах.

    Відомість і популярність серед телеглядачів йому принесла роль Тоньо-«лунатика» з першої версії телесеріалу «Mulheres de Areia» («Жінки з піску») 1973 року. Останньою роботою стала роль Пеппе в телесеріалі «Belissima» («Беліссіма»).

    Він помер 22 липня 2006 року від хронічної ниркової недостатності, після 50 днів госпіталізації. Протягом останніх 5 років лікарі застосовували йому гемодіаліз[1].

    ПреміїРедагувати

    • 1965 — премія «Канданго» бразильського кінофестивалю — найкращий сценарій (фільм «Час і випадок Августу Матрага»)
    • 1979 — золотою «Кикито» на фестивалі в Грамадо — найкращий актор другого плану (фільм «Провінційний щоденник»)
    • 1974 — премія «APCA trophy» — найкращий телевізійний актор (серіал «Жінки з піску»)
    • 1982 — премія «APCA trophy» — найкращий актор (фільм «Вони не носять чорні краватки»)

    ПриміткиРедагувати

    1. а б Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березень 2016. Процитовано 6 серпень 2009. 
    2. http://www1.folha.uol.com.br/folha/ilustrada/ult90u475300.shtml

    ПосиланняРедагувати