Відкрити головне меню

Джай Сінґх II (3 листопада 1688 —21 вересня 1743) — раджпутський магараджа Амбера (потім Джайпура) у 1699—1743 роках, талановитий військовий, математик й астроном.

Джай Сінґх II
Jai Singh II.jpg
Народився 3 листопада 1688(16881103)
Амбер
Помер 21 вересня 1743
Джайпур
Діяльність математик
Титул магараджа
Термін 1699—1743
Попередник Бішан Сінґх
Наступник Ішварі Сінґх
Конфесія індуїзм
Рід Качваха
Батько Бішан Сінґх
У шлюбі з 3 дружини
Діти 4 сина

ЖиттєписРедагувати

Походив з клану Качваха. Син раджи Бішан Сінґха, якого падишах Ауранґзеб відсунув від усіх посад, позбавивши вищих рангів. У 1699 році після смерті батька Джай Сінґх трон Амбера. У 1700 році падишах наказав прибути військам до нього — у Декан. Проте Джай Сінґх зумів зібрати військо й з'єднатися з могольським правителем у Бурханпурі лише у 1701 році. Це викикало гнів останнього. Володарю Амбера вдалося повернути прихильність падишаха своєю звитягою під час облоги фортеці Хелна у 1702 році. За це Джай Сінґху повернуто вищий ранг та надано почесне звання Савай (тобто 1 з четвертю). Це значило, що раджпут не просто людина, а більше ніж 1 людина. Разом з тим дотримання традицій індуїзму не дозволило у 1704 році Джай Сінґху зайняти посаду субедара (намісника) Мальви.

Після смерті 1707 року Аурангзеба правитель Амбера підтримав як претендента на трон спочатку Мухаммад Азам-шаха, а потім його сина Бідар Бахта. Втім поразка останнього від Бахадур-шаха I призвело до необхідності шукати нових союзників. У 1708 році було укладено союзи із найсильнішими раджпутськими державами — Меваром (Амар Сінґхом II) й Марваром (Аджит Сінґхом). Після тривалою боротьби з Бахадур-шахом, а потім Джахандар-шахом раджпутам вдалося досягти вигідного миру. У 1714 році падишах Фарук-сіяр призначає Джай Сінґхза субедаром Мальви. Тут він протягом трьох років відбивав атаки маратхів.

Згодом Мухаммад Шах у 1716 році призначає Джай Сінґха II субедаром Аґри. Йому було доручено приборкати джатів на чолі із Чаруманом. Спочатку Джай захопив важливу фортецю Тхун, а потім (у 1721 році) зумів перетягнути на свій бік небожа правителя джатів — Бадан Сінґха. У 1720 році за наполяганням Джай Сингх падишах скасував джизью (податок на невірних).

У 1724 році Джай Сінґх II підтвердив союзний договір зі спадкоємцем Аджит Сінґха — Абхай Сінґхом щодо забезпечення прав раджпутів в імперії. У 1727 році засновує нову столицю, яку назвав на свою честь — Джайпур. Остаточно до нього перебрався у 1733 році. У 1728 році Джай Сінґх домігся сксування податку на паломництво індусів до святині в Гайє.

У 1729 році призначається субедаром Мальви, щоб знову відбити наступ маратхів. Проте він зміг лише дипломатичними заходати відновити владу моголів у фортеці Манду. після цього у 1730 році залишив цю провнцію. У 1732 році призначається субедаром Мальви. Знову захищав провінцію від маратхів. Втім у 1737 році внаслідок інтриг при дворі падишаха був позбавлений посади субедара. Після цього маратхи швидко захопили Мальву.

З цього моменту Джай Сінґх II не з'являлся при дворі падишаха у Делі. Значну увагу приділяв уагу зміцненю столицю та готувався до підкорення усієї Раджпутани. Провів військову реформу, завдяки чого став більше використовувати гармати та мушкети. Приділяв увагу посиленю піхоти, перетвореню її у рівноцінний рід військ поряд з кіннотою. Разом з тим намагався об'єднати усіх раджпутських правителів для оборони краю від зовнішніх ворогів. Втім зазнав тут невдачі.

Помер 21 вересня 1743 року у Джайпурі, залишивши владу синові Ішварі Сінґху.

НаукаРедагувати

Замолоду зацікавився астрономією та математикою. Захоплювався працею «Нові астрономічні таблиці» Улугбека. При своєму дворі зібрав Уддамбрі Гуджараті, автора перекладу індійських таблиць логарифмів, перекладача творів Улугбека; автронів та математиків Ратнакара, Джаганатха.

 
Джантар-Мантар. м. Джайпур

У 1724 році розпочав будівництво першої обсерваторії Джантар-Мантар. Найзначущим був «Імператорський інструмент» — сонячний годинник й гномон заввишки 17 м. Найбільшим інструментом став Самрат Джантра. Усього зведено 5 обсерваторій: у Джайпурі, Делі, Матхурі, Удджайні, Бенаресі. Проте недоліком усіх інструментів була статичнійсть, Джай Сінґх II не врахував можливі внутрішні зрушення та зсуви ґрунту.

Свої знання виклав у праці «Зідж Мухаммад-шаха». Його написано мовою фарсі. Тут йдеться про календар, сферичну тригономерію і астрономічні спостереження, про рух зірок та планет, а також міститься відомості про західну астрономію. В доробку правителя Джайпура є також «Трактат про астролябію», переклад праць Джона Непера.

ДжерелаРедагувати

  • Baber, Zaheer (1996), The Science of Empire: Scientific Knowledge, Civilization, and Colonial Rule in India, State University of New York Press, pp. 82-90, ISBN 0-7914-2919-9
  • Edward MacLagan, The Jesuits and the Great Mogul, London, Burns, Oates Ltd, 1932, pp.133-135.