Вікіпедія

Джавайро Ділросун

нідерландський футболіст

Джавайро Джорено Фаустіно Ділросун (нід. Javairô Joreno Faustino Dilrosun; нар. 22 червня 1998, Амстердам) — нідерландський футболіст суринамського[2] походження, крайній нападник клубу «Феєнорд». Виступав за збірну Нідерландів.

Ф
Джавайро Ділросун
Особисті дані
Повне ім'я Джавайро Джорено Фаустіно
Ділросун
Народження 22 червня 1998(1998-06-22)[1] (25 років)
  Амстердам, Нідерланди
Вага 74 кг
Громадянство  Нідерланди
Позиція вінгер
Інформація про клуб
Поточний клуб Нідерланди «Феєнорд»
Номер 11
Юнацькі клуби
2005–2006
2006–2014
2014–2018 		Нідерланди АСВ «Арсенал»[nl]
Нідерланди «Аякс» (Амстердам)
Англія «Манчестер Сіті»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2018–2019 Німеччина «Герта II» 4 (0)
2018–2022 Німеччина «Герта» 54 (6)
2021–2022 →  Франція «Бордо» 32 (2)
2022– Нідерланди «Феєнорд» 22 (5)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2013 Нідерланди Нідерланди (U-15) 4 (1)
2013–2014 Нідерланди Нідерланди (U-16) 10 (6)
2014–2015 Нідерланди Нідерланди (U-17) 14 (5)
2015 Нідерланди Нідерланди (U-18) 2 (0)
2015–2017 Нідерланди Нідерланди (U-19) 15 (2)
2018 Нідерланди Нідерланди (U-20) 2 (1)
2018–2021 Нідерланди Нідерланди (U-21) 12 (2)
2018– Нідерланди Нідерланди 1 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 1 березня 2023.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 1 березня 2023.

Клубна кар'єра ред.

Ранні роки ред.

Джавайро Ділросун народився 22 червня 1998 року в Амстердамі. Почав займатися футболом у чотири роки, згодом приєднався до дитячої команди АСВ «Арсенал»[nl]. Клубу довелося просити у футбольного союзу Нідерландів дозвіл на виступ Ділросуна за команду в матчах, оскільки гравець був надто молодим[3]. Своїми виступами Джавайро швидко привернув до себе увагу академій провідних команд країни і в 2006 році перейшов до складу футбольної академії «Аякса»[4], де вісім років виступав за команди різного віку. Влітку 2014 року гравець перейшов до англійського «Манчестер Сіті», оскільки не бачив подальших перспектив у своїх виступах за «Аякс»[3].

Чотири сезони Ділросун виступав за молодіжний склад «Сіті», провівши 27 матчів у Прем'єр-лізі 2 та 8 матчів у Юнацькій лізі УЄФА[5]. Виступами за основну команду футболіст не відзначився. Після закінчення сезону 2017/18 контракт гравця з англійською командою добігав кінця і незважаючи на те, що «Манчестер Сіті» запропонував Джавайро новий, 3 травня 2018 року клуб німецької Бундесліги «Герта» оголосив про підписання з Ділросуном довгострокового контракту на чотири роки[6], починаючи з 1 липня 2018 року[4]. Повідомлялося, що інтерес до гравця також виявляли «Бенфіка», «Ліверпуль», «Ювентус», а також деякі клуби з Німеччини[6][7].

«Герта» ред.

Перші офіційні матчі в Німеччині Ділросун провів у серпні за резервну команду «Герти» у Регіональній лізі[8]. 2 вересня 2018 року гравець дебютував у чемпіонаті Німеччини, замінивши на початку гостьового матчу проти «Шальке 04» Каріма Рекіка, який травмувався. На 15-й хвилині зустрічі з передачі Ділросуна Ондрей Дуда забив перший гол у матчі. Гра завершилася перемогою «Герти» з рахунком 2:0[9]. 15 вересня Ділросун вперше вийшов на поле у стартовому складі в чемпіонаті і в цьому ж матчі забив свій перший гол у Бундеслізі, відкривши рахунок у гостьовій грі проти «Вольфсбурга», що завершилася з рахунком 2:2[10]. У листопаді під час виступів за збірну Нідерландів Джавайро зазнав травми. Оговтавшись від неї, він взяв участь у товариському матчі проти «Айнтрахту» з Брауншвейгва, який відбувся 31 січня 2019 року. У ході гри футболіст знову травмувався і змушений був замінитися[11] .

