Делієва Наталія Вікторівна
Ната́лія Ві́кторівна Делі́єва (нар. 11 грудня 1967, м. Нова Каховка, Херсонська область) — українська продюсерка, громадська, культурна та політична діячка, волонтерка. Кавалер ордена княгині Ольги III ступеня (2024).
| Наталія Делієва | ||
|---|---|---|
| Наталія Вікторівна Делієва | ||
 | ||
| Народилася | 11 грудня 1967 (57 років) Нова Каховка, Херсонська область, Українська РСР, СРСР | |
| Громадянство |  Україна | |
| Діяльність | продюсерка, громадська діячка, діячка культури, політична діячка, волонтерка | |
| Alma mater | Дніпропетровський державний університет, Одеський регіональний інститут державного управління НАДУ при Президентові України, Інститут політичної освіти, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв | |
| Партія | Голос | |
| Нагороди |
| |
Життєпис
ред.Наталія Делієва народилася 11 грудня 1967 року в місті Новій Каховці на Херсонщині[1].
Освіта
ред.Навчалася в Новокаховській середній школі № 1 (1985, із золотою медаллю) та музичній школі по класу фортепіано (з відзнакою). Закінчила Дніпропетровський державний університет (1992, спеціальність — «математик, викладач математики»), Одеський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (2017, кваліфікація «Магістр державного управління»), Інститут політичної освіти в проєкті «Посилення місцевої демократії», програма «Основи місцевого самоврядування» (2019), Національну академію керівних кадрів культури і мистецтва (2023, з відзнакою, спеціальність — «менеджмент соціокультурної діяльності»)[1].
Проходила стажування в рамках програм USAID (2010, США), CEASC (2017), а також у Європарламенті (2018). Брала участь у семінарах під час навчання в «Аспен Інститут Київ» (2019, 2023)[1].
Професійна діяльність
ред.Працювала музичним керівником дитячого садка «Журавлик» у рідному місті (1989—1992), викладачем української мови Одеського центру «Мозаїка» (1992—1994), викладачем математики Новокаховської школи-інтернату № 1 (1994—1997), редактором одеської газети «Робота та відпочинок» (1997—2000)[1].
Маски
ред.У 2000—2017 роках в Одесі очолювала ТОВ «Комік-трупа „Маски“»[1]. У Міжнародний день театру, 27 березня 2003 року підприємство відкрило в місті сьомий театр «Маски». Комік-трупа під керівництво Наталії Делієвої стала відомим центром гумору не тільки в Україні, а й за кордоном[2][3].
У 2011—2017 роках як продюсерка організувала і провела сім міжнародних фестивалів клоунів та мімів «Комедіада», в якому брали участь клоуни та міми з 25 країн світу і 157 театральних колективів. Учасники заходу зіграли велику кількість концертів для дітей, зокрема для сиріт та осіб з інвалідністю Одещини, переселенців з Луганської та Донецької областей, хворих Дитячого онкологічного центру та Дитячої клінічної лікарні. Колектив «Комедіади» протягом 2015—2017 років з концертом «Нон-стоп-клоун» неодноразово виступав у військовому шпиталі перед пораненими учасниками російсько-української війни[4].
Громадська діяльність
ред.Від 2013 — президент БО «Перший благодійний театральний фонд», який від 2016 року щорічно організовує та проводить одеський фестиваль «Руде місто»[1][5][6]. До 30-річчя Незалежності України та 160-річчя з дня смерті Тараса Шевченка команда фонду разом з продюсером Наталією Делієвою створили інноваційний проєкт «Імерсивний світ Тараса Шевченка», який експонувався в Одесі[7][8], Каневі, Торонто (Канада)[9], Чикаго, Денвері, Бостоні, Лос-Анджелесі, Сан-Франциско, Клівленді, Пітсбурзі (США)[10][11], а також у Дубаї (ОАЕ) на Всесвітній виставці «Dubai Expo 2020», на Літніх Олімпійських іграх 2024 у Парижі (Франція)[1][12]. У серпні 2022 року створено ще одну імерсивну виставку під назвою «Україна — земля хоробрих», прем'єра якої відбулася в канадських містах Торонто та Вінніпезі. Згодом обидва проєкти були представлені в паризькій галереї «Grand Palais Immersif», які відвідали посли різних країн світу, керівництво ЮНЕСКО та інші особи[1][10][11]. У лютому 2023 року стала співпродюсером наступної імерсивної виставки «Україна: рік незламності, культура опору», яку відкрили в Парижі[13][14]. Усі кошти з виставкових заходів були спрямовані на потреби українського війська[10][11][15].
