Вікіпедія

Джанфранко Маттеолі

італійський футболіст

Джанфранко Маттеолі (італ. Gianfranco Matteoli; нар. 21 квітня 1959, Оводда) — італійський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Ф
Джанфранко Маттеолі
Джанфранко Маттеолі
Джанфранко Маттеолі
Маттеолі в «Інтері» наприкінці 1980-х
Особисті дані
Народження 21 квітня 1959(1959-04-21) (65 років)
  Оводда, Провінція Нуоро, Сардинія, Італія
Зріст 172 см
Вага 68 кг
Громадянство  Італія
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
1975 Італія «Канту»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1975–1976 Італія «Канту» 3 (0)
1976–1985 Італія «Комо» 102 (8)
1977–1978 →  Італія «Джуліанова» 8 (0)
1979–1980 →  Італія «Осімана» 31 (4)
1980–1982 →  Італія «Реджяна» 71 (8)
1985–1986 Італія «Сампдорія» 22 (1)
1986–1990 Італія «Інтернаціонале» 116 (5)
1990–1994 Італія «Кальярі» 130 (5)
1994–1995 Італія «Перуджа» 31 (3)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1984–1986 Італія Італія U-21 14 (0)
1986–1987 Італія Італія 6 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2001 Італія «Кальярі»
2005–2015 Італія «Кальярі» (техн.дир.)
2015–2016 Італія «Комо» (техн. асс.)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Маттеолі.

Виступав, зокрема, за «Інтернаціонале», з яким став чемпіоном Італії та володарем Суперкубка Італії, а також національну збірну Італії.

Клубна кар'єра ред.

Народився 21 квітня 1959 року в місті Оводда. Вихованець футбольної школи клубу «Канту». У дорослому футболі дебютував 1975 року у дорослій команді, в якій провів один сезон, взявши участь у 3 матчах Серії D.

1976 року Маттеолі перейшов у «Комо», але через деякий час відправився в оренду за ігровою практикою в «Джуліанову». У січні 1978 року Джанфракнко повернувся в Ларіо, але потім знову відправляється в оренду в «Осіману» і, нарешті, в «Реджані», де він грав два сезони і став повноцінним гравцем основного складу

Повернувшись влітку 1982 року до «Комо», після двох сезонів в Серії В він допоміг команді вийти до вищого дивізіону. Дебютував в Серії А 16 вересня 1984 року в матчі проти «Ювентуса» (0:0) і був визнаний одним з найкращих півзахисників сезону[1].

У 1985 році він переїхав до «Сампдорії», де провів лише один сезон, після чого за 4,8 мільярда лір був придбаний «Інтернаціонале»[2]. Міланці на чолі з Джованні Трапаттоні були однією з найкращих команд країни і 1989 року вибороли титул чемпіона Італії та стали володарем Суперкубка Італії. У цьому ж сезоні Маттеолі 27 листопада 1988 року встановив рекорд забивши найшвидший гол і історії Серії А, відзначившись у матчі проти «Чезени» через 9,9 секунд після початку гри. 10 січня 1993 року Марко Бранка пообив цей рекорд, забивши гол на 9,1 секунді, але і той рекорд був побитий — Паоло Поджи забив свій гол на 8,9 секунді матчу 2 грудня 2001 року[3].

1990 року уклав контракт з клубом «Кальярі», у складі якого провів наступні чотири роки своєї кар'єри гравця. Граючи у складі «Кальярі» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди і 1993 року допоміг клубу після багаторічної відсутності в єврокубках кваліфікуватись до Кубку УЄФА. Там клуб дійшов до півфіналу, де програв «Інтеру», який потім виграв турнір.

Завершив ігрову кар'єру у команді «Перуджа», за яку виступав протягом сезону 1994/95 років.

Виступи за збірні ред.

Протягом 1984—1986 років залучався до складу молодіжної збірної Італії, з якою став фіналістом молодіжного чемпіонату Європи 1986 року[1]. Всього на молодіжному рівні зіграв у 14 офіційних матчах.

6 грудня 1986 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Італії в матчі відбору на чемпіонат Європи 1988 року проти Мальти (2:0). Наступного року зіграв ще у двох матчах відбору та трьох товариських іграх, після чого за збірну більше не грав.

Кар'єра тренера ред.

З 1999 року працював тренером юнацької команди «Кальярі»[4], а 15 жовтня 2001 року після звільнення головного тренера першої команди Антоніо Сали Маттеолі став виконувачем головного тренера[5]. Однак 18 грудня після поганих результатів Маттеолі був звільнений і незабаром повернувся до роботи з молоддю[6].

29 грудня 2005 року обійняв посаду технічного директора «Кальярі»[7], де пропрацював протягом 10 років і покинув її 26 травня 2015 року[8].

1 листопада 2015 року він приєднався до «Комо», ставши технічним консультантом нового головного тренера клубу Джанлуки Фести[9], де пропрацював до березня.

4 липня 2016 року він був призначений куратором молодіжного сектору «Інтернаціонале»[10].

Статистика виступів ред.

Статистика виступів за збірну ред.

 Статистика матчів і голів за збірну —   Італія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
6-12-1986 Валлетта Мальта   0 – 2   Італія Відбір до ЧЄ 1988 -   74'
24-1-1987 Бергамо Італія   5 – 0   Мальта Відбір до ЧЄ 1988 -   56'
14-2-1987 Лісабон Португалія   0 – 1   Італія Відбір до ЧЄ 1988 -   76'
18-4-1987 Кельн ФРН   0 – 0   Італія товариський матч -   57'
10-6-1987 Цюрих Італія   3 – 1   Аргентина товариський матч -   77'
23-9-1987 Піза Італія   1 – 0   Югославія товариський матч -   53'
Усього Матчів 6 Голів 0

Титули і досягнення ред.

«Інтернаціонале»: 1988–1989
«Інтернаціонале»: 1989

Примітки ред.

  1. ↑ а б Panini, vol. 1. p. 20.
  2. ↑ Panini, vol. 3. p. 10.
  3. ↑ I 3 gol più veloci della storia. Corriere della Sera. 3 febbraio 2003. с. 41.
  4. ↑ Cagliari, un'isola al comando. 13 dicembre 2006.
  5. ↑ Cagliari: squadra affidata al duo Nuciari-Matteoli. 15 ottobre 2001.
  6. ↑ tuttomercatoweb.com, ред. (18 dicembre 2001). Cagliari: esonerato Nuciari, sulla panchina Sonetti.
  7. ↑ tuttomercatoweb.com, ред. (29 dicembre 2005). Cagliari: Matteoli promosso Direttore Tecnico.
  8. ↑ Comunicato della Società. 26 maggio 2015. Архів оригіналу за 26 maggio 2015. Процитовано 26 maggio 2015. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=sì (довідка)
  9. ↑ tuttomercatoweb.com, ред. (1º novembre 2015). Ufficiale: Como, Festa nuovo allenatore.
  10. ↑ fcinter1908.it, ред. (4 luglio 2016). Inter: dopo Samuel torna un altro ex. Per il settore giovanile scelto….

Джерела ред.

  • Calciatori ‒ La raccolta completa Panini 1961—2012, vol. 1 (1984—1985), ed. speciale per La Gazzetta dello Sport, Modena, Panini, 7 maggio 2012.
  • Calciatori ‒ La raccolta completa Panini 1961—2012, vol. 3 (1986—1987), ed. speciale per La Gazzetta dello Sport, Modena, Panini, 21 maggio 2012.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джанфранко_Маттеолі&oldid=37625120