Відкрити головне меню

Ксе́нія Гео́ргіївна Держи́нська (6 лютого 1889 — 9 червня 1951) — радянська оперна співачка (сопрано), Народна артистка СРСР (1937)[1], двоюрідна сестра композитора Миколи Вілінського та музикознавця — Олександра Оссовського[2]

Держинська Ксенія Георгіївна
Ксения Георгиевна Держинская.jpg
Основна інформація
Дата народження 6 лютого 1889(1889-02-06)
Місце народження Київ
Дата смерті 9 червня 1951(1951-06-09) (62 роки)
Місце смерті Москва
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперіяСРСР СРСР
Професії оперна співачка, музична педагогиня
Праця в операх Большой театр
Співацький голос сопрано
Нагороди Народний артист СРСР
Файли у Вікісховищі?
Ксенія Держинська, портрет роботи М. Нестерова, Третьяковська галерея

Народилася у Києві в сім'ї спадкових київських дворян. Батько — Держинський Георгій Георгійович був викладачем математики. Мати — Черкунова Марія Никифорівна походила з роду Залізняків (бабуся Ксенії Держинської, Миколи Вілінського та Олександра Оссовського — Олександра Максимівна Залізняк). Навчалася у Фундуклеївській гімназії. Велику роль у становленні її музичної кар'єри зіграв С. В. Рахманінов, який високо оцінив її здібності[3][4]. Училася в Києві й в Петербурзі, в 19131915 співала в московському оперному театрі «Народний дім», якийсь час удосконалювалася в Берлині. В 1915 була прийнята в трупу Великого театру, де працювала до 1948.

Великий вплив на формування творчої особистості Держинської зробили режисер К. С. Станіславський, а також диригент Вацлав Сук, під орудою якого Держинська проспівала партії Лізи («Пікова дама» П. І. Чайковського), Настасію («Чародійка»), Февронію («Кітеж» Римського-Корсакова) та інші. Одна із провідних оперних співачок свого часу, Держинська мала широкий діапазон, силою й красою тембру голосу, володіла драматичною майстерність. В 19481951 була професором класу вокалу в Московській консерваторії.

Померла в Москві, похована на Новодівочому цвинтарі.

ДжерелаРедагувати

Література і посиланняРедагувати