Разом зі згаданим фондом вона діяльна у волонтерській допомозі та організації концертів для 18-го окремого батальйону морської піхоти, 183-го окремого батальйону легкої піхоти, 122-ї окремої бригади територіальної оборони, 28-ї окремої механізованій бригаді, 37-ї окремої бригади морської піхоти, полку зв'язку, а також поранених прикордонників та в Одеському військовому шпиталі[1][11].
Від 2016 — голова ГО «Асоціація жінок України „Дія“», яка має філії в Чехії, Польщі, Словенії та Німеччині[11].
2020 року стала головою Одеської обласної територіальної організації політичної партії «Голос», з якою балотувалася на посаду мера Одеси[16].
Нагороди
ред.- орден княгині Ольги III ступеня (22 січня 2024) — за значні заслуги у зміцненні української державності, мужність і самовідданість, виявлені у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий особистий внесок у розвиток різних сфер суспільного життя, сумлінне виконання професійного обов'язку[17];
- співномінант Національної премії України імені Тараса Шевченка в номінації «Візуальні мистецтва» (2023) — за мультимедійну виставку «Імерсивний світ Тараса Шевченка»[18];
- переможець Всеукраїнського конкурсу «Кращі ініціативи жінок України для економічного розвитку місцевих громад»[1];
- переможець конкурсу «Жінка року — 2011» у номінації «Культура, мистецтво» (2012);
- диплом «Топ-100» рейтингу «100 жінок Одещини, які наближають перемогу»[19];
- диплом рейтингу «100 впливових одеситів»[20];
- почесні відзнаки, грамоти та подяки.
Примітки
ред.- ↑ а б в г д е ж и к л Олег Суслов (24 жовтня 2024). Наталія Делієва: «Чекати перемогу замало. Треба працювати і діяти». Вечірня Одеса.
- ↑ Світлана Соколова (19 грудня 2015). Комік-трупа «Маски-шоу»: «До нас приїжджають продюсери з усього світу, бо таких клоунів і мімів, як в Україні, немає ніде». Урядовий кур'єр.
- ↑ Театр «Маски-шоу» у жовтні-листопаді здійснить ювілейний тур Україною. УНІАН. 2 жовтня 2015.
- ↑ В Одесі відкрився міжнародний фестиваль клоунів і мімів «Комедіада». УНІАН. 31 березня 2017.
- ↑ Колір настрою — рудий: фестиваль «Руде місто» відбувся в Одесі (Відео). Дім. 29 серпня 2021.
- ↑ Фестиваль «Руде місто» пройшов в Одесі (відео). 7 канал. 30 серпня 2021.
- ↑ Ярослава Різникова (21 вересня 2021). В Одесі відбулася перша імерсивна виставка, присвячена творчості Тараса Шевченка. Голос України.
- ↑ Володимир Стецюк (11 вересня 2024). Імерсивний світ Тараса Шевченка. День.
- ↑ Попри війну в Україні українське імерсивне мистецтво підкорює світ своєю інновацією та сучасністю. МКСК. 20 вересня 2022.
- ↑ а б в Виставка «Україна: Земля хоробрих»: розмова із продюсеркою Наталією Делієвою. Дім. 19 жовтня 2022.
- ↑ а б в г д Марія Гудима (13 квітня 2023). Наталя Делієва: «Номінація Національної премії Тараса Шевченка — це вже почесно». Вечірня Одеса.
- ↑ Літні Олімпійські ігри 2024. Укрінформ. 6 серпня 2024.
- ↑ У Парижі відбулася імерсивна виставка «Україна: рік незламності, культура опору». Укрінформ. 20 лютого 2023.
- ↑ Олександр Положинський (26 серпня 2024). [Іноземці плачуть на нашій виставці про війну в Україні, — продюсерка та волонтерка Наталія Делієва https://www.armyfm.com.ua/inozemtsi-plachut-na-nashii-vystavtsi-pro-viinu-v-ukraini--prodiuserka-ta-volonterka-nataliia-deliieva/]. Армія FM.
{{cite news}}: Перевірте схему|url=(довідка) - ↑ Олександр Кіндсфатер (7 квітня 2022). Завдяки створеному в Одесі артпроєкту для потреб війська зібрано 3,5 млн грн. АрміяInform.
- ↑ Делієва Наталія Вікторівна. Чесно.
- ↑ Указ Президента України від 22 січня 2024 року № 16/2024 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності України»
- ↑ Поліна Горлач (10 листопада 2022). Шевченківська премія-2023: стали відомі імена номінантів. Суспільне Культура.
- ↑ 100 жінок Одещини, що наближають перемогу 2023. Одеса-медіа.
- ↑ Рейтинг Хто наближає перемогу: 100 впливових одеситів. Ізмаїльська районна державна адміністрація. 22 серпня 2022.