31 серпня 2021 року був відданий в оренду до французького клубу «Бордо» на сезон із правом викупу. Там він дебютував 12 вересня 2021 року в матчі Ліги 1 проти «Ланса»[12]. 19 грудня 2021 року Ділросун забив свій перший гол за клуб в Кубку Франції проти «Жумо Мзуазії». Всього у 32 іграх чемпіонату він 19 разів виходив у стартовому складі та забив 2 голи, але команда за підсумками сезону вилетіла до Ліги 2, через що клуб відмовився від викупу контракту гравця[13].

«Феєнорд» ред.

11 липня 2022 року Ділросун підписав чотирирічний контракт з нідерландським «Феєнордом»[14], за який дебютував в Ередивізі 7 серпня 2022 року проти «Вітессе» (5:2), забивши у цій грі дебютний гол за роттердамців[15].

Кар'єра у збірній ред.

Джавайро Ділросун виступав за юнацькі та молодіжні збірні Нідерландів різного віку[7]. Вперше він був викликаний в юнацьку збірну до 15 років у квітні 2013 року для участі в товариських матчах, де в 4 матчах відзначився один раз, забивши гол у грі проти Німеччини[16]. 13 лютого 2015 року в матчі юнацької збірної Нідерландів до 17 років Ділросун забив три м'ячі у ворота Англії[3][17]. У складі збірної до 17 років гравець взяв участь у юнацькому чемпіонаті Європи 2015 року, зігравши у всіх трьох матчах групового етапу, але в раунд плей-оф Нідерланди не пробилися, поступившись місцем у групі Англії та Італії.

У листопаді 2015 року він також двічі зіграв у збірній до 18 років, граючи проти однолітків з Німеччини (1:0)[18] та Туреччини (0:0)[19].

Влітку 2017 року Ділросун у складі збірної Нідерландів до 19 років взяв участь у юнацькому чемпіонаті Європи, де зіграв у всіх матчах своєї команди і разом з нею пробився до півфіналу, в якому Нідерланди поступилися Португалії з рахунком 0:1[7]. На турнірі футболіст відзначився двома гольовими передачами у першому матчі групового етапу проти збірної Німеччини[6].

2018 року провів два матчі за збірну Нідерландів до 20 років і забив гол у грі проти Чехії (1:3)[20]. Того ж року дебютував за молодіжну команду в матчі проти Болівії[21]. У її складі був учасником молодіжного чемпіонату Європи 2021 року, дійшовши до півфіналу.

Восени 2018 року головний тренер національної збірної Нідерландів Рональд Куман запросив Джавайро до своєї команди, 9 листопада було оголошено про включення Ділросуна в заявку для участі в матчах групового етапу Ліги націй УЄФА проти Франції та Німеччини[22][23][24]. Футболіст дебютував за збірну Нідерландів 19 листопада 2018 року у матчі проти Німеччини. Він з'явився на полі після перерви між таймами, замінивши Раяна Бабеля, який травмувався. Однак через 21 хвилину Ділросун сам отримав травму і був замінений на Люка де Йонга[25]. Тим самим Джавайро став першим гравцем збірної Нідерландів, який у дебютному матчі вийшов на заміну, а потім був замінений сам[26].

Ігрова характеристика ред.

За словами футболіста в дитинстві він багато грав у вуличний футбол і багато своїх футбольних навичок набув граючи на вулиці. Ділросун має гарну швидкість і техніку, може зіграти як на будь-якому з флангів, так і на позиції центрального нападника[7].

Особисте життя ред.

Джавайро Ділросун захоплюється відеоіграми, зокрема на PlayStation[7].

Є племінником чемпіона Європи 1988 року у складі Нідерландів Гералда Ваненбурга[27].

Титули і досягнення ред.

«Феєнорд»: 2022-23

Примітки ред.

  1. ↑ Transfermarkt.de — 2000.
  2. ↑ Javairo Dilrosun: 5 things on Hertha Berlin's summer arrival from Manchester City. Бундесліга (Німеччина). Deutsche Fußball Liga. 5 травня 2018. Архів оригіналу за 11 липня 2018. Процитовано 2 вересня 2018.
  3. ↑ а б в Talent van de week: Dilrosun (нід.). www.onsoranje.nl. Архів оригіналу за 27 квітня 2019. Процитовано 15 лютого 2019.
  4. ↑ а б Hertha BSC verpflichtet Javairo Dilrosun (нім.). www.herthabsc.de. Архів оригіналу за 4 травня 2018. Процитовано 15 лютого 2019.
  5. ↑ Javairo Dilrosun detailed stats (англ.). www.transfermarkt.com. Архів оригіналу за 15 лютого 2019. Процитовано 15 лютого 2019.
  6. ↑ а б в Dardai: "Die Fans werden Spaß haben mit ihm" (нім.). www.kicker.de. Архів оригіналу за 24 лютого 2019. Процитовано 15 лютого 2019.
  7. ↑ а б в г д Javairo Dilrosun: 5 things on Hertha Berlin's summer arrival from Manchester City (англ.). www.bundesliga.com. Архів оригіналу за 11 липня 2018. Процитовано 15 лютого 2019.
  8. ↑ Javairo Dilrosun detailed stats (Hertha II) (англ.). www.transfermarkt.com. Архів оригіналу за 16 лютого 2019. Процитовано 15 лютого 2019.
  9. ↑ Caligiuri verschießt, Duda trifft doppelt, Konoplyanka fliegt (нім.). www.kicker.de. Архів оригіналу за 5 вересня 2018. Процитовано 15 лютого 2019.
  10. ↑ VfL und Hertha feiern Spektakel (нім.). www.sport1.de. Архів оригіналу за 16 вересня 2018. Процитовано 15 лютого 2019.
  11. ↑ Javairo Dilrosun verletzt sich beim Hertha-Testspiel (нім.). www.morgenpost.de. Архів оригіналу за 16 лютого 2019. Процитовано 15 лютого 2019.
  12. ↑ Javairô Dilrosun - Detaillierte Leistungsdaten. www.transfermarkt.de (нім.). Процитовано 1 березня 2023.
  13. ↑ Bordeaux wird Kaufoption für Dilrosun nicht ziehen. kicker (de-DE) . Процитовано 1 березня 2023.
  14. ↑ Javairo Dilrosun tekent tot 2026 bij Feyenoord (нід.). Процитовано 1 березня 2023.
  15. ↑ Feyenoord komt vroege achterstand te boven en walst dankzij debutanten over Vitesse heen. www.rijnmond.nl (нід.). 7 серпня 2022. Процитовано 1 березня 2023.
  16. ↑ Javairo Dilrosun detailed stats (Netherlands U15) (англ.). www.transfermarkt.com. Архів оригіналу за 16 лютого 2019. Процитовано 15 лютого 2019.
  17. ↑ England U17 0:7 Netherlands U17 (англ.). www.transfermarkt.com. Архів оригіналу за 16 лютого 2019. Процитовано 15 лютого 2019.
  18. ↑ Nederland O18 1–0 Duitsland O18 [Netherlands U18 1–0 Germany U18]. onsoranje.nl (Dutch) . Футбольна федерація Нідерландів. 12 листопада 2015. Архів оригіналу за 16 червня 2017. Процитовано 2 вересня 2018.
  19. ↑ Nederland O18 0–0 Turkije O18 [Netherlands U18 0–0 Turkey U18]. onsoranje.nl (Dutch) . Футбольна федерація Нідерландів. 14 листопада 2015. Архів оригіналу за 16 червня 2017. Процитовано 2 вересня 2018.
  20. ↑ Javairô Dilrosun: Jeugd mannen beloftenelftal [Javairô Dilrosun: Youth promises team men]. onsoranje.nl (Dutch) . Футбольна федерація Нідерландів. Архів оригіналу за 2 вересня 2018. Процитовано 2 вересня 2018.
  21. ↑ Javairô Dilrosun: Jong Oranje [Javairô Dilrosun: Young Orange]. onsoranje.nl (Dutch) . Футбольна федерація Нідерландів. Архів оригіналу за 2 вересня 2018. Процитовано 2 вересня 2018.
  22. ↑ Koeman confirms Netherlands squad for France and Germany clashes (англ.). www.football-oranje.com. Архів оригіналу за 16 лютого 2019. Процитовано 15 лютого 2019.
  23. ↑ Dilrosun earns first Netherlands call-up alongside De Jong & Depay (англ.). www.goal.com. Архів оригіналу за 16 лютого 2019. Процитовано 15 лютого 2019.
  24. ↑ Dilrosun earns first Netherlands call-up alongside De Jong & Depay (англ.). www.usatoday.com. Архів оригіналу за 16 лютого 2019. Процитовано 15 лютого 2019.
  25. ↑ Germany 2:2 Netherlands (англ.). www.transfermarkt.com. Архів оригіналу за 16 лютого 2019. Процитовано 15 лютого 2019.
  26. ↑ Alle debutanten in Nederlands Elftal sinds 1905 (нід.). www.voetbalstats.nl. Архів оригіналу за 31 січня 2019. Процитовано 15 лютого 2019.
  27. ↑ ‘Mijn debuut in Oranje tel ik niet. Ik wil het snel overdoen’ (нід.). www.ad.nl. Архів оригіналу за 16 лютого 2019. Процитовано 15 лютого 2019.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джавайро_Ділросун&oldid=40627511