Дергачі (Севастополь)
Дергачі (крим. Derhaçi) або Ознобішино — район у складі Нахімівського району міста Севастополь.[1]
| Дергачі | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| Координати: 44°34′29″ пн. ш. 33°34′51″ сх. д. / 44.574628° пн. ш. 33.580972° сх. д. | ||||
| Країна |
 Україна | |||
| Район | Нахімовський район | |||
| Адмінодиниця | Нахімовський район | |||
| Карта | ||||
  Дергачі Дергачі (Sevastopol) | ||||
Опис ред.
Мікрорайон знаходиться на схід від висоти Мікрюкова, біля дороги, що веде до Сапун-гори. Назва виникла незадовго до Кримської війни, походить від імені власника хутора «Дергачова». Таке ж походження й іншої менш відомої назви цієї місцевості «Ознобішино»: морський офіцер І. І. Ознобішин був першим власником цього хутора.[2]
Сьогодні в районі Дергачів розташований цвинтар воїнів Великої Вітчизняної війни. Севастопольці називають його цвинтарем Горпищенка, на згадку про учасника оборони Севастополя в 1941—1942 рр. командира 8-ї бригади морської піхоти полковника П. Ф. Горпищенка, похованого тут.[3]
Історія ред.
Історія хутора починається ще наприкінці XVIII століття, коли Федір Ушаков почав роздавати землі на околицях Севастополя під будівництво будинків старшим офіцерам. На цих земельних наділах офіцерам наказувалося і вести присадибне господарство, вирощувати овочі для покращення харчування своїх екіпажів. Так земельний наділ отримав Ілля Іванович Ознобішин, що відзначився у битві при мисі Каліакрія у 1790 році, командуючи кораблем «Покров Богородиці», за що був нагороджений орденом Святого Георгія IV ступеня.
1798 року вже у капітана 1 рангу І. Ознобішина народився син, якого назвали Миколою. Згодом Микола Ілліч Ознобішин стане губернатором Полтавської губернії. Коли почав будуватися хутір Ознобішине, історії невідомо, а ось на картах він з'явився у 1806 році, тобто минулого року відзначив своє 205-річчя.
Після хутір потрапив у володіння відставному майору Василю Івановичу Дергачову, сталося це у першій половині ХІХ століття. Прослуживши все життя на флоті, за кілька років до відставки В. Дергачов був переведений на берег, де і був зроблений у майори. Злі мови стверджують, що, бажаючи поправити своє матеріальне становище, В. Дергачов одружився з дочкою капітана 2 рангу Хонджогло — Олександрою Спіридонівною. Завдяки цьому шлюбу хутір і отримав свою назву. Батько Хонджогло купив хутір в І. Ознобішина та записав на ім'я своєї дочки.
У першу оборону Севастополя, наприкінці січня 1855 р., французи, вирішивши вести основні бойові дії проти укріплень Корабельної сторони, розташувалися табором біля хутора Дергачова. Вони збудували тут бараки, магазин, вітряк і навіть театр. Досі добре проглядаються залишки фундаментів цих будівель.
Примітки ред.
- ↑ Дергачи, микрорайон (Севастополь) — путеводитель по отдыху в Крыму. jalita.com (рос.). Процитовано 13 вересня 2023.
- ↑ sevrealty (8 червня 2020). ДЕРГАЧИ. САПУН ГОРА. ЛАБОРАТОРНОЕ ШОССЕ: РАЙОНЫ СЕВАСТОПОЛЯ | Гид по недвижимости (ru-RU) . Процитовано 21 вересня 2023.
- ↑ Дергачи :: Топонимы Севастополя. www.sevastopol.info. Процитовано 21 вересня 2023.
|
Це незавершена стаття про Севастополь. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |