Денисюк Василь Захарович

Денисюк Василь Захарович;
	Молодший сержант
Загальна інформація
Народження	19 грудня 1982; Кривий Ріг
Смерть	1 лютого 2015 (32 роки); Троїцьке, Луганська область
Громадянство	Україна
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Танкові війська
Формування	17 ОТБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Дебальцеве;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Васи́ль Заха́рович Денисю́к (19 грудня 1982 — 1 лютого 2015) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Денисюк.

Життєвий шлях ред.

Народився у місті Кривий Ріг, молодший із братів, проживав в селі Рози Люксембург, де закінчив ЗОШ. З 2003 року працював водієм гірничотранспортного цеху, гірничий департамент ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Призваний на військову службу за мобілізацією у серпні 2014-го. У часі війни — старший механік-водій, 17-та окрема танкова бригада.

1 лютого 2015-го між селами Троїцьке та Санжарівка на позицію, яку обороняли підрозділ 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади — приблизно 60 бійців та 2 танки 17-ї танкової бригади, вийшло близько 10 одиниць бронетехніки терористів — танки, БТР, МТ-ЛБ, «Урали» з зенітними гарматами, значні піхотні піхоти. Українська артилерія знищила одну бронемашину та «Урал», 4-5 танків продовжили атакували позиції.

Екіпаж молодшого сержанта Осташевського ліквідував один ворожий танк, решта підійшли впритул, в окопах почалися рукопашні сутички. Танк Осташевського підбито протитанковою керованою ракетою, загинув екіпаж танка: молодший сержант Олексій Осташевський, молодші сержанти Василь Денисюк та Костянтин Ткачук. Командирський люк був відкритий, через нього внаслідок вибуху Осташевського викинуло із башти до 30 метрів, Ткачук та Денисюк згоріли у машині.

Позицію було утримано українськими військовими, захоплено справний російський танк Т-72 та полонено контуженого механіка-водія.

Через 45 діб за допомогою тестів ДНК було встановлено тотожність згорілих танкістів.

Без Василя лишилася мама та троє братів.

Похований в селі Трудолюбівка 15 квітня 2015-го.

Нагороди та вшанування ред.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
нагрудним знаком Криворізької міськради «За заслуги перед містом» 3-го ступеня (посмертно)
недержавною нагородою «За вірність присязі»
на місці загибелі екіпажу встановлено пам'ятний знак
в жовтні 215-го у ЗОШ села Гречані Поди, котру він закінчив, встановлено меморіальну дошку

Джерела ред.

Денисюк Василь Захарович [Архівовано 23 вересня 2016 у Wayback Machine.]
Небесна Гвардія^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Указ Президента України від 3 травня 2015 року № 282/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.