Відкрити головне меню

Десант в Здудичах, що відбувся 26 червня 1944 року, був здійснений за допомогою кораблів Дніпровської військової флотилії в часі Білоруської наступальної операції 1944 року.

Десант в Здудичах
Катер Дніпровської військової флотилії.jpg
Катер Дніпровської військової флотилії
Дата: 25 червня 1944
Місце: Здудичі, Свєтлогорський район, Гомельська область
Результат:
Сторони
СРСР СРСР Третій Рейх Третій Рейх
Командувачі
СРСР СРСР капітан 3-го рангу А. І. Песков Третій Рейх Третій Рейх невідомо
Військові сили
СРСР СРСР дві стрілецькі роти, 4 артилерійські катери, 8 катерів артилерійської підтримки, 2 катери-тральщики Третій Рейх Третій Рейх угрупування 9-ї армії Третього Рейху невідомої кількості
Втрати
СРСР СРСР декілька катерів отримали осколкові ушкодження, поранено кілька червоноармійців Третій Рейх Третій Рейх захоплено німецькі військові трофеї

Задум десантуванняРедагувати

З першого дня проведення радянськими військами операції «Багратіон» катери Дніпровської військової флотилії, котрою командував каперанг Віссаріон Григор'єв, підтримували наступ частин 65-ї армії (командир — генерал-полковник Павло Батов Першого Білоруського фронту (командир — генерал армії — Костянтин Рокоссовський), котра наступала долиною річки Березина.

З метою ліквідації великого угрупування нацистських сил 9-ї армії (генерал піхоти Ганс Йордан) групи армій «Центр» поблизу сіл Здудичі — Паричі, котре відбило перші радянські атаки, приймається рішення висадити річковий десант на околиці села Здудичі — задля швидшого зайняття його і унеможливлення прогальмовування радянського наступу — село було німцями перетворене на потужний оборонний вузол[1].

До десанту виділено стрілецьку роту, для її доставлення в плановане місце десантування — 4 артилерійські катери, в загоні артилерійської підтримки знаходилося 8 катерів, 2 катери-тральщики (капітан-лейтенант Олег Селянкін, учасник боїв під Сталінградом) забезпечували похід; командиром операції призначений капітан 3-го рангу А. І. Песков[2]. Командир бригади кораблів каперанг Степан Лялько після консультації з командиром 105-го стрілецького корпусу генерал-майором Д. Ф. Алексеєвим доповів по висхідній про доцільність та корисність десантної операції[3].

Перебіг операціїРедагувати

25 червня з настанням темряви катери вирушають до визначеного місця висадження десанту. Після непомітного перетинання лінії фронту радянським десантом було виявлено німецьке плавуче заміноване загородження, що перекривало рух річкою, цю перепону мінери Дніпровської флотилії змогли приховано розвести — нацистські сили не почули за гримотінням боїв сусідніх над Березиною. До місця висадки десантні сили змогли підійти непоміченими, однак при наближенні до берега катери були виявлені. Німецька батарея була швидко притлумлена — частина артилерійських катерів, виділених в загін артпідтримки, мала на озброєнні реактивні установки «Катюша», потрапляння в кораблі з німецького боку не було.

По десантниках було ведено вогонь артилерійський та мінометний, окрім того почала обстріл розміщена на березі — на випадок появи радянських катерів — німецька гарматна батарея.

Десантована рота за підтримки вогню артилерійських катерів змогла на березі зайняти німецькі три траншейні лінії і в них зайняла оборону. Корабельний загін десантування в стислі терміни зміг здійснити ще один рейс та висадив на берег іще одну роту; після 3-годинного бою близько 4-ї ранку Здудичі та Судовіцу були зайняті радянськими військами, захоплено німецькі військові трофеї[4].

Зайняття Здудичів позитивним чином відобразилося на перебігу Бобруйської операції, здійснюваної радянськими військами (згідно радянських джерел).

Згідно з радянськими даними, декілька катерів отримали осколкові ушкодження, поранено кілька червоноармійців, серед них командир командир загону старший лейтенант Б. І. Цейтлін[5].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати