Дерябін Степан Андрійович

Степан Андрійович Дерябін (10 листопада 1906(19061110), село Дерябіно Меркушинської волості Верхотурського повіту Пермської губернії, тепер Верхотурський міський округ, Свердловська область, Російська Федерація — 20 лютого 1993, місто Москва, Російська Федерація) — радянський діяч, секретар ЦК КП Естонії. Член Бюро ЦК КП Естонії в 1951—1952 роках. Депутат Верховної ради РРФСР 2—3-го скликань.

Дерябін Степан Андрійович
Народився 28 жовтня (10 листопада) 1906
Дерябіно (Верхотурський міський округ), Верхотурський повітd, Пермська губернія, Російська імперія
Помер 20 лютого 1993(1993-02-20) (86 років)
Москва, Росія
Країна  Російська імперія
 РРФСР
 СРСР
 Росія
Національність росіянин
Діяльність державний діяч
Знання мов російська
Партія КПРС
Діти Yury Deryabind
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня орден «Знак Пошани» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Життєпис ред.

Народився в селянській родині. З дитинства працював у своєму господарстві, був лісорубом за наймом. Вступив до комсомолу, очолював комсомольський осередок. До 1926 року — секретар сільського комітету Спілки робітників землі і лісу.

У 1926 році вступив до Нижньо-Тагільської школи радянського та партійного будівництва. Член ВКП(б) з 1927 року.

У 1928 році працював завідувачем хати-читальні та секретарем комсомольського осередку в селі Дерябіно Уральської області.

У 1928—1929 роках — завідувач культурно-пропагандистського відділу Верхотурського районного комітету ВЛКСМ Уральської області.

У 1929—1930 роках — відповідальний секретар Петрокам'янського районного комітету ВЛКСМ; відповідальний секретар Макушинського районного комітету ВЛКСМ Уральської області.

У 1930—1931 роках — завідувач сільськогосподарського сектору Уральського обласного комітету ВЛКСМ.

У 1931—1933 роках — директор молодіжного дослідно-зразкового радгоспу «Більшовик» села Карачельське Шумихинського району Уральської області.

У 1933—1935 роках — директор зернорадгоспу «Білозерський» Білозерського району Свердловської області.

З вересня 1935 по серпень 1938 року — студент Всесоюзної академії соціалістичного землеробства.

У жовтні 1938 — 1940 року — директор радгоспу «Магнітний» Челябінської області.

До серпня 1940 року — заступник завідувача, із серпня 1940 по лютий 1943 року — завідувач сільськогосподарського відділу Челябінського обласного комітету ВКП(б).

У лютому 1943 — листопаді 1947 року — 2-й секретар Курганського обласного комітету ВКП(б).

У листопаді 1947 — березні 1948 року — 3-й секретар Вологодського обласного комітету ВКП(б).

31 березня 1948 — червень 1951 року — 2-й секретар Вологодського обласного комітету ВКП(б).

14 квітня 1951 — 16 вересня 1952 року — секретар ЦК КП(б) Естонії.

У грудні 1953 — 1954 року — завідувач сільськогосподарського відділу Татарського обласного комітету КПРС.

У 1954 — грудні 1959 року — завідувач сільськогосподарського відділу Томського обласного комітету КПРС; секретар Томського обласного комітету КПРС.

У грудні 1959 — 1961 року — начальник Управління радгоспів Міністерства сільського господарства РРФСР.

У 1962—1965 роках — начальник Головного виробничого управління Уральського регіону Міністерства заготівель та виробництва сільськогосподарських продуктів РРФСР.

У 1965—1968 роках — начальник Головного виробничого управління Уралу та Західного Сибіру Міністерства сільського господарства РРФСР.

З травня 1968 року — на пенсії.

У 1968—1973 роках — науковий співробітник Всесоюзного інституту науково-технічної інформації із сільського господарства.

Потім — персональний пенсіонер. Помер 20 лютого 1993 року в Москві.

Звання ред.

Нагороди і відзнаки ред.

Примітки ред.

Джерела ред.