Відкрити головне меню

Деци́м Лабе́рій (106 — 43 роки до н. е.) — давньоримський письменник, майстер жанру мім часів пізньої Римської республіки.

Децим Лаберій
Народився 106 до н. е.[1], бл. 105 до н. е. або 113 до н. е.[2]
Помер 43 до н. е.[3][4]
Громадянство
(підданство)
Стародавній Рим
Діяльність письменник, драматург, військовослужбовець, поет, mimographer
Володіє мовами латина[4]

ЖиттєписРедагувати

Стосовно місця народження Лаберія немає відомостей. Він належав до давньоримського стану вершників. Як забавку складав міми. У часи Помпея, Цицерона та Цезаря він та Публій Сір були найвідомішими авторами мімічних творів. За переконаннями Лаберій був республіканцем й багато з його творів присвячена критиці Гая Цезаря. Окрім того темами Лаберія були побутові сценки, багато буффонади. Утім як для вершника складання мімів було не зовсім природно і в покарання Цезар наказав Лаберію у 46 році до н. е. виступити на сцені зі своїми творами у змаганні з Публієм Сіром. Це тягло за собою позбавлення звання вершника. У результаті Децим Лаберій переміг свого суперника й Цезар подарував йому 500 тисяч сестерціїв й каблучку вершника, що повернуло Лаберія до колишнього стану.

З робіт Лаберія відомо 43, але до тепер зберіглося лише 150 віршів. Найпопулярнішими є «Повни», «Салінатор» та «Діва».

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Iohannes Albertus Fabricius, Bibliotheca Latina (Hamburgi: Schillerus, 1712) textus pp. 285—286 (лат.)
  • Werner A. Krenkel: Caesar und der Mimus des Laberius. Berichte aus den Sitzungen der Joachim-Jungius-Gesellschaft der Wissenschaften e.V., Hamburg, 12,1. Vandenhoeck & Ruprecht, Göttingen 1994. (нім.)