Державний конгрес Сан-Марино
Державний конгрес Сан-Марино — вищий орган виконавчої влади Сан-Марино[1].
| Державний конгрес Сан-Марино | |
| Дата створення / заснування | 15 травня 1945 |
|---|---|
| Голова | Мірко Томассоніd |
| Країна |
 Сан-Марино |
| Юрисдикція | Сан-Марино |
| Розташування штаб-квартири | Сан-Марино |
| Офіційний сайт | |
 Державний конгрес Сан-Марино у Вікісховищі | |
Діяльність
ред.Державний конгрес складається з 10 членів, які обираються Генеральною радою серед своїх членів, стаючи таким чином парламентським комітетом. Загалом термін повноважень Державного конгресу становить 5 років, як і в Генеральної ради, але він може бути розпущений шляхом парламентського вотуму недовіри.
Трьома найважливішими посадами є секретар закордонних справ, секретар внутрішніх справ та секретар скарбниці, які прямо обираються Генеральною радою. Інші 7 конгресменів призначаються, а міністерства отримують пізніше за рішенням розподілу посад Державного конгресу.
Голова уряду
ред.- Державний секретар — Паскуале Валентіні (англ. Pasquale Valentini).
Кабінет міністрів
ред.Склад чинного уряду подано станом на 1 квітня 2013 року[1].
| Логотип | Міністерство | Міністр | Фото | Час на посаді | Партія | Вебсайт | ||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Секретаріат зовнішніх і політичних справ, телекомунікації та перевезень | Паскуале Валентіні (Pasquale Valentini) |
|
||||||
| Секретар бюджету і фінансів | Клаудіо Фелічі (Claudio Felici) |
|
||||||
| Секретар внутрішньої та цивільної оборони | Валерія Чіаватта (Valeria Ciavatta) |
|
||||||
| Секретар державної освіти, культури та молодіжної політики | Ромео Моррі (Romeo Morri) |
|
||||||
| Секретар охорони здоров'я, соціальної безпеки та справ | Клаудіо Подескі (Claudio Podeschi) |
|
||||||
| Секретар праці | Франческо Муссоні (Francesco Mussoni) |
|
||||||
| Секретар промисловості та торгівлі | Марко Ардзіллі (Marco Arzilli) |
|
||||||
| Секретар території, екології та сільського господарства | Джан Карло Вентуріні (Gian Carlo Venturini) |
|
||||||
| Секретар туризму, спорту, економічного планування | Фабіо Берарді (Fabio Berardi) |
|
||||||
| Секретар юстиції, інформації та досліджень | Аугусто Касалі (Augusto Casali) |
|
||||||
Будівля
ред.Історія
ред.Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ а б (англ.) San Marino // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 16 червня. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
Література
ред.- Державний лад країн світу : довідник / В. М. Шаповал. — К. : Український центр правничих студій, 1999. — 318 с. — ISBN 966-7630-00-5.
- Конституційне право зарубіжних країн : підручник для студентів юрид. вищ. навч. закладів і факультетів / В. М. Шаповал. — вид. 4-те. — К. : Вища школа, 2001. — 262 с. — ISBN 966-505-126-1.
Посилання
ред.| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Державний конгрес Сан-Марино |
- (італ.) Офіційний сайт Генеральної ради Сан-Марино. [Архівовано 1 лютого 2001 у Wayback Machine